Підвищення клінічної ефективності хірургічного лікування регматогенного відшарування сітківки шляхом оцінювання імунологічних та анатомо-морфологічних показників: огляд літератури

Abstract

Для лікування регматогенного відшарування сітківки (РВС) застосовують закриту субтотальну вітректомію, однак навіть при успішній операції, виконаній у відносно ранні терміни, у деяких пацієнтів залишається низька гострота зору і виявляються стійкі дефекти сприйняття кольору. Тому комбінування закритої субтотальної вітректомії з пілінгом внутрішньої межової мембрани (ВММ) сітківки при РВС може покращити клінічні результати в післяопераційному періоді.Мета дослідження – визначити роль пілінгу ВММ та його вплив на функціо нальний і морфологічний стан макули після операції з приводу РВС для макси мального покращення результатів гостроти зору після відшарування сітківки та уточнення показань до видалення ВММ при РВС. Матеріали та методи. Аналіз даних літератури показує, що в значній частині випадків, незважаючи на повне прилягання відшарованої сітківки, гострота зору відновлюється не у повному обсязі. Практично відсутні дані про порівняння впливу на гостроту зору видалення ВММ при вітректомії у віддаленому періоді, порушення гемодинаміки в макулярній зоні за даними оптичної когерентної то мографії (ОКТ) з функцією ангіографії у пацієнтів з РВС. Результати. Незважаючи на те що пілінг ВММ при регматогенному відшару ванні сітківки значно знижує частоту утворення епіретинального фіброзу, по трібно враховувати анатомо-морфологічні зміни сітківки після пілінгу ВММ та їх вплив на післяопераційні клінічні результати. Визначення біомаркерів крові має потенціал для кращого прогнозування ризику ПВР після хірургічного втручання для гальмування патологічної реакції, що викликає утворення фіброзних плівок на сітківці, які своєю чергою значно погіршують клінічні результати в післяопераційному періоді. Висновки. Отже, поєднання належної хірургічної техніки та нових діагностичних маркерів, як клінічних, так й імунологічних, може допомогти поліпшити діагностику та прогноз лікування регматогенного відшарування сітківки

Introduction. Closed subtotal vitrectomy (CSV) is used to treat rhegmatogenous retinal detachment (RRD), but even with successful surgery performed at a relatively early stage, some patients still have low visual acuity and persistent color perception defects. Therefore, the combination of CVS with the internal limiting membrane (ILM) peeling in RRD can improve clinical outcomes in the postoperative period. The aim. To determine the role of ILM peeling and its influence on the functional and morphological state of the macula after RRD surgery in order to maximize the results of visual acuity after retinal detachment and clarify the indications for ILM removal in RRD. Materials and methods. Analysis of the literature shows that in many cases, despite the full fit of the detached retina, visual acuity is not restored in full. There are almost no data comparing the effect on visual acuity of ILM removal during vitrectomy in the remote period, hemodynamic disorders in the macular area according to optical coherence tomography (OCT) angiography in patients with RRD. Results. Despite the fact that ILM peeling in RRD significantly reduces the incidence of epiretinal fibrosis the anatomical and morphological changes of the retina after ILM peeling and their impact on postoperative clinical outcomes should be taken into account. The determination of blood biomarkers has the potential to better predict the risk of proliferative vitreoretinopathy (PVR) after surgery to inhibit the pathological reaction that causes the formation of fibrous films on the retina, which in turn significantly worsen the clinical outcomes in the postoperative period. Conclusions. Thus, a combination of appropriate surgical techniques and new diagnostic markers, both clinical and immunological, can help to improve the diagnosis and prognosis of RRD.