Anticholinergic burden in aging patients and its role in the development of bladder decompensation

Abstract

Антихолінергічне навантаження розглядають як кумулятивний ефект від прийому препаратів з антихолінергічною активністю. У статті наведено дані про роль антихолінергічного навантаження в розвитку декомпенсації сечового міхура у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози. Обстежено 381 пацієнтів із доброякісною гіперплазією передміхурової залози в стадії субкомпенсації та декомпенсації сечового міхура. Антихолінергічне навантаження у пацієнтів літнього віку може розвиватися як в результаті прийому препаратів з високою потенційною антихолінергічної активністю, так і в результаті тривалого застосування препаратів з низькою потенційною антихолінергічної активністю. Препарати з високою потенційною антихолінергічною активністю зменшують симптоми гіперактивного сечового міхура у пацієнтів з доброякісною гіперплазією передміхурової залози, але антихолінергічне навантаження стає фактором поглиблення декомпенсації сечового міхура, що погіршує результати хірургічного лікування.

Anticholinergic load is considered as a cumulative effect of medicine with anticholinergic activity. The article presents data of the role of anticholinergic load in the development of bladder decompensation in patients with benign prostatic hyperplasia. 381 patients with benign prostatic hyperplasia in the stage of subcompensation and decompensation of the bladder were examined. Anticholinergic load in elderly patients can develop both as a result of taking drugs with high potential anticholinergic activity and as a result of long-term use of drugs with low potential anticholinergic activity. Medicine with high potential anticholinergic activity reduce the symptoms of overactive bladder in patients with benign prostatic hyperplasia, but anticholinergic load becomes a deepening factor in the decompensation of bladder, which worsens the results of surgical treatment.