Особливості впливу психосоціальних факторів на якість життя та ступінь кардіоваскулярного ризику в пацієнтів із захворюваннями нирок, які перебувають на програмному та перитонеальному діалізі

Abstract

У статті проаналізовано особливості впливу психосоціальних факторів на якість життя та ступінь кардіоваскулярного ризику в пацієнтів, які перебувають на програмному або перитонеальному діалізі. Відзначено, що з плином часу неухильно зростає кількість пацієнтів із захворюваннями нирок, які потребують замісної ниркової терапії. Термінальна ниркова недостатність і діалізна терапія призводять до серйозних змін у фізичній, психологічній і соціальній сферах. Тривалий (довічний) характер терапії, залежність від апарата «штучна нирка» або необхідність постійно проводити перитонеальний діаліз, обмеження свободи пересування, суворі дієтичні обмеження та обмеження щодо вживання рідини, інвалідизація, дефіцит спілкування, зміна зовнішності – усе це потужні стресогенні фактори, які супроводжують діалізну терапію та негативно позначаються на якості життя пацієнтів. Ці фактори індукують та підвищують кардіоваскулярний ризик у пацієнтів, які потребують діалізної терапії. Встановлено, що найбільш значущою причиною смерті пацієнтів, які перебувають на діалізній терапії, є кардіоваскулярна патологія, зокрема артеріальна гіпертензія, що обумовлює розвиток гіпертрофії лівого шлуночка серця, і, як наслідок, розвиток ішемічних уражень міокарда. Серед інших несприятливих факторів найчастіше називають вторинну анемію, гіперпаратиреоїдоз, порушення серцевого ритму та ліпідного обміну. Роль переважної більшості цих факторів у підвищенні кардіоваскулярного ризику конкретно визначена, розроблені заходи щодо мінімізації несприятливого їх впливу. Водночас значно менше досліджень з вивчення несприятливої ролі психосоціальних факторів, як складової якості життя і кардіоваскулярного ризику в пацієнтів із захворюваннями нирок, що перебувають на програмному та перитонеальному діалізі. Однак завдяки зменшенню несприятливого впливу соціальних факторів можна суттєво підвищити якість життя та подовжити його тривалість. Саме тому актуальною є розробка і видання українською мовою спеціальних анкет з вивчення якості життя діалізних пацієнтів, постійне консультування таких пацієнтів не лише спеціалістами з діалізної терапії, а й лікарями реабілітологами і психологами з досвідом психологічної реабілітації таких пацієнтів

The article shows the analysis of characteristics of psychosocial factors influence on the quality of life and degree of cardiovascular risk in program or peritoneal dialysis patients. It was emphasized that the number of patients with kidney diseases requiring renal replacement therapy is constantly growing. End-stage renal failure and dialysis treatment lead to significant changes in somatic, psychological and social areas of life. Long-lasting (and even life-long) therapy, dependence from an “artificial kidney” device or the necessity of permanent treatment by peritoneal dialysis, restricted mobility, strong dietary and fluids intake restrictions, physical disability, lack of verbal communications, changes of appearance are the powerful factors of stress that accompany dialysis treatment and have negative impact on the quality of life. The majority of these factors induces and increases cardiovascular risk in patients requiring dialysis therapy. It has been estimated that the most significant causes of death in dialysis patients are cardiovascular diseases and, particularly, hypertension that causes the development of left ventricular hypertrophy and, as a consequence, the development of ischemic myocardial lesions. Other common adverse factors are secondary anemia, hyperparathyroidism, arrhythmias and lipid metabolism abnormalities. The influence of the majority of these factors on cardiovascular risk increase has been estimated, and the measures to minimize their adverse effects have been developed. At the same time, there is insufficient number of clinical studies dedicated to the evaluation of adverse influence of psychosocial factors as an important component of the quality of life and element of total cardiovascular risk in program or peritoneal dialysis patients. However, reduction in the adverse influence of social factors allows for significant improvement of the quality and the duration of life. Therefore, there is a challenging need to develop and publish special quality-of-life questionnaires in Ukrainian for dialysis patients, as well as provide regular consultation not only by dialysis specialists but also by experienced rehab specialists and psychologists providing psychological rehabilitation to these patients.