Prevalence of polymorphic alleles 2258G / A gene TLR2 and its relationship with some immunological parameters among patients with allergic rhinitis

Abstract

In the studied polymorphisms Asp299Gly TLR4 gene of patients with AR frequency of «wild-type» TLR2 GG genotype was 93.3 %, the frequency of heterozygous genotype GA–6,6 %, mutant genotype AA was not detected. As a result of the studies found significant differences between the groups of patients with AR with the presence of mutant alleles 2258G / A TLR2 gene and homozygous carriers of «wild» alleles in terms of CD4 + (U (n = 42; n = 3) = 12,00; p = 0,020). Group of patients with mutant AR alel- lyu 2258G / A gene for TLR2 differ significantly higher value of lympho- cytes (U (n = 42; n = 3) = 11,50; p = 0,019) from a group of patients with AR homozygous carriers of “wild” alleles. This study makes it possible to speculate polymorphism 2258G/A gene TLR2 is important in determining the course of the disease, confirming the pathogenetic link between innate and adaptive immunity in AR

На сьогодні існує тенденція до зростання рівня розповсюдженості алергічних захворювань у різних країнах світу, одним із найбільш поширених серед яких є алергічний риніт (АР). За сучасними уявленнями АР мультифакторна патологія, що виникає в разі взаємодії різноманітних чинників навколишнього середовища та спадкової схильності. Кількість патологій з порушеннями в системі TLR зростає. Для кращого вивчення та розуміння генетичної схильності до виникнення обґрунтованим є вивчення поширеності функціонального поліморфізму гену TLR 2 серед хворих на АР. Метою нашого дослідження стало вивчення поліморфізму 2258G/A гену TLR2 (rs5743708) серед хворих на АР, аналіз імунологічних показників та клінічних проявів у хворих з поліморфними варіантами досліджуваних генів. У дослідженні проаналізовано клінічні прояви, стан клітинного і гуморального імунітету та розповсюдженість поліморфних алелей 2258G/A гену TLR2 серед хворих на АР (n = 45) для вивчення механізмів патогенезу та розуміння генетичної схильності до виникнення цього захворювання. Обстеженно 45 хворих на АР віком від 19 до 65 років. Діагноз АР встановлювали на основі критеріїв діагностики ARIA (2008) за алгоритмом діагностики прийнятим в Україні та затвердженим МОЗ України. Сенсибілізацію до алергенів діагностували на підставі комплексу алергологічних методів обстеження: збір алергологічного анамнезу, позитивних шкірних скарифікаційних тестів на алергени з використанням стандартних наборів (ТОВ «Імунолог», Вінниця, Україна). Виділення геномної ДНК здійснювали методом фенол-хлороформної екстракції. Визначення поліморфізму 2258G/A гену TLR2 проведено методом полімеразної ланцюгової реакції. За стандартною методикою проведене визначення числа лейкоцитів в крові та підрахунок формених елементів крові в мазках. Фенотип лімфоцитів аналізували у венозній крові, використовуючи моноклональні антитіла до CD4,СD25 (виробництво «Сорбент», Росія) та внутрішньоклітинного білку Foxp3 («Bioscience», США) методом проточної цитофлюориметрії за допомогою проточного цитофлюориметра EPIX LX-MCL (Beckman Coulter, США), використовуючи програму System II TM software. Рівні загального IgЕ, інтерлейкіну-4 (ІЛ-4) та інтерлейкіну-10 (ІЛ-10) визначали за допомогою тест-систем ІФА (ТОВ «Укрмед-Дон», Україна) з використанням імуноферментного аналізатора «Stat- Fax 2100» (США). Групу контролю становили 95 практично дорових осіб з бази генетичних зразків НДІ Генетичних та імунологічних основ розвитку патології та фармакогенетики ВДНЗУ «УМСА». Математичну обробку отриманих даних здійснювали з використанням програми «STATISTICA 6.0» (StatSoft Inc). Результати досліджень. При досліджені поліморфізму гену Asp299Gly TLR4 хворих на АР частота «дикого типу» генотипу TLR2 GG становила 93,3 %, частота гетерозиготного генотипу GA – 6,6 %, мутантний енотип АА не був виявлений. В результаті проведених досліджень виявлена достовірна різниця між групами хворих на АР з наявністю мутантної алелі 2258G/A гену TLR2 та гомозиготними носіями «дикої» алелі за показником CD4+ (U(n=42;n= 3) = 12,00; p = 0,020). Група хворих на АР з мутантною алеллю 2258G/A гену TLR2 відрізнялась за достовірно вищим значенням лімфоцитів (U(n=42;n= 3) = 11,50; p = 0,019) від групи хворих на АР гомозиготних носіїв «дикої» алелі. Проведене дослідження, дає можливість висунути припущення поліморфізм 2258G/A гену TLR2 має важливе значення в визначенні перебігу захворювання, що підтверджує патогенетичний взаємозв’язок між вродженим та адаптивним імунітетом при АР.