Дослідження показників якості життя студентів, які отримують медичну та технічну освіту в умовах пандемії

Abstract

Стаття присвячена висвітленню результатів емпіричного дослідження показників якості життя студентів, які отримують медичну та технічну освіту в умовах пандемії. Здійснено теоретичний аналіз останніх наукових публікацій, які розкривають сучасні тенденції реагування студентів закладів вищої освіти на запровадження соціальних обмежень та зміни ситуації навчально-професійної діяльності в умовах пандемії. Узагальнено, що соціально-економічні та організації-дидактичні зміни під час пандемії ускладнюють життя студентів, призводячи до порушення системи спілкування, появи тривоги за свій стан здоров’я, депресивних проявів, незадоволення своїм становищем. Емпіричне дослідження дозволило охопити 120 студентів Полтавського державного медичного університету та 120 досліджуваних національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», які навчаються на 3-4 курсах. Для діагностики особливостей показників здоров’я студентів різних спеціальностей та оцінки якості їх життя використані методики оцінки рівня задоволеності якістю життя (за Н.Є. Водоп’яновою) та методика самооцінки фізичного, психічного і соціального здоров’я (за С.С. Степановим). Представлені результати емпіричного дослідження засвідчили, що студенти-медики характеризуються більш високими показниками якості життя, особистими досягненнями, мають більш позитивні стосунки з близькими людьми, підтримку та здатність до емоційної саморегуляції. Вони мають вищі показники емоційного благополуччя та соціального здоров’я. Це відповідає специфіці їх майбутньої професійної діяльності, де важлива комунікація з пацієнтом та наявна готовність до функціонування в умовах соціальних обмежень та постійного ризику зараження. Натомість, студенти технічних спеціальностей характеризуються нижчими показниками якості життя, зниженим рівнем соціального здоров’я та емоційного благополуччя. Студенти технічних спеціальностей менш благополучні в комунікації та емоційному реагуванні на ситуацію пандемії, що обумовлено їх віддаленістю від проблематики здоров’я та відсутністю психологічної готовності до діяльності в таких умовах.

The article is devoted to highlighting the results of an empirical study of students receiving medical and technical education quality of life indicators during the pandemic. A theoretical analysis of the latest scientific publications was carried out, which reveal the current trends in the response of higher education institutions students to the introduction of social restrictions and changes in the situation of educational and professional activities in the conditions of the pandemic. It is summarized that socio-economic and organizational-didactic changes during the pandemic complicate the life of students, leading to a violation of the communication system, the appearance of anxiety about health, depressive manifestations, dissatisfaction with situation. Empirical research made it possible to cover 120 students of the Poltava State Medical University and 120 subjects of the Yuriy Kondratyuk Poltava Polytechnic National University studying in 3-4 courses. Methods of assessing the level of satisfaction with the quality of life (according to N.E. Vodopyanova) and methods of self-assessment of physical, mental and social health (according to S.S. Stepanov) were used to diagnose the characteristics of the health indicators of students of various specialties and to assess their quality of life. The presented results of the empirical study proved that medical students are characterized by higher indicators of quality of life, personal achievements, have more positive relationships with loved ones, support and the ability to emotional self-regulation. They have higher rates of emotional well-being and social health. This corresponds to the specifics of their future professional activity, where communication with the patient is important and there is readiness to function in conditions of social restrictions and a constant risk of infection. On the other hand, students of technical specialties are characterized by lower indicators of quality of life, reduced level of social health and emotional well-being. Students of technical specialties are less successful in communication and emotional response to the pandemic situation, which is due to their distance from health issues and the lack of psychological readiness to work in such conditions.