Сучасні особливості та проблеми лікування і реабілітації терапевтичних хворих

Abstract

Нами виділена низка загальних клінічних особливостей сучасного терапевтичного хворого, до яких відносяться хронізація хвороб, їх множинність, висока захворюваність неврозами і депресіями, алергозами, ожирінням, хронічною осередковою інфекцією. Якість терапевтичного співробітництва залежить від комплексу різних факторів, серед яких ми виділяємо наступні: психологічні особливості хворого, клінічні особливості захворювання, особливості терапевтичної програми, соціальні фактори і чинники, пов'язані з організацією медичної допомоги. У багатьох випадках має місце природний взаємовплив різних факторів, що істотно ускладнює діагностичний процес. У нинішніх умовах медицина стала частиною бізнесу і сучасні бізнес технології забезпечують високу ефективність при невідкладних станах, покращують якість життя, зменшують тривалість перебування пацієнтів у стаціонарах, позитивно впливають на психоемоційний стан. Однак, незважаючи на високу ефективність ряду сучасних високотехнологічних методів лікування, пацієнти часто потребують подальшого терапевтичного лікування, модифікації способу життя, постійного диспансерного спостереження. Важливими проблемами терапії терапевтичного хворого у сучасних умовах є досягнення комплаєнсу «лікарпацієнт», розумне використання принципів і положень доказової медицини на всіх етапах лікування і виздоровлення пацієнта, відповідальність пацієнта за дотримання і примноження здоров’я. Важливими складовими для досягнення і забезпечення здоров’я є диспансерний огляд та комплексні реабілітаційно-профілактичні заходи. Ефективне лікування можливе лише за умови впровадження страхової медицини. Оскільки захворювання внутрішніх органів мають коморбідний перебіг давно назріла необхідність відмовитися від мононозологічної 9394 підготовки лікарів, яка існує з минулого століття в незмінному вигляді в усьому світі. Важливими складовими покращення навчального процесу з внутрішніх хвороб є підготовка якісних підручників з застосуванням європейського досвіду за грантами, комплаєнс «викладач–студентхворий», ефективна система контролю теоретичної та практичної підготовки та створення університетських клінік.