Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/19386
Назва: Хронічна серцева недостатність: причина чи наслідок?
Інші назви: Hronic heart failure: cause or result?
Автори: Овчаренко, Людмила Костянтинівна
Циганенко, Ірина Володимирівна
Заяць, Юлія Борисівна
Ovcharenko, L. K.
Tsіganenko, I. V.
Zaіats, Yu. B.
Дата публікації: 2022
Видавець: Полтавський державний медичний університет
Бібліографічний опис: Овчаренко Л. К. Хронічна серцева недостатність: причина чи наслідок? / Л. К. Овчаренко, І. В. Циганенко, Ю. Б. Заяць // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2022. – Т. 22, вип. 1 (77). – С. 196–202.
Короткий огляд (реферат): Вперше синдром серцевої недостатності був признаним як нова епідемія близько 30 років то-му.Враховуючи те, що на даний час показники старіння населення прогресивно збільшуються –збільшується і загальна кількість пацієнтів із серцевою недостатністю. Незважаючи на постійне вдосконалення діагностичних та терапевтичних алгоритмів – кількість пацієнтів з даним діагно-зом невпинно зростає. Хронічна серцева недостатність є однією із основних причин як первинних, так і повторних госпіталізацій у людей різного віку, результатом яких є зростання частки націо-нальних витрат на систему охорони здоров’я. На поширеність серцевої недостатності вплива-ють як специфічні та неспецифічні фактори ризику, так і коморбідність «сучасних» пацієнтів. Останні дослідження викладені у світових публікаціях свідчать про те, що кількість пацієнтів із се-рцевою недостатністю в країнах з низьким рівнем доходу значно більша, що пов’язано із поширені-стю інфекційних захворювань та низьким соціокультурним рівнем. Збільшується тенденція діагно-стування хронічної серцевої недостатності у відносно молодих людей, що можна пов’язати із фор-муванням малоактивного способу життя, збільшенням випадків ожиріння серед населення та зме-ншенням кількості періодичних профілактичних оглядів.Вміння своєчасно діагностувати та, не менш важливо, прогнозувати ризик розвитку хронічної серцевої недостатності дозволить впли-вати саме на той чи інший механізм розвитку, який різниться у пацієнтів різного віку, географічно-го розташування, статті та наявної супутньої патології. На даний час відомо, що у пацієнтів мо-лодого віку більш часто виявляють серцеву недостатність зі збереженою фракцією викиду, але це не означає, що дана група пацієнтів не потребує належного діагностичного пошуку та терапев-тичного підходу.Всі рекомендації Європейської асоціації кардіологів щодо ведення пацієнтів із хро-нічною серцевою недостатністю, в тому числі Рекомендації 2021 року основані на доказовій меди-цині, головним посланням якої є комплексність та своєчасність надання медичних послуг. В даному огляді літератури розкрито структурний аналіз літературних джерел, який демонструє необхід-ність цілісності розуміння послідовних адаптивних змін в системах та окремих органах людського організму, які відбуваються при тих чи інших захворюваннях, та стають як причинами, так і нас-лідками хронічної серцевої недостатності.
Heart failure syndrome was first recognized as a new epidemic about 30 years ago. Given that currently the aging of the population is progressively increasing, the total number of patients with heart failure is also increasing. Despite the constant improvement of diagnostic and therapeutic algorithms, the number of pa-tients with this diagnosis is constantly growing. Chronic heart failure is one of the main causes of both primary and secondary hospitalizations in people of all ages, resulting in an increase in the share of national spending for the health care system. The prevalence of heart failure is influenced by both specific and non-specific risk factors and the number of comorbidity that patients may have. Recent national and international studies suggest that the number of patients with heart failure in low-income countries is much higher due to the prevalence of infectious diseases and low sociocultural status. There is a growing tendency to diagnose chronic heart failure in relatively young people that can be attributed to the pernicious impact of a sedentary lifestyle, an increase in obesity among the population and a decrease in the number of periodic preventive checkups. The ability to diagnose and, last but not least, to predict the risk of developing chronic heart failure will allow healthcare workers to influence one or another mechanism of the development different in patients of different ages, geographical location, sex and concomitant pathology. It has been already known that young patients are more likely to have heart failure with a preserved ejection fraction, but this does not mean that this group of patients does not need a proper diagnostic search and therapeutic approach. All the recommendations of the European Association of Cardiologists on the management of patients with chronic heart failure, including the Recommendations of 2021 are based on evidence-based medicine, the main message of which is the integrated approach and timeliness of medical services. This literature review reveals a structural analysis of literature sources, which demonstrate the need for a holistic understanding of the consistent adaptive changes in systems and individual organs of the human body that occur in certaindiseases and become both causes and consequences of chronic heart failure.
Ключові слова: хронічна серцева недостатність
фракція викиду
міокард
реваскуляризація
chronic heart failure
ejection fraction
myocardium
revascularization
УДК: 616.12-008.331.1
ISSN: 2077-1096 (print)
2077-1126 (online)
URI: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/19386
Розташовується у зібраннях:Наукові праці. Кафедра внутрішньої медицини № 2

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Chronic_heart_failure_cause_or_result.pdf360,91 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.