Кардіологічний навчальний науково-практичний центр з профілактики та реабілітації як нова форма співпраці вищого навчального закладу та лікувальнопрофілактичної установи

Abstract

Мета – провести порівняльний аналіз показників жирового обміну у реабілітаційних хворих після перенесеного гострого коронарного синдрому (ГКС) залежно від фактору куріння. Матеріали і методи. Обстежено 124 пацієнтів від 37 до 68 років (середній вік (57,4±5,8) року), які проходили програму кардіореабілітації (КР) після перенесеного ГКС. Залежно від звички куріння всі пацієнти були розподілені у дві групи. З них I група – курці (n=68, середній вік (54,94±1,60) року), II група – хворі, які не курили (n=56, середній вік (58,64±1,40) року). Визначали основні показники жирового обміну у реабілітаційних хворих на етапі санаторно-курортного лікування. Результати. Нами був проведений аналіз поширеності хворих з нормальною масою тіла, надлишковою масою тіла та ожирінням серед досліджуваних реабілітаційних хворих, що перенесли ГКС. Статистичний аналіз показав, що у групі пацієнтів зі статусом курця (I) достовірно в 1,6 рази переважала частка пацієнтів із ІМТ 25–29 порівняно з реабілітаційними хворими групи II (відповідно (61,76±4,36) % (І) проти (39,29±2,68) % (ІI), р˂0,05). Водночас, у групі некурців (II) переважала частка пацієнтів з ІМТ <25, що достовірно в 1,6 разу більше, ніж у групі курців (I) (відповідно (27,95±2,08) % (І) проти (46,42±3,42) % (ІI), р<0,05). Частки реабілітаційних хворих з ІМТ >30 значущої різниці між порівнюваними групами не показали (відповідно (10,29±1,96) % (І) проти (14,29±2,18) % (ІI), р>0,05). Проведена порівняльна оцінка показників жирового обміну виявила, що реабілітаційні хворі-курці (I) мають достовірно вище на 3,8 % середнє значення ОТ порівняно з пацієнтами-некурцями (відповідно (94,24±4,22) см (І) проти (90,77±6,52) см (ІІ), р<0,05). Аналогічні тенденції спостерігались при аналізі середніх значень співвідношення ОТ/ОС. Цей показник був достовірно вищий на 4,6 % у пацієнтів зі звичкою куріння (I), ніж у порівняній групі без провокуючого фактору (II) (відповідно (0,90±0,06) од. (І) проти (0,86±0,06) од. (ІІ), р<0,05). Варто зазначити, що у групі курців (I), порівняно з некурцями (II), також перевищувала майже в 1,3 разу частка осіб зі збільшеним ОТ >88 см, що завжди асоціюється з більш високим кардіоваскулярним ризиком (відповідно (72,06±5,26) % (І) проти (53,57±4,42) % (ІІ), р<0,05). Різниця між частками реабілітаційних пацієнтів з відношенням ОТ/ОС ˃0,85 в аналізованих групах виявилась недостовірною ((61,76±4,35) % (І) проти (57,14±4,75) % (ІІ), р>0,05). Висновки. Фактор куріння асоціюється зі значнішими розладами жирового обміну, що суттєво підвищує серцево-судинний ризик реабілітаційних хворих та потребує особливої уваги на етапі проходження програм КР.