Нова концепція в області біології людини і патогенезу захворювань: механізми і біологічний сенс спіралізації ДНК

Abstract

Мета дослідження: надати клініко-теоретичне обґрунтування ролі спіралізації ДНК як фактору генерації ЕМП клітин і взаємодії із зовнішнім ЕМП, що забезпечує підвищення ефективності лікування хворих шляхом дії інформаційно-хвильової терапії. Матеріали і методи. Проведено аналіз ефективності лікування 200 хворих на туберкульоз легень у віці 19-61 років. У всіх хворих був деструктивний туберкульоз з бактеріовиділенням. За характером лікування хворі були розділені на 2 групи. 1-шу складали 88 хворих, яким протокольну протитуберкульозну терапію доповнювали ІХТ за допомогою апарату ІХТ «Поріг» професора Колбуна М. Д., що генерує електромагнітні хвилі наднизької інтенсивності з частотою 0,1-100 ГГц з середнім значенням спектральної щільності потужності потоку 10-17 – 10-18 Вт•Гц/см2 . В розробку взяті історії хворих, які отримали 20 і більше процедур ІХТ. Контрольну групу склали 112 хворих ідентичні дослідній за статтю, віком, клінічними формами туберкульозу легень і резистентністю, які отримали завершений курс антимікобактеріальної протитуберкульозної терапії за протоколом. Дія ІХТ була спрямована на зони грудної клітки в проекції патологічного процесу в легенях, рефлексогенні зони і точки акупунктури. Результати досліджень та їх обговорення. Ефективність лікування хворих на туберкульоз із застосуванням ІХТ виявляє залежність від форми і перебігу захворювання. Клінічне покращення за час лікування відмічали всі хворі на чутливий і резистентний туберкульоз незалежно від характеру перебігу хвороби. У хворих на вперше діагностований чутливий туберкульоз легень за основними об’єктивними показниками ефективності лікування встановлено: припинення бактеріовидвлення склало 94,3% (83/88), закриття порожнин розпаду – 86,4% (76/88), тоді як в контрольній групі ці показники складали відповідно 59,0% (67/112, р<0,05) і 50,9% (57/112, р<0,05), що значно нижче показників групи хворих, які отримували антибактеріальні препарати в поєднанні з ІХТ. В Україні ефективність лікування хворих на чутливий до антибактеріальних препаратів туберкульоз легень у 2018 році становила 74,3%, тоді як ВООЗ рекомендує для успішного завершення програми «Стоп ТБ» до 2035 року підвищити цей показник до рівня 85%. Наші результати по ефективності лікування вперше діагностованого чутливого туберкульозу із застосуванням ІХТ перевищили показники, рекомендовані ВООЗ до 2035 року. Ще більш показовою є ефективність лікування хворих з рецидивами і хронічним перебігом туберкульозу, випадки яких були резистентні до дії протитуберкульозних препаратів. Припинення бактеріовиділення і закриття порожнин розпаду в групі ІХТ було досягнуто у 87,5% (21/24) і 70,83% (17/24) відповідно, тоді як контрольній групі ці показники становили відповідно 45,65% (21/46, р<0,05) і 36,95% (17/46, р<0,05), що дає підстави вважати ІХТ важливим патогенетичним фактором підвищення ефективності лікування не тільки вперше діагностованого туберкульозу, а й резистентних форм. Результати наших досліджень показали не тільки високу клінічну ефективність застосування ІХТ мм діапазону в лікуванні туберкульозу, а й відсутність побічних ефектів і протипоказань (Kolbun, 1993; Yareshko et al, 2003; Yareshko et al, 2010; Yareshko et al, 2021), що узгоджується з даними літератури (Petrenko et al, 1991; Gayovich, 1992; Khomenko et al, 1994; Yarotsinskiy, 1996).