Міжфасціальні блокади черевної стінки як компонент раннього відновлення після відеолапароскопічних операцій в хірургії

Abstract

Актуальність. Проблема післяопераційного болю є актуальною протягом усього часу існування хірургії і, на жаль, не втрачає свого значення й сьогодні. За даними Національного центру статистики охорони здоров’я США, від гострого післяопераційного болю щорічно страждають понад 4,3 млн американців, 50% із них вважають післяопераційне знеболювання недостатнім. Неадекватний контроль болю в післяопераційному періоді призводить до: подовження періоду активізації пацієнтки і збільшення тривалості перебування в стаціонарі, зростання ризику і частоти ускладнень, підвищення частоти регоспіталізацій, різкого підвищення ризику розвитку хронічного больового синдрому. Проблема післяопераційного болю є мультидисциплінарною, що обґрунтовує доцільність багатогранного підходу до діагностики та лікування. Сучасним підходом до післяопераційного знеболення є мультимодальна аналгезія, автором якої є відомий хірург з Данії H. Kehlet. Ця методика передбачає одночасне використання двох або більше анальгетиків, що мають різні механізми дії і дають можливість досягти адекватного знеболення при мінімумі побічних ефектів, що може сприяти більш ранній фізичній і соціальній реабілітації після виконання загальнохірургічних втручань. Мета роботи: оцінка ефективності відновлення пацієнтів у післяопераційному періоді після відеолапароскопічних хірургічних втручань у хірургії залежно від застосування в складі анестезіологічного забезпечення при виконанні мультимодальної аналгезії міжфасціальних блокад черевної стінки. Матеріали та методи. На базі хірургічного відділення ТОВ «Медичний лікувально-діагностичний центр «МЕДІОН» (м. Полтава, Україна) протягом 2020-2021 років було проведене проспективне порівняльне дослідження ефективності відновлення 98 пацієнтів у післяопераційному періоді після загальнохірургічних відеолапароскопічних втручань. Це були хірургічні втручання з приводу ЖКХ, гриж живота, апендициту. Залежно від застосування в складі анестезіологічного забезпечення міжфасціальних блокад черевної стінки пацієнти було поділені на 2 групи: в основній групі (52 особи (53%)) у складі анестезіологічного інтраопераційного супроводу (інтубаційний інгаляційний наркоз севофлюраном, центральна аналгезія фентанілом) додатково проводились квадратно-поперекові блокади (QL-блоки), блокади поперечного м'язу (TAP- 62 блоки) та блокади піхов прямих м’язів живота; у групі порівняння (46 осіб (47%)) додаткових міжфасціальних блокад не проводилось. Оцінювалися: інтраопераційні витрати фентанілу, потреба в додатковому введенні анальгетиків у післяопераційному періоді, оцінка післяопераційного болю за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ), час відновлення рухової активності в межах палати, час виписки зі стаціонару.