Зростання частоти кесаревого розтину як проблема сучасного акушерства

Abstract

Кесарів розтин є найпоширенішою розроджуючою операцією в сучасному акушерстві, яка дозволяє запобігти розвитку тяжких ускладнень для матері та плоду. Зростання частоти кесаревого розтину, яке спостерігається за останні роки, є однією із проблем сучасного акушерства. Серед акушергінекологів, неонатологів та інших спеціалістів не вирішеним залишається питання про роль кесаревого розтину в зниженні перинатальної захворюваності та смертності. В роботі проведений аналіз випадків абдомінального розродження в Полтавському міському клінічному пологовому будинку за 2008–2018 роки, його структури за показаннями, оцінка впливу частоти кесаревих розтинів на перинатальні втрати. Провівши аналіз абдомінального оперативного втручання за останні 10 років встановлено, що частота кесаревих розтинів збільшувалась з 14,6% до 19,9%, що відображає світові тенденції в акушерстві і відповідає середньостатистичним показникам по Україні. Аналізуючи структуру кесаревих розтинів, звертає на себе увагу збільшення кількості планових та зменшення кількості ургентних операцій. Спостерігається зниження перинатальної смертності за період з 2008 до 2018 року більш ніж в 3 рази (з 10,7% в 2008 році до 3,5% в 2018 році). Найбільш вагомими показаннями для проведення планового кесаревого розтину є рубець на матці та тазове передлежання плоду, а для ургентного кесаревого розтину – дистрес плода за відсутності умов для швидкого родорозрішення через природні статеві шляхи, аномалії пологової діяльності та невдала спроба індукції пологів. Тому вищеперераховані показання залишаються тим потенціалом, на який потрібно впливати для зниження частоти кесаревого розтину. Питома вага в цьому належить профілактиці першої операції. Проведення аналізу випадків абдомінального розродження дозволило виявити шляхи для зниження частоти кесаревого розтину.

Кесарево сечение является самой распространенной родоразрешающей операцией в современном акушерстве, которая позволяет предотвратить развитие тяжелых осложнений для матери и плода. Рост частоты кесарева сечения, которое наблюдается в последние годы, является одной из проблем современного акушерства. Среди акушеров-гинекологов, неонатологов и других специалистов нерешенным остается вопрос о роли кесарева сечения в снижении перинатальной заболеваемости и смертности. В работе проведен анализ случаев абдоминального родоразрешения в Полтавском городском клиническом родильном доме за 2008–2018 годы, его структуры по показаниям, оценка влияния частоты кесаревых сечений на перинатальные потери. Проведя анализ абдоминального родоразрешения за последние 10 лет установлено, что частота кесаревых сечений увеличивалась с 14,6% до 19,9%, что отражает мировые тенденции в акушерстве и соответствует среднестатистическим показателям по Украине. Анализируя структуру кесаревых сечений, обращает на себя внимание увеличение количества плановых и уменьшение количества ургентных операций. Наблюдается снижение перинатальной смертности за период с 2008 до 2018 года более чем в 3 раза (с 10,7% в 2008 году до 3,5% в 2018 году). Наиболее значимыми показаниями для проведения планового кесарева сечения является рубец на матке и тазовое предлежание плода, а для ургентного кесарева сечения – дистресс плода при отсутствии условий для быстрого родоразрешения через естественные родовые пути, аномалия родовой деятельности и неудачная попытка индукции родов. Поэтому вышеперечисленные показания остаются тем потенциалом, на который нужно воздействовать для снижение частоты кесарева сечения. Огромное значение в этом принадлежит профилактике первой операции. Проведение анализа случаев абдоминального родоразрешения позволило выявить пути для снижения частоты кесарева сечения.

Cesarean section is the most common delivery operation in modern obstetrics, which prevents the development of severe complications for the mother and fetus. The increasing frequency of cesarean section observed in recent years is one of the problems of modern obstetrics. Raising the incidence of caesarean Клінічна медицина Український журнал медицини, біології та спорту – Том 4, № 5 (21) 201 section higher than 15% is not recommended by the Ministry of Health Care of Ukraine and the World Health Organisation because it does not affect the reduction of perinatal morbidity and mortality among children born by caesarean section compared to those born naturally. Abdominal delivery leads to an increase in the number of postpartum complications and impaired adaptive capacity of the newborn baby. Material and methods. After analyzing the abdominal delivery in the maternity ward of the Poltava City Clinical Maternity Hospital over the last 10 years, we found out that the incidence of caesarean sections increased from 14.6% in 2008 to 19.9% in 2017, reflecting global trends in obstetrics and meeting average statistics across Ukraine. It is noteworthy that the number of planned operations is growing and the number of urgent operations is reducing over recent five years. Results and discussion. Analyzing perinatal mortality for the period from 2008 to 2018, this indicator is more than tripled (from 10.7% in 2008 to 3.5% in 2018). Reviewing the experience of perinatal losses and considering the level of caesarean sections, we can conclude that there is a relationship between an increase in the frequency of abdominal delivery and a decrease in perinatal losses. Although there is a decrease in perinatal mortality with an increase in the incidence of Cesarean section, one should not forget the high risk of obstetric and anesthesiologic complications both during surgery and in the postoperative period. Thus, it can be argued that the most significant indications for carrying out a planned caesarean section are a scar on the uterus and breech position of the fetus, and for urgent caesarean section – fetal distress in the absence of conditions for rapid delivery through natural genital tract, anomalies of birth defects and anomalies of childbirth. Therefore, the above indications remain the potential to be influenced to reduce the frequency of caesarean section. Prevention of the first operation is essential. It is important to standardize the obstetric care in addressing the issue of cesarean section optimization, as well as the social and legal protection of the obstetriciangynecologist. Conclusion. Analysis of cases of abdominal delivery, its structure according to indications, and assessment of the effect of cesarean section frequency on perinatal losses in the Poltava City Clinical Maternity Hospital revealed ways to reduce the frequency of caesarean section.