Evaluation and self-assessment of media literacy level of medical university students with an undergraduate degree and those who are high school graduates: there is still work to be done

Abstract

The article highlights the main components of media competence. Special attention is paid to the level of media literacy of medical university students. The survey showed that there was no significant difference between the level of media literacy among undergraduate students and high school graduates. But there is a noticeable difference in the practical use of these soft skills, especially when using medical information. The majority of students of higher medical education believe they have media literacy skills and independently search for the necessary data on the Internet without noticing the source of information. Only 35% of respondents are interested in the author of the message or article. When preparing for classes, more than 75% of students use textbooks. Among high school graduates, only 20% use specialized medical databases, in the group with undergraduate degree, this share is below 10%. Almost 40% of high school graduates do not check the reliability of the source of medical information. To improve the skills of medical university students for selective perception of information, teachers of clinical disciplines should pay more attention to the development of critical thinking skills and data analysis of the professional information.

попередньої освіти) в доступній літературі висвітлені недостатньо, що і зумовило проведення цього дослідження. Метою дослідження стало з’ясування рівня медіакомпетентності та оволодіння навичками медіаграмотності серед здобувачів вищої медичної освіти залежно від їхньої попередньої освіти з подальшим порівнянням отриманих показників. Нами розроблено анкету та проведено опитування 205 здобувачів вищої медичної освіти, серед яких – 100 осіб, що мають диплом молодшого спеціаліста, фахового молодшого бакалавра, молодшого бакалавра медицини (І група – базова освіта) та 105 здобувачів вищої медичної освіти з повною загальною середньою освітою (ІІ група). Результатами проведеного дослідження було з’ясовано, що переважна більшість опитаних (понад 80% в обох групах) знайомі з поняттям «медіаграмотність», проте 69% опитаних І групи та 67% – ІІ групи не вивчали основи медіаграмотності в середій школі або не пам’ятають про це. Серед засобів масової інформації більшість здобувачів вищої медичної освіти надають перевагу глобальній мережі Інтернет без уваги на джерело інформації (79% та 86% відповідно по групах). З періодичних інтернет-видань черпає інформацію тільки кожен п’ятий студент. Лише 35% респондентів цікавляться, хто є автором повідомлення чи статті. Після початку повномасштабної війни кожен третій респондент став менше довіряти ЗМІ. При підготовці до занять левова частка здобувачів освіти користуються підручниками (понад 75%). Серед випускників шкіл лише 20% користуються медичними сайтами, в групі з базовою медичною освітою ця частка нижче 10%. Майже 40% випускників середньої школи не перевіряє достовірність джерела медичної інформації, або вважає, що медична інформація не може бути недостовірною. Висновки. Більшість здобувачів вищої медичної освіти (незалежно від попередньої освіти) вважають, що володіють навичками медіаграмотності та самостійно шукають необхідні дані в глобальній мережі Інтернет без зауваження джерела інформації, що може бути пов’язано з відсутністю навички перевірки достовірності повідомлення та свідомого підходу до питання медіаспоживання. Враховуючи запит на покращення навичок селективного сприйняття інформації студентської громади, викладачам клінічних дисциплін на рівні з доклінічними варто більше уваги приділяти розвитку навичок критичного мислення та аналізу даних, що надходить з різних медіа та зорієнтувати здобувачів вищої медичної освіти в потоці професійної інформації.