Detection and assessment of disorders of the depressive spectrum in patients with acute myocardial infarction depending on the method of treatment

Abstract

The frequent combination of mental disorders of the depressive spectrum and cardiovascular diseases is one of the most urgent problems of modern medicine. The purpose of the study was to identify and assess, with the help of various psychodiagnostic methods, the degree of severity of depressive disorders in patients with acute myocardial infarction depending on the treatment method as a prerequisite for optimal drug therapy. 73 patients with the aforementioned pathology were studied and were divided into two groups. Group I included 44 patients who underwent urgent coronary angiography with subsequent stenting of the infarct-related coronary artery; Group II – included 29 patients who received only drug therapy. Examination of patients was carried out according to Ukrainian standards, in particular, a survey according to the scale of Beck and Zung. Patients with acute myocardial infarction after urgent coronary angiography with stenting of the infarct-dependent artery were more likely to have mild and moderate depression according to the Beck scale compared to patients who received only conservative medical treatment. The reverse pattern is observed for moderate and severe depression. 68.2% of patients with acute myocardial infarction after interventional intervention and 62.1% on the background of conservative treatment according to the Zung scale showed depression of various degrees of severity, mostly mild.

Нерідке поєднання психічних розладів депресивного спектру та серцево-судинних захворювань є однією з найбільш актуальних проблем сучасної медицини. Метою дослідження було виявлення та оцінка за допомогою різних психодіагностичних методів ступеня тяжкості депресивних розладів у хворих на гострий інфаркт міокарда залежно від методу лікування як передумова до оптимізації медикаментозної терапії. Досліджено 73 хворих з вищезгаданою патологією, які розподілені на дві групи: І група – 44 хворих, яким проводили ургентну коронарографію з подальшим стентуванням інфарктзалежної коронарної артерії; ІІ група – 29 хворих, які отримували тільки медикаментозну терапію. Обстеження хворих проводилось згідно стандартів України, зокрема опитування за шкалою Бека та Цунга. У хворих на гострий інфаркт міокарда після ургентної коронарографії із стентуванням інфарктзалежної артерії переважала легка та помірна депресія за шкалою Бека у порівнянні з хворими, яким проводилося лише консервативне медикаментозне лікування. Зворотна закономірність спостерігається для вираженої та важкої депресії. У 68,2 % хворих на гострий інфаркт міокарда після інтервенційного втручання та 62,1 % на фоні консервативного лікування за шкалою Цунга виявлено депресію різного ступеня тяжкості, переважно легку.