A Modern View of Morphological Changes in the Gums in the Course of Inflammatory Processes

Abstract

The purpose of the study was the analysis of literature sources with the study of a modern view of morphological changes in the gums in the course of inflammatory processes. Materials and methods. Review and analysis of scientific and medical literature based on databases such as Scopus, Web of Science, MedLine, PubMed, NCBI, the study of which does not exceed 10 years, including literature reviews and clinical trial results. Results and discussion. The analysis of the literature indicates significant morphological changes in the gums in the course of chronic catarrhal gingivitis, which occurs in both the epithelium and their own plate. Thus, the epithelium responds with signs of keratinization disorders. In the course of inflammatory processes in gums, changes of the morphological organization both in epithelial and connective tissue component have been observed. The cytoplasm of the cells of the spiny layer contains granularity, the nuclei are pyknotic and hyperchromic, the boundaries between the cells lose clarity. There is a sharp increase in the amount of glycogen in the cells of the spiny layer. Connective tissue undergoes changes in the form of disorganization, which manifests itself in focal or diffuse gamma metachromasia. The focus of inflammation is clearly separated from the surrounding connective tissue by fibrous bands, which is accompanied by the accumulation of PAS-positive substances and glycosaminoglycans. Changes in the microcirculatory tract of the gums are manifested by dilation of capillaries, venules with diapedetic hemor-rhages, endothelial proliferation, swelling of the basement membrane, and the appearance of pericellular oedema. There is moderate fibrosis of the own plate of a mucous membrane in deep layers and the phenomenon of sclerosis. There is also leukocyte infiltration with localization of cells between epitheliocytes, their necrobiotic changes in the form of accumulations of granular basophilic substance. Conclusion. Based on the literature sources, it should be noted that there are only a few sources that characterize the change of the epithelium and its own plate in the course of inflammatory processes, and they are not enough to fully understand the morphological rearrangement of gums at the histolog-ical and ultrastructural levels. Special studies of mast cells and their impact on the occurrence and course of the inflammatory process in the gums have not been conducted. Until now, the question of the secretion type of tissue basophils in the course of inflammatory processes in the gums remains open.

Мета дослідження. Аналіз літературних джерел з вивченням сучасних поглядів на морфологічні зміни в яснах при запальних процесах. Матеріали і методи. Огляд та аналіз наукової та медичної літератури на основі баз даних Scopus, Web of Science, MedLine, PubMed, NCBI, вивчення яких не перевищує 10 років, включаючи огляди літератури та результати клінічних випробувань. Результати дослідження та обговорення. Запальні захворювання пародонта мають високу поширеність серед населення та представляють серйозну проблему, особливо серед дорослих, де відзначається тенденція до їх зростання, досягаючи 98% випадків. Проведений аналіз літературних джерел вказує на істотні морфологічні зміни ясен при запальних процесах, які відбуваються як у епітелії так і власній пластинці. При цьому епітелій реагує ознаками порушення зроговіння. При гінгівіті спостерігаються порушення зроговіння епітелію і розвивається явище паракератозу та акантолізу. Цитоплазма клітин шипуватого шару містить зернистість, межі між клітинами втрачають чіткість, ядра пікнотичні, гіперхромні. Визначається різке збільшення кількості глікогену в клітинах шипуватого шару. Відмічається дезорганізація сполучної тканини, що проявляється у вигляді вогнищевої або дифузної гаммаметахромазії. Вогнище запалення чітко відмежоване від оточуючої сполучної тканини фіброзними тяжами, що супроводжується накопиченням РАS-позитивних речовин і глікозоаміногліканів. Зміни мікроциркуляторного русла ясен проявляються розширенням лімфатичних судин, капілярів, венул з діапедезними крововиливами, з проліферацією ендотелію, набуханням базальної мембрани та появою перицелюлярного набряку. Висновки. Виходячи із даних літератури, спеціальних досліджень, присвячених вивченню тучних клітин та їх впливу на виникнення та перебіг запального процесу в яснах, не проводилося. До цього часу остається відкритим питання типу секреції тканинних базофілів при хронічному катаральному та хронічному гіперпластичному гінгівіті.