Самоорганізація студента як провідний компонент його успішного дистанційного навчання

Abstract

Вимушений перехід сучасної української освіти на дистанційну форму навчання як основну має свої переваги і недоліки [1], що впливають і на процес взаємодії студента й викладача, і на формування професійних якостей особистості студента - майбутнього фахівця. Визначення, від чого в першу чергу залежить успіх в означених соціальних умовах, допоможе правильно організувати взаємодію учасників процесу та вплинути на рівень професійної підготовки студента. Безумовно, центральною ланкою дистанційного навчання є студент. Програми, навчальні плани, методичне забезпечення дисципліни – все розробляється з одною метою: дати можливість студенту отримати професійні знання, уміння та навички в дистанційному форматі, вплинути на розвиток його фахових компетентностей, забезпечити виконання в повному обсязі освітньої програми за обраною спеціальністю.