Невербальні елементи комунікації лікаря та пацієнта в діагностичному процесі

Abstract

Головною метою клінічної медицини є забезпечення високого рівня діагностики та лікування. Лікар має досконало володіти спостереженням, бесідою, експериментальним дослідженням, але не менш важливим елементом успішної комунікації є психологічний контакт з пацієнтом. Невербальна поведінка лікаря на етапі встановлення контакту не менш важлива, ніж вербальна. Повинні враховуватися такі невербальні елементи комунікації, як погляд, жести та міміка. Допомагає «прочитати» психологічний підтекст взаємин лікаря та пацієнта і розташування по відношенню один до одного. Велике значення для оцінки стану співрозмовника має його поза.

The main goal of clinical medicine is to ensure a high level of diagnosis and treatment. A doctor must be perfectly proficient in observation, conversation, and experimental research, but psychological contact with the patient is an equally important element of successful communication. The non-verbal behavior of the doctor at the stage of establishing contact is no less important than the verbal one. Non-verbal elements of communication such as sight, gestures and facial expressions must be taken into account. The location in relation to each other helps to "read" the psychological subtext of the relationship between the doctor and the patient. Posture has great importance for assessing the interlocutor's state.