Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/2043
Назва: Зміни в тканинах слинних залоз щурів за умов гіпергастринемії та стимуляції секреції гістаміном та карбахоліном
Інші назви: Изменения в тканях слюнных желез крыс в условиях гипергастринемия и стимуляции секреции гистамином и карбахолином
Changes in the tissues of the salivary glands of rats under hyperhastrinemia and stimulation of secretion by histamine and carbacholin
Автори: Сухомлин, Андрій Анатолійович
Непорада, Каріне Степанівна
Сухомлин, Андрей Анатольевич
Непорада, Каринэ Степановна
Sukhomlyn, A. A.
Neporada, K. S.
Дата публікації: 2010
Видавець: Всеукраїнське лікарське товариство
Бібліографічний опис: Сухомлин А. А. Зміни в тканинах слинних залоз щурів за умов гіпергастринемії та стимуляції секреції гістаміном та карбахоліном / А. А. Сухомлин, К. С. Непорада // Матеріали ХІІІ конгресу СФУЛТ. – Львів, 2010. – С. 310.
Короткий огляд (реферат): Метою нашого дослідження було вивчення впливу омепразол-індукованої гіпергастринемії на тканини слинних залоз щурів за умов стимуляції секреції гістаміном та карбахоліном. Дослідним тваринам протягом 28 діб внутрішньоочеревинно вводили омепразол (“Sigma”, США) у дозі 14 мг/кг, гістамін (3 мг/кг) та карбахолін (10 мкг/кг) окремо та в поєднанні. Розвиток гіпергастринемії верифікували за вмістом гастрину в плазмі крові щурів (59,0±35,5 пг/мл, порівняно з дослідними тваринами – 170,7±90,7 пг/мл). В гомогенаті слинних залоз визначали активність орнітиндекарбоксилази, α-амілази, NO-синтази та вміст NO2–. За умов введення стимуляторів секреції, активність орнітиндекарбоксилази знижувалась в 1,25 рази (р<0,05) при застосуванні гістаміну та у 1,03 рази (р>0,05) при введенні карбахоліну. Також відбувалось зниження активності α-амілази у 1,03 рази (р>0,05) при введенні гістаміну за умов гіпергастринемії та у 1,08 рази (р<0,05) при введенні карбахоліну. За умов стимуляції секреції гістаміном та карбахоліном активність NO-синтази на 28 день експерименту підвищилась відповідно у 1,37 рази (p<0.05) та 1,53 рази (p<0.05) порівняно зі щурами без стимуляції, а вміст нітритів при цьому достовірно збільшувався в 1,04 рази при стимуляції гістаміном та в 1,16 рази при стимуляції карбахоліном. Отже, стимуляція секреції гістаміном та карбахоліном за умов омепразол-індукованої гіпергастринемії приводить до зниження активності орнітиндекарбоксилази, α-амілази та до зростання активності NO-синтази та збільшення вмісту нітритів в тканинах слинних залоз. Це свідчить про пригнічення синтезу поліамінів та білків за умов стимуляції секреції та активації NO-ергічної системи в слинних залозах; Целью нашего исследования было изучение влияния омепразол-индуцированной гипергастринемии на ткани слюнных желез крыс в условиях стимуляции секреции гистамином и карбахолином. Опытным животным в течение 28 суток внутрибрюшинно вводили омепразол ("Sigma", США) в дозе 14 мг/кг, гистамин (3 мг/кг) и карбахолин (10 мкг/кг) отдельно и в сочетании. Развитие гипергастринемии верифицировали по содержанию гастрина в плазме крови крыс (59,0 ± 35,5 пг/мл, по сравнению с опытными животными – 170,7 ± 90,7 пг/мл). В гомогенате слюнных желез определяли активность орнитиндекарбоксилазы, α-амилазы, NO-синтазы и содержание NO2-. В условиях введения стимуляторов секреции активность орнитиндекарбоксилазы снижалась в 1,25 раза (р <0,05) при применении гистамина и в 1,03 раза (р> 0,05) при введении карбахолина. Также происходило снижение активности α-амилазы в 1,03 раза (р>0,05) при введении гистамина в условиях гипергастринемии и в 1,08 раза (р<0,05) при введении карбахолина. В условиях стимуляции секреции гистамином и карбахолином активность NO-синтазы на 28 день эксперимента повысилась соответственно в 1,37 раза (p<0.05) и 1,53 раза (p<0.05) по сравнению с крысами без стимуляции, а содержание нитритов при этом достоверно увеличивалось в 1,04 раза при стимуляции гистамином и в 1,16 раза при стимуляции карбахолином. Итак, стимуляция секреции гистамином и карбахолином в условиях омепразол-индуцированной гипергастринемии приводит к снижению активности орнитиндекарбоксилазы, α-амилазы и к росту активности NO-синтазы и увеличению содержания нитритов в тканях слюнных желез. Это свидетельствует об угнетении синтеза полиаминов и белков в условиях стимуляции секреции и активации NO-эргической системы в слюнных железах; The aim of our study was to investigate the effect of omeprazole-induced hyperhastrinemia on tissues of the salivary glands of rats under stimulation of secretion by histamine and carbacholin. Test animals were administered intraperitoneally omeprazole (Sigma, USA) at a dose of 14 mg / kg, histamine (3 mg / kg) and carbacholin (10 μg / kg) separately and in combination, for 28 days intraperitoneally. The development of hyperhastrinemia was verified by the content of gastrin in blood plasma of rats (59.0 ± 35.5 pg / ml, compared with experimental animals - 170.7 ± 90.7 pg / ml). In the homogenate of the salivary glands, ornithine decarboxylase, α-amylase, NO-synthase activity and NO2- content were determined. Under the conditions of the introduction of secretion stimulants, the ornithine decarboxylase activity decreased by 1.25 times (p <0.05) with histamine and 1.03 times (p> 0.05) when carbacholin was administered. Also, there was a decrease in the activity of α-amylase in 1,03 times (p> 0,05) with the administration of histamine in the conditions of hyperhastrinemia and 1,08 times (p <0,05) when injected with carbacholin. Under the conditions of stimulation of secretion by histamine and carbacholin, the activity of NO synthase on day 28 of the experiment increased 1.37 times (p <0.05) and 1.53 times (p <0.05), respectively, compared to non-stimulated rats, and the content of nitrites increased significantly in 1,04 times when stimulated with histamine and in 1,16 times when stimulated with carbacholin. Consequently, stimulation of secretion by histamine and carbacholin in the conditions of omeprazole-induced hyperhastrinemia leads to a decrease in the activity of ornithine decarboxylase, α-amylase and to the increase of activity of NO-synthase and increase of nitrite content in the tissues of the salivary glands. This indicates the suppression of the synthesis of polyamines and proteins under conditions of stimulation of secretion and activation of the NO-ergic system in the salivary glands.
Ключові слова: Слинні залози
гіпергастринемія
гістамін
карбахолін
Слюнные железы
гипергастринемия
гистамин
карбахолин
Salivary glands
hypergastrinemia
carbacholine
histamine
URI: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/2043
Розташовується у зібраннях:Наукові праці. Кафедра біологічної та біоорганічної хімії

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
SFULT_2010.pdf60,22 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.