Вплив порушення носового дихання на показники ротової рідини в дітей дошкільного віку

Abstract

Карієс зубів – найпоширеніша стоматологічна хвороба в дітей дошкільного віку. Негативні зміни в кількісних і якісних показниках ротової рідини створюють оптимальні умови для розвитку карієсогенної ситуації. Одним із найбільш упливових чинників зміни гомеостазу порожнини рота в дітей віком 3-6 років є стійке порушення носового дихання. Мета дослідження – визначити швидкість слиновиділення і в’язкість змішаної слини задля можливого використання їх як одного з біомаркерів ризику виникнення карієсу й обґрунтування призначення лікувально-профілактичних заходів щодо усунення карієсогенної ситуації в дітей дошкільного віку зі стійким порушенням носового дихання. Швидкість слиновиділення і в’язкість ротової рідини визначали за методикою Т. Л. Рединової, А. Р. Поздєєва (1994). Виявлено зниження швидкості салівації в дітей зі стійким порушенням носового дихання, у порівнянні з практично здоровими, у 1,5 рази (р≤0,05). Більш виражене зниження спостерігається за наявності в обстежених карієсу тимчасових зубів. Середнє значення в'язкості ротової рідини вище в дітей зі стійким порушенням носового дихання, ніж в учасників контрольної групи, у 2 рази (р≤0,05). У дітей із карієсом виявлено більшу в’язкість змішаної слини, ніж без нього, у всіх учасників спостереження, але в основній групі цифрові значення були набагато більшими (р≤0,05). Отримані результати підтверджують можливість використання визначення швидкості слиновиділення і в’язкості в ролі біомаркерів розвитку карієсогенної ситуації порожнини рота дітей дошкільного віку і дають можливість контролювати застосування лікувально-профілактичних заходів з урахуванням наявності порушень носового дихання.

Dental caries is the most common dental disease in preschool children. Negative changes in the quantitative and qualitative parameters of oral fluid create optimal conditions for the development of cariogenic situation. One of the most important factors of oral cavity homeostasis changes in children of 3-6 years old is a persistent disorder in nasal breathing. The aim of the research is to determine the rate of saliva secretion and mixed saliva viscosity for their possible implementation as the biomarkers of risk of tooth caries appearence and justification of therapeutic and preventive measures prescription for elimination of the cariogenic situation in preschool children with persistent nasal breathing disorders. The rate of salivation and the viscosity of oral fluid were determined according to the method of Redynova T. L., Pozdeev A. R. (1994). The analysis of the obtained data on the rate of salivation of the examined children of the main and control groups revealed that the average value is within the normal range or at the lower margin of the parameter. A 1.5-fold decrease in the rate of salivation was found in children with persistent nasal breathing disorders compared to practically healthy children (р≤0.05). A more pronounced parameter decrease is observed in case of deciduous teeth presense. The average value of the viscosity of oral fluid is 2 times higher in children with persistent nasal breathing disorders than in the control group (р≤0.05). Higher viscosity of mixed saliva was found in children with caries than in children without it, but in the main group the numerical values were significantly higher (р≤0.05). The obtained data confirms the possibility of implementation of the determination of saliva secretion and viscosity rate as biomarkers of the tooth caries development in preschool children and provide an opportunity to control the application of therapeutic and preventive measures, considering the presence of nasal breathing disorders.