Вплив профілактичних заходів на властивості ротової рідини у дітей після радикальної ураностафілопластики

Abstract

Причиною багатьох функціональних порушень при щілинних дефектах піднебіння являється недосконалість анатомічних структур верхньої щелепи, сформованих на етапі ембріогенезу обличчя. Неналежна спроможність захисних механізмів на рівні порожнини рота проявляється зниженням функціональної активності великих і малих слинних залоз та змінами рівня в ротовій рідині біологічно-активних компонентів, які відповідають за підтримання гомеостазу, що потребує певної корекції такої ситуації. Мета роботи. Вивчити ефективність лікувально-профілактичних заходів після проведення радикальної ураностафілопластики. Матеріали і методи. До наукової розробки булозалучено 23 дітей віком від 4 до 6 років з вродженим незрощенням піднебіння. Вивчали швидкість салівації, фізико-хімічні та біохімічні властивості ротової рідини через місяць після оперативного втручання і по завершенню місячного лікувально-профілактичного комплексу. Результати дослідження. Встановлено, що при обстеженні через місяць після оперативного втручання висхідні величини швидкості салівації, рівень Рн, активність α-амілази в ротовій рідині були нижчими від показників контрольної групи. Її оптична щільність, в’язкість, вміст в ній молекул середньої маси, сіалових кислот, загального білка і оксипроліну були вищими. Знижувався в ній рівень магнію і кальцію, а фосфору підвищувався, за рахунок чого падав кальцій-фосфорний коефіцієнт. Слід зауважити, що вираженість змін показників при двобічних щілинних дефектах була більш суттєвою. По завершенню місячного курсу лікувально-профілактичних заходів у пацієнтів підвищувалась швидкість салівації, покращувалися фізико-хімічні, біохімічні показники та рівень мінералізації ротової рідини, однак всі абсолютні величини не досягали контрольних показників. Це вказувало на необхідність періодичного проведення у цих дітей повторних курсів лікувально-профілактичних заходів. Висновки. У дітей з вродженим незрощенням піднебіння прослідковується зниження функціональної активності великих і малих слинних залоз, що сприяє погіршенню механічного та хімічного самоочищення порожнини рота. Зміни фізико-хімічних та біохімічних властивостей ротової рідини сприяють порушенню фізіологічної рівноваги її, що обумовлює погіршення рівня Рн, метаболічних процесів та ускладнює умови для підтримання в належному стані рівня мінералізуючого потенціалу ротової рідини. Враховуючи такий факт, ми дійшли висновку про необхідність періодичного проведення у них повторних курсів.

Introduction. Among the causes of many functional disorders in cleft palate abnormalities there are imperfections of the anatomical structures of the upper jaw, formed at the stage of facial embryogenesis. Inadequate capacity of protective mechanisms in the oral cavity is manifested by a decrease in the proper functioning of the major and minor salivary glands and changes in the level of biologically active components in the oral fluid that are responsible for maintaining homeostasis, which requires a certain correction. Purpose of this study is to assess the effectiveness of the treatment and preventive measures after radical uranoplasty. Materials and Methods. 23 children aged 4 to 6 years with congenital cleft palate were involved in the study. Salivation rate, physicochemical and biochemical properties of the oral fluid were studied one month after surgery and after the completion of the monthly treatment course and receiving preventive measures. Results. The study has shown a decrease in salivation rate, pH level, and activity of α-amylase in oral fluid compared to the control group. Bilateral cleft defects showed more significant changes in the parameters. After one month of treatment and preventive measures, the salivation rate increased, and the physicochemical and biochemical properties of oral fluid improved. However, all values did not reach the control values, indicating the need for periodic repeated courses of treatment and prevention. Conclusion. Children with congenital cleft palate demonstrate decreased functioning of salivary glands that leads to a deterioration of the mechanical and chemical self-cleaning of the oral cavity. Changes in the physicochemical and biochemical properties of oral fluid disrupt its physiological balance thus, contributing to a deterioration of pH level and metabolic processes. Repeated treatment courses are necessary to maintain proper conditions for the mineralizing potential of oral fluid.