Особливості клінічних проявів м’язово-суглобової контрактури нижньої щелепи

Abstract

Вступ: М’язово-суглобова контрактура нижньої щелепи, незважаючи на велику кількість досліджень в цьому напрямку, вважається однією з найбільш складних проблем хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії. М’язово-суглобова контрактура нижньої щелепи в літературі приділено мало уваги, при тому, що це захворювання характеризується великою різноманітністю клінічних проявів. При великій кількості розповсюджених методів діагностики м’язово-суглобовоїконтрактури нижньої щелепи сьогодні ми не маємо чітких характеристик для формування цього діагнозу. Мета дослідження: Підвищення ефективності діагностики м’язово-суглобових контрактур нижньої щелепи обґрунтованих анамнезом клінічних, променевих та функціональних методів дослідження. Матеріали та методи: Обстежено 25 пацієнтів з м’язово-суглобовою контрактурою нижньої щелепи. З них 13 жінок та 12 чоловіків у віці 26-45 років. Використовувалися загальноклінічні, променеві(панорамний або прицільна зонограма скронево-нижньощелепного суглобу з закритим і відкритим ротом), електроміографія. Отже, комплексне клініко-функціональне і рентгеноанатомічне обстеження пацієнтів з дисфункціональними станами скронево-нижньощелепного суглобу, в тому числі з гіпермобільністю суглобових головок нижньої щелепи і м'язово-суглобовими контрактурами та компресійно-дислокаційною дисфункцією скронево-нижньощелепного суглобу, дозволяє доказово обґрунтувати правильний діагноз м'язово-суглобової дисфункції скроневонижньощелепного суглобу, поєднаної з міофасціальними і міофаціальними порушеннями. Висновки: Дані які ми отримали мають як теоретичне значення патогенезу дисфункцій скроневонижньощелепного суглобу, що описані, так і практичне з позицій інтерпретації результатів зонографії скронево-нижньощелепного суглобу і електроміографії м'язових компонентів для забезпечення адекватного патогенетичного лікування відповідних категорій пацієнтів

Introduction. Musculo-articular contracture of the lower jaw is a challenging issue in oral and maxillofacial surgery, despite extensive research in this area. While this condition presents a diverse range of clinical manifestations, it has received little attention in the literature, and there are currently no clear diagnostic criteria available. The aim of this study is to improve the diagnosis of musculo-articular contractures of the lower jaw by utilizing a comprehensive approach that includes clinical, radiological, and functional research methods. Materials and Methods. 25 patients with musculo-articular contracture of the lower jaw, comprising 13 women and 12 men aged 26-45, were examined. The diagnostic methods utilized include general clinical examination, radiological analysis (panoramic or aiming sonogram of temporomandibular joint with closed and open mouth), and electromyography. Results. Our comprehensive clinical-functional and X-ray-anatomical examination has enabled us to accurately diagnose temporomandibular joint dysfunction combined with myofascial and myofascial disorders, including hypermobility of the articular heads of the lower jaw, muscle-joint contractures, and compression-dislocation dysfunction of the temporomandibular joint. These results are valuable both theoretically for understanding the pathogenesis of temporomandibular joint dysfunctions and practically for interpreting sonography and electromyography results to provide adequate pathogenetic treatment for affected patients. Conclusions. In conclusion, our study demonstrates the importance of utilizing a comprehensive diagnostic approach to accurately diagnose musculo-articular contractures of the lower jaw. By employing a range of clinical, radiological, and functional research methods, we can better understand the pathogenesis of temporomandibular joint dysfunctions and develop more effective treatment strategies for affected patients.