Вплив екзо- та ендогенних чинників на морфо-функціональний стан селезінки як важлива медико-соціальна проблема системи охорони здоров’я

Abstract

За останнє століття, з моменту бурхливого розвитку людства як цивілізації, стан навколишнього середовища, як і умови повсякденного існування людини набули значущих змін. Захворювання селезінки займають важливу місце серед захворювань внутрішніх органів людини. Селезінка часто вважається «забутим органом» серед клініцистів і радіологів. Тим не менш, селезінка може бути залучена до різноманітних вроджених і набутих захворювань, що обумовлює актуальність вивчення впливу екзо- та ендогенних факторів на її морфофункціональний стан. Мета - провести аналіз літературних даних сучасних досліджень, опублікованих у науково-метричних базах Scopus, Web of Science, Google Scholar англійською й українською мовами та узагальнити отримані результати для виявлення ключових прогалин у відомих даних. Нами встановлено, що функції селезінки зосереджені на системному кровообігу, тому вона не має аферентних лімфатичних судин. Особливості архітектоніки селезінки були описані при старінні, хронічному стресі, депривації сну, під впливом електромагнітного випромінювання, радіаційного опромінення, глутамату натрію, нітриту натрію, фториду натрію. У судово-медичній практиці найбільш поширеною патологією селезінки вважається травма. Також відомо про зміни селезінки на фоні смерті від анафілаксії, утоплення та сепсису. Аутопсія селезінки відіграє важливу роль у токсикологічному дослідженні. У клінічній практиці хвороби селезінки розглядають зазвичай у структурі синдромів інших захворювань, проте основними клінічними змінами вважаються аспленія, спленомегалія та гіперспленізм. Таким чином сучасні літературні джерела вказують на вагому роль селезінки не лише в процесах імунної регуляції, а також і у підтримці гомеостазу організму шляхом участі у кровотворенні та реакції організму на стрес. Поряд з цим було виявлено численні дослідження, які вказують на вразливість селезінки до дії екзо- та ендогенних факторів, що проявляється аспленією, спленомегалією та гіперспленізмом. Зокрема, вагомий вплив на стан селезінки чинять глутамат натрію та нітрит натрію, однак даних про їх поєднані ефект, як і про дію Понсо 4R на селезінку не виявлено, що свідчить про актуальність дослідження впливу глутамату натрію, нітриту натрію та Понсо 4R у комплексі.

Over the past century, since the rapid development of mankind as a civilization, the state of the environment and the conditions of everyday human existence have undergone significant changes. Diseases of the spleen play an important role in the system of pathologies of the human internal organs. The spleen is often considered a “forgotten organ” among clinicians and radiologists. Nevertheless, the spleen can be involved in a variety of congenital and acquired diseases, which makes it important to study the influence of exogenous and endogenous factors on its morphological and functional state. The aim is to analyze the literature data of modern studies published in the scientific and metric databases Scopus, Web of Science, and Google Scholar in English and Ukrainian and to summarize the results to identify key gaps in the known data. We found that the spleen’s functions are focused on systemic circulation, so it has no afferent lymphatic vessels. Spleen architectural features have been described in aging, chronic stress, sleep deprivation, under the influence of electromagnetic radiation, radiation exposure, sodium glutamate, sodium nitrite, and sodium fluoride. In forensic practice, trauma is considered the most common pathology of the spleen. Changes in the spleen are also known to occur in the setting of death from anaphylaxis, drowning, and sepsis. Autopsy of the spleen plays an important role in toxicological research. In clinical practice, spleen diseases are usually considered in the structure of other disease syndromes, but the main clinical changes are considered to be asplenia, splenomegaly, and hypersplenism. Thus, modern literature sources indicate a significant role of the spleen not only in the processes of immune regulation but also in maintaining the body’s homeostasis through participation in hematopoiesis and the body’s response to stress. At the same time, numerous studies have been conducted that indicate the vulnerability of the spleen to exogenous and endogenous factors, which is manifested by asplenia, splenomegaly, and hypersplenism. In particular, sodium glutamate and sodium nitrite have a significant effect on the spleen, but no data on their combined effect, as well as on the effect of Ponceau 4R on the spleen, have been found, which indicates the relevance of studying the effect of sodium glutamate, sodium nitrite, and Ponceau 4R in combination.