Тактика анестезіолога при важкій інтубації трахеї

Abstract

Вступ. Майже третина всіх випадків анестезіологічної смертності пов'язана з труднощами при вентиляції пацієнтів після індукції в наркоз. Мета дослідження: підвищення ефективності та зменшення частоти ускладнень забезпечення прохідності дихальних шляхів при важкій ларингоскопії в плановій анестезіології. Матеріали та методи дослідження. Нами проаналізовані результати 66 випадків важкої ларингоскопії при планових оперативних втручаннях на базі Полтавської обласної клінічної лікарні за 2013 – 2015 роки. Пацієнтам I-ї групи застосовувався клінічний протокол надання медичної допомоги хворим із важкою інтубацією трахеї, пацієнтам II-ї групи після невдалої спроби інтубації відразу встановлювалася ларингеальна маска відповідного розміру. Результати дослідження. У пацієнтів I-ї групи друга спроба інтубації трахеї була вдалою в 43,8% випадках. З наступними спробами інтубації трахеї ефективність маніпуляції прогресивно зменшувалася. Ефективність подальшого використання ларингеальної маски становила всього 45,4%. У пацієнтів II-ї групи в 91,2% випадків постановка ларингеальної маски забезпечила герметичність дихального контуру і адекватну вентиляцію під час оперативного втручання. Висновки. Використання клінічного протоколу надання медичної допомоги хворим з важкою інтубацією трахеї в плановій анестезіології менш ефективне і має високу частоту ускладнень, пов'язаних з прямою ларингоскопією в порівнянні з єдиною спробою інтубації трахеї та подальшим використанням ларингеальноі маски.

Introduction. Almost a third of all cases of anaesthetic mortality are associated with difficulty in ventilating patients after induction of anaesthesia. Objectives: to increase the efficiency and to reduce the rate of complications associated with patency of airways during difficult laryngoscopy in elective anesthesia. Materials and methods. We have analyzed the results of 66 cases of difficult laryngoscopy in elective surgical interventions on the basis of the Poltava Regional Clinical Hospital for 2013 – 2015. The patients of the 1st group were managed according the clinical protocol of providing medical care to patients with difficult intubation, in the patients of the 2nd group after failed attempts of intubation laryngeal masks of appropriate size were immediately placed. Results. In patients of the 1st group second attempt of intubation was successful in 43,8% cases. With the following intubation attempts efficacy of manipulation progressively decreased. Efficiency of subsequent use of the laryngeal mask was only 45,4%. In patients of the 2nd group the use of laryngeal mask (91,2 % of cases) provided adequate ventilation during surgery. Conclusions. Using a clinical protocol of care for patients with difficult intubation in elective anaesthesia is less effective and has a higher rate of complications associated with direct laryngoscopy compared to single attempt of intubation and subsequent use of the laryngeal mask.