Діагностика та лікування захворювання периферичних артерій у хворих із цукровим діабетом

Abstract

Не дивно зустріти пацієнта з ураженням серцево-судинної системи на тлі ендокринної патології. Захворювання периферичних артерій у людей із цукровим діабетом ІІ типу має широкі клінічні характеристики та різноманітні наслідки. Відоме як одне з основних – макросудинні ускладнення. Атеросклероз визначають як основну причину, але існують і інші причини. Клінічний перебіг пацієнтів на тлі діабету гірший, частота ампутацій була вищою, була значна різниця в рівнях смертності. Стандартом для діагностики захворюваннями артерій є визначення плечо-гомілкового індексу. Золотим стандартом для вивчення анатомічної складової є ангіографія. Лікування супутніх захворювань, таких як цукровий діабет, високий кров'яний тиск і дисліпідемія, має важливий вплив на клінічний прогрес. В основі механізму виникнення проявів атеросклеротичної хвороби лежить звуження просвіту ураженої судини, що призводить до зменшення прохідності судини. Діагноз захворювання периферичних артерій потребує регулювання супутніх факторів ризику, медикаментозного лікування та втручання при ураженнях нижніх кінцівок. Також відомо, що фізичні вправи ефективні для полегшення симптомів захворювання периферичних артерій, сприяють подовженню дистанції безболісної ходьби. При відсутності позитивного ефекту від проведення консервативного лікування хворим з такою патологією показано виконання хірургічних втручань. Так, якщо атеросклеротичні ураження артерій є незначними і мають мінімальний ризик, який пов’язаний з хірургічним лікуванням, а втручання демонструє високу ймовірність успіху, слід розглядати можливість виконання черезшкірної балонної ангіопластики. Рекомендується раннє втручання при наявності болю в спокої, ішемічної виразки або некрозу. Відомо, що балонна ангіопластика та встановлення стента ефективні для полегшення симптомів у багатьох пацієнтів із захворювання периферичних артерій. Раніше такі оперативні втручання використовували обмежено, але з прогресом технологій ендоваскулярні операції широко застосовуються ще до вибору «відкритих» методів. Для довгострокового успіху черезшкірного судинного втручання важливими є розташування та довжина уражень.

Patients with endocrine disorders often present with concomitant cardiovascular diseases. Peripheral arterial disease (PAD) in individuals with type 2 diabetes exhibits various clinical characteristics and diverse consequences. One of its primary manifestations is macrovascular complications. Although atherosclerosis is the primary cause, other contributory factors come into play. Notably, individuals with diabetes experience a more severe clinical course, marked by higher amputation rates and significant differences in mortality. The ankle-brachial index (ABI) is the standard diagnostic tool for identifying arterial diseases, while angiography is considered the gold standard for assessing anatomical aspects. Effective management of comorbidities including type 2 diabetes, hypertension, and dyslipidemia, has a substantial impact on clinical progression. Atherosclerotic disease manifests through the narrowing of affected vessels, resulting in reduced blood flow. The diagnosis of PAD requires the management of risk factors, medication-based therapies, and interventions for lower extremity issues. Physical exercise is also a valuable approach for alleviating PAD symptoms and extending pain-free walking distances. For patients with refractory conditions, surgical interventions are recommended. In cases where atherosclerotic arterial lesions are minor, pose minimal surgical risk, and have a high likelihood of successful intervention, percutaneous transluminal angioplasty should be considered. Early intervention is recommended in the presence of rest pain, ischemic ulcers, or necrosis. Balloon angioplasty and stent placement have shown efficacy in symptom relief for many PAD patients. Recent technological advancements have expanded the use of endovascular procedures, even before considering traditional "open" methods. Lesion location and length are essential factors for the longterm success of percutaneous vascular interventions.