Обґрунтування робочого часу психолога при реабілітації учасників АТО

Abstract

Наслідки антитерористичної операції (надалі – АТО) не залишаються безслідними, особливо це стосується тих, хто бере участь у операції. Учасники АТО, які займали активну позицію під час дій, повертаючись додому часом потребують додаткової медичної та психологічної допомоги. У статті аналізуються робота практичного психолога у трьох етапах та методом хронометражу, досліджено час витрачений на проведення кожного із етапів на одного пацієнта. Реабілітаційна робота має декілька складових: медичну, психологічну, соціальну. Всі складові взаємопов’язані та мають забезпечуватись комплексом реабілітаційних заходів. Адже, медична реабілітація, яка спрямована на досягнення психічної, соціальної, економічної, професійної повноцінності людини, переслідує таку ж саме мету як і соціально-психологічна реабілітація – відновлення психічних і фізичних сил організму задля забезпечення соціальної інтеграції індивіда в суспільне середовище.

The consequences of an antiterrorist operation (hereinafter – ATO) do not remain unannounced, especially for those involved in the operation. ATO participants who took active part in the action, returning home sometimes require additional medical and psychological help. The article analyzes the work of a practical psychologist in three stages and a method of timing, examining the time spent on each stage per patient. Rehabilitation work has several components: medical, psychological, social. All components are interconnected and should be provided with a complex of rehabilitation measures. After all, medical rehabilitation, aimed at achieving the mental, social, economic, professional value of a person, pursues the same goal as socio-psychological rehabilitation – the restoration of mental and physical forces of the organism in order to ensure the social integration of the individual in the social environment. The main task of the practical psychologist is to restore and maintain the somatic and psychophysical health of the soldier, by establishing the individual characteristics of the victim in relation to the injury received and determining the degree of severity of the disorder. After determining and establishing the severity of the severity begin treatment. During special psychological procedures, irritability, psycho-emotional stress and fear are eliminated, with the help of special psychotherapeutic measures regulate and correct the violations of the functions of the organism and the psychophysiological state.