Psychoeducational training for reducing the impact of a COVID-19 pandemic on healthcare workers

Abstract

Introduction. Healthcare workers are increasingly exposed to long-term traumatic events in the context of the COVID-19 pandemic. Methods. We conducted a study that included 100 healthcare workers and 50 healthy individuals. We used the Perceived Stress Scale, Hospital Anxiety and Depression Scale, and Global Patient Impression for Improvement in the assessment of the psychological condition of respondents. To improve the psychoemotional state of health care workers, we proposed a program of psychoeducational training that was conducted at the workplace. After it, we reassessed the level of perceived stress, anxiety, and depression. Results. During the COVID-19 pandemic, in healthcare workers, the level of stress and anxiety was higher than in non-medical specialties, and the level of depression was not significantly different. The reduction of stress and anxiety was found. The subjective assessment of the improvement of the general condition indicates its positive dynamics after the psychoeducational training in both doctors and nurses. Conclusion. We showed the effectiveness of the proposed psychoeducational methodology for improving the psycho-emotional condition of healthcare workers during the COVID-19 pandemic.

Вступ. Працівники охорони здоров'я все частіше піддаються довготривалим травматичним подіям в умовах пандемії COVID-19. Методи. Ми провели дослідження, в якому взяли участь 100 медичних працівників та 50 здорових осіб. Для оцінки психологічного стану респондентів ми використовували Шкалу сприйнятого стресу, Госпітальну шкалу тривоги та депресії та Глобальний опитувальник покращення враження для пацієнта. Для покращення психоемоційного стану медичних працівників ми запропонували програму психоосвітнього тренінгу, який проводився на робочому місці. Після нього ми провели повторну оцінку рівня сприйнятого стресу, тривоги та депресії. Результати. Під час пандемії COVID-19 у медичних працівників рівень стресу та тривоги був вищим, ніж у представників немедичних спеціальностей, а рівень депресії достовірно не відрізнявся. Виявлено зниження рівня стресу та тривоги після психоедукаційного тренінгу. Суб'єктивна оцінка покращення загального стану свідчить про його позитивну динаміку після психоосвітнього тренінгу як у лікарів, так і у медичних сестер. Висновки. Ми показали ефективність запропонованої психоосвітньої методики для покращення психоемоційного стану медичних працівників під час пандемії COVID-19.