Наукові праці. Кафедра внутрішньої медицини № 1
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Аспекти формування професійної компетентності майбутніх медичних фахівців(ПВНЗ “Київський медичний університет” національний університет", 2025-03-26) Синенко, Олена Анатоліївна; Штомпель, Вікторія Юріївна; Третяк, Наталія ГригорівнаУ статті висвітлено складові професійної компетентності майбутніх медиків, які по-трібно формувати в процесі фахової підготовки. Підкреслена важлива роль використання інноваційних технологій з впровадженням інтерактивних методів навчання, які сприяють розвитку творчих здібностей, мотивації, самовдосконаленню здобувачів освіти. Висвіт-лені аспекти профілактичної спрямованості професійного навчання, роль навчальних тренінгів з консультування щодо питань корекції чинників ризику найбільш поширених захворювань. Розглянута роль емоційного інтелекту у професійній діяльності фахівців медичного профілю, його вплив на адекватність командної роботи, взаємодії з пацієнтом, стресорезистентність, що обумовлює необхідність включення в навчальні програми ас-пектів розвитку емоційної компетентності. Реалізація даних компонентів професійного навчання є важливим напрямком оптимізації фахової підготовки майбутніх медиків. The article highlights the components of professional competence of future doctors that need to be formed in the process of professional training. The important role of using innovations in those technologies with the introduction of interactive teaching methods that contribute to the development of creative abilities, motivation, and self-improvement of students is emphasized. The aspects of the preventive orientation of professional training are highlighted, the role of training and consulting on the correction of risk factors for the most common diseases is highlighted. The role of emotional intelligence in the professional activities of medical specialists is considered, its impact on the adequacy of teamwork, interaction with the patient, and stress resistance. This necessitates the inclusion of aspects of emotional competence development in training programs. The implementation of these components of professional training is an important direction for optimizing the professional training of future doctors.Документ Національно-патріотичне виховання здобувачів освіти при вивченні внутрішньої медицини(Полтавський державний медичний університет, 2025-02-14) Третяк, Ігор Миколайович; Шапошник, Ольга Анатоліївна; Третяк, Наталія Григорівна; Приходько, Наталія Петрівна; Штомпель, Вікторія ЮріївнаРозкривається значення патріотичного виховання для здобувачів освіти-медиків, визначаються основні напрямки впровадження патріотичного виховання у навчальний процес: любов до Батьківщини, повагу до історичного минулого, роль викладача у створенні умов для становлення національно-патріотичних цінностей.Документ Фактори ризику, частота виникнення та характер симптомів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у здобувачів вищої медичної освіти(Вид-во УжНУ «Говерла», 2025-04-11) Висоцька, Анастасія Валентинівна; Вербицька, Олександра Юріївна; Алефіренко, Андрій Тарасович; Маслова, Ганна СергіївнаМета роботи. Визначити провідні фактори ризику та частоту виникнення та особливості проявів ГЕРХ у здобувачів вищої медичної освіти залежно від тривалості навчання.Документ Профіль безпеки інгібітору BCL-2 венетоклаксу у комбінації з азацитидином у пацієнтів похилого віку з раніше нелікованою гострою мієлоїдною лейкемією(Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, 2024-11-22) Черевань, Марина Сергіївна; Лиманець,Тетяна ВолодимирівнаАктуальність: лікування гострої мієлоїдної лейкемії (ГМЛ) у осіб похилого віку залишається надзвичайно складною проблемою через високу токсичність стандартної хіміотерапії (ХТ) та наявність численних супутніх захворювань у даної когорти пацієнтів. Застосування селективного низькомолекулярного інгібітору BCL-2 венетоклаксу, який індукує апоптоз у злоякісних бластних клітинах, дозволило досягти високої ефективності у лікуванні хворих на ГМЛ протягом останніх років, а порівняно нижча токсичність робить цей препарат перспективним для пацієнтів старше 60-ти років.Документ Вплив комбінації L-аргініну та L-карнітину на прооксидантно- антиоксидантний статус і аргінін-цитруліновий цикл у хворих на множинну мієлому із супутньою ішемічною хворобою серця в динаміці хіміотерапії(ВІТ-А-ПОЛ, 2025-03) Скрипник, Ігор Миколайович; Островський, Владислав Леонідович; Маслова, Ганна Сергіївна; Скрипник, Роман Ігорович; Skrypnyk, I. M.; Ostrovskyi, V. L.; Maslova, G. S.; Skrypnyk, R. I.Мета — дослідити вплив комбінації L-aргініну та L-карнітину на прооксидантно-антиоксидантний статус та аргінін-цитруліновий цикл у хворих на множинну мієлому (ММ) із супутньою ішемічною хворобою серця (ІХС) у динаміці хіміотерапії. Матеріали та методи. Обстежено 59 пацієнтів із прогресуванням ММ та супутньою ІХС. Пацієнти були розподілені на групи залежно від наявності супутньої ІХС та призначених лікувальних комплексів: I (n = 20) — хворі на ММ без супутніх захворювань серцево-судинної системи, які отримували стандартну хіміотерапію, IІ (n = 22) — хворі на ММ із супутньою ІХС, які отримували стандартну хіміотерапію та базисну медикаментозну терапію ІХС, ІІІ (n = 17) — хворі на ММ із супутньою ІХС, які отримували стандартну хіміотерапію, стандартну медикаментозну терапію ІХС у комбінації з L-аргініном та L-карнітином. Усім хворим призначали бортезомібвмісні схеми хіміотерапії. Пацієнти були обстежені до початку хіміотерапії та перед п’ятим курсом хіміотерапії. Визначали концентрацію L-aргініну, цитруліну, реактантів тіобарбітурової кислоти (ТБК), активність аргінази й каталази в сироватці крові. Objective — to investigate the influence of the combination of L-arginine and L-carnitine on prooxidant-antioxidant status and arginine-citrulline cycle in patients with multiple myeloma (MM) and concomitant coronary artery disease (CAD) during the chemotherapy. Materials and methods. 59 patients with multiple myeloma progression and concomitant coronary artery disease were examined. According to the presence of concomitant coronary artery disease and prescribed treatment, all patients were divided into groups: I (n = 20) — patients with multiple myeloma and no concomitant diseases of the cardiovascular system, who received the standard chemotherapy, II (n = 22) — patients with multiple myeloma and concomitant coronary artery disease, who received standard chemotherapy and basic treatment of coronary artery disease, III (n = 17) — patients with multiple myeloma and concomitant coronary artery disease who received standard chemotherapy, basic treatment of coronary artery disease in combination with L-arginine and L-carnitine. All patients obtained bortezomib-containing schemes of chemotherapy. Patients were examined twice: before the initiation of chemotherapy and before the fifth course of chemotherapy. The concentration of L-arginine, citrulline, thiobarbituric acid reactants (TBAR), and the activity of arginase and catalase in blood serum were measured. Results. During the multiple myeloma progression in patients of groups II and III, the concentration of TBAR-substances was increased by 1.3 times (р < 0.0001) compared with patients of group I. Simultaneously, in patients of groups II and III, the catalase activity decreased by 1.3 times (р < 0.0001), and the concentration of serum citrulline was 1.7 times (р < 0.0001) and 1.9 times (р < 0.0001) higher than in patients of group I. Before the fifth course of chemotherapy in patients of group III, the concentration of serum L-arginine was 1.1 times ((71.11 (68.74; 77.79) vs. 64.25 (59.41; 69.47)) μmol/l, р = 0.0001) higher than in patients of group II. Simultaneously, the concentration of serum citrulline was increased by 1.3 times ((250.5 (205.4; 285.3) vs. 197.0 (175.0; 243.5)) μmol/l. р = 0.007) compared with group II. In patients of groups I and III the activity of catalase in blood serum was increased by 1.1 times ((13.77 (12.50; 14.86) vs. 15.37 (14.24; 16.01)) μkat/l. р < 0.05) and by 1.4 times ((10.43 (9.55; 10.75) vs. 14.26 (12.45; 15.81)) μkat/l, р < 0.001), respectively, compared with the initial examination. However, in patients of group II, it was decreased by 1.3 times ((10.07 (9.40; 10.25) vs. 8.00 (7.74; 8.23)) μkat/l. р < 0.001) compared to the initial examination. Multiple myeloma progression was accompanied by prooxidant-antioxidant status disorders, which were represented by increasing concentrations of TBAR-substances independent from the presence of concomitant coronary artery disease. However, in patients with multiple myeloma and concomitant coronary artery disease, serum concentration of TBAR-substances was significantly higher compared with patients with multiple myeloma without concomitant diseases of the cardiovascular system. According to our study, the administration of L-arginine and L-carnitine significantly increases the concentration of L-arginine in the blood serum, which decreases the level of endothelial dysfunction by the augmentation of nitric oxide production in the background of reduced oxidative stress and arginase activity. Conclusions. Addition of L-arginine and L-carnitine to the supportive therapy of patients with multiple myeloma with concomitant coronary artery disease leads to a significant decrease of TBAR-substances concentration in the blood serum with simultaneous augmentation of catalase activity in the blood serum (р < 0.05) during the chemotherapy, which makes these indicators equivalent to those of patients with multiple myeloma without concomitant disease of the cardiovascular system (р > 0.05). L-arginine and L-carnitine significantly increase the concentration of L-arginine in the blood serum of patients with multiple myeloma and concomitant coronary artery disease during the chemotherapy (р > 0.05), which contributes to the decreasing of oxidative stress severity and improvement of endothelial function by efficient NOSdependent L-arginine unitization with NO formation.Документ Оптимізація лікування порушень мікробіоценозу кишечника у хворих на неалкогольний стеатогепатит у поєднанні з ішемічною хворобою серця(ВІТ-А-ПОЛ, 2025-03) Скрипник, Ігор Миколайович; Оганісян, Ельміра Варасдатівна; Маслова, Ганна Сергіївна; Лиманець, Тетяна Володимирівна; Шапошник, Ольга Анатоліївна; Skrypnyk, I. M.; Ohanisyan, E. V.; Maslova, G. S.; Lymanets, T. V.; Shaposhnyk, O. A.Мета — дослідити ефективність застосування S-адеметіоніну та Saccharomyces boulardiі CNCM I-745 у комплексному лікуванні хворих на неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) у поєднанні з ішемічною хворобою серця (ІХС) для корекції порушень мікробіоценозу та поліпшення функціонального стану печінки. Матеріали та методи. Обстежено 42 хворих на НАСГ із супутньою ІХС та порушеннями мікробіоценозу кишечника. Залежно від схеми лікування пацієнтів розділили на дві підгрупи: IА (n = 22) — хворі, яким призначали S-адеметіонін у дозі 500 мг двічі на день упродовж 30 днів і Saccharomyces boulardiі CNCM I-745 по 1 пакетику двічі на добу впродовж 15 днів, IБ (n = 20) — хворі, яким призначали S-адеметіонін у дозі 500 мг двічі на день упродовж 30 днів і Saccharomyces boulardiі CNCM I-745 по 1 пакетику двічі на добу впродовж 30 днів. За віком та співвідношенням статей пацієнти підгрупи ІА та ІБ статистично значущо не відрізнялися. Середній вік хворих підгрупи ІА становив (56,91 ± 6,62) року, серед них було 13 (59,1 %) чоловіків та 9 (40,9 %) жінок. Середній вік пацієнтів підгрупи ІБ становив (56,05 ± 7,86) року, серед них було 12 (60 %) чоловіків та 9 (40 %) жінок. Контрольну групу (група ІІ) утворено з 20 практично здорових осіб, із них 12 (60 %) чоловіків та 8 (40 %) жінок, середній вік — (27,01 ± 5,78) року. Пацієнти були обстежені двічі: до лікування та на 30-й день. Визначали активність аланінової (АЛТ) та аспарагінової (АСТ) амінотрансфераз, -глутамілтранспептидази (ГГТП), лужної фосфатази (ЛФ) та вміст загального білірубіну. Проводили бактеріологічне дослідження калу. Виконували статистичну обробку отриманих результатів.Документ Вплив харчових звичок на формування та перебіг варіантів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби в осіб молодого віку(ВІТ-А-ПОЛ, 2025-03) Скрипник, Ігор Миколайович; Городницька, Інеса Михайлівна; Маслова, Ганна Сергіївна; Skrypnyk, I. M.; Gorodnytska, I. M.; Maslova, G. S.Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) є поширеним захворюванням серед пацієнтів молодого віку, яке суттєво впливає на якість життя. Основними тригерами печії — характерного симптому ГЕРХ, є харчові звички та особливості поведінки, зокрема пропуски прийомів їжі, їда на ніч, часті перекуси, надмірне споживання жирної, солоної та гострої їжі, газованих напоїв, кофеїну тощо. Мета — оцінити вплив харчових звичок на особливості клінічної картини та показники якості життя в пацієнтів молодого віку з ерозивною та неерозивною формами ГЕРХ за допомогою опитувальника «Оцінка характеру харчування та особливостей способу життя в пацієнтів з печією» і вивчити можливий зв’язок показників опитувальника з даними клінічних та інструментальних методів обстеження. Матеріали та методи. Обстежено 150 хворих віком від 18 до 45 років, які страждають на ГЕРХ. Усім пацієнтам проводили антропометричні дослідження, розрахунок індексу маси тіла та верхню ендоскопію. За результатами обстеження сформовано дві групи: І — 75 пацієнтів з ерозивною формою ГЕРХ, ІІ — 75 пацієнтів із неерозивною формою ГЕРХ, не асоційованою з H. pylori. Контрольну групу створено із 20 практично здорових осіб. Проводили опитування трьох груп за розробленою нами анкетою «Оцінка характеру харчування та особливостей способу життя в пацієнтів з печією» для визначення особливостей харчових звичок і порушень режиму харчування. Оцінювали наявність збільшення маси тіла за останніх 6 міс, частоту перекусів, переїдань, прийомів їжі на ніч, досолювання, вживання певних груп продуктів тощо. Результати. Для розвитку обох форм ГЕРХ мають статистично значуще значення: збільшення індексу маси тіла > 25 кг/м2 і статус «одружений/а» або спільне проживання з партнером (для ерозивної форми ГЕРХ р < 0,0001 і р = 0,02, для неерозивної — р = 0,0008 і р = 0,003 відповідно), понад два перекуси протягом дня (р = 0,03), звичка їсти на ніч і схильність до нічних перекусів (р = 0,03).Документ The effect of complex treatment with the use of a cytoprotector of plant origin on the indicators of the nitric oxide system and connective tissue metabolism in young patients with gastroesophageal reflux disease with helicobacter pylori-unassociated status(Полтавський державний медичний університет, 2025-03) Gorodnytska, I. M.; Skrypnyk, I. M.; Maslova, G. S.; Городницька, Інеса Михайлівна; Скрипник, Ігор Миколайович; Маслова, Ганна СергіївнаAbstract. Gastroesophageal reflux disease (GERD) is a common pathology due to gastric contents refluxing into the esophagus and is manifested by heartburn. In addition to a significant deterioration in the quality of life of young patients, the consequences of gastroesophageal reflux disease (GERD) can include inflammation, strictures, and metaplasia of the esophageal mucosa. The mainstay of treatment for GERD, in addition to lifestyle changes, is using proton pump inhibitors, which reduce gastric acid secretion. However, symptoms are refractory in nearly a third of patients, which requires consideration of other aspects of the pathogenesis of the disease to improve treatment efficacy. The study aimed to evaluate the effect of the combination of pantoprazole and the food supplement “Gastrotop” on the concentration of isoforms of nitric oxide synthase and nitrites, the content of sialic acids and glycosaminoglycans in young patients with GERD in the dynamics of observation. The study involved 30 young patients with GERD, who were divided into two groups: Group I (n = 15) – patients with an erosive form of GERD and Group II (n = 15) – with a non-erosive form. The comparison group consisted of 15 practically healthy individuals. The results indicate that dysregulation of nitric oxide (NO) metabolism, in particular excessive production of NO by inducible NO synthase (iNOS), contributes to inflammatory processes and mucosal damage observed in GERD. An increase in iNOS activity was observed in both erosive (p=0.003) and non-erosive forms of GERD (p=0.002) with a significant decrease in iNOS activity after treatment in patients with esophagitis (p=0.006), which indicates the effective effect of pantoprazole therapy and the use of the dietary supplement “Gastrotop” Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) дедалі частіше визнається суттєвою проблемою здоров'я серед молодих пацієнтів. Цей стан, що проявляється закидом шлункового вмісту до стравоходу, здатний викликати низку симптомів, зокрема печію, відрижку та утруднення ковтання. Дане дослідження присвячене вивченню впливу комплексної терапії інгібітором протонної помпи (пантопразолу) та комплексу рослинних екстрактів і солей (дієтичної добавки «Гастротоп»), на систему оксиду азоту (NO) та обмін сполучної тканини у молодих людей, які страждають на ГЕРХ. У статті представлені результати, які підтверджують, що комбінація ІПП (пантопразолу) та «Гастротопу» представляє перспективну стратегію лікування ГЕРХ, спрямовану як на запальний, так і на структурний компоненти хвороби шляхом регулювання активності ізоформ NO-синтази та відновлення захисних механізмів слизової оболонки стравоходу, коригуючи рівні сіалових кислот і глікозаміногліканів (ГАГ). У дослідження були залучені 30 хворих на ГЕРХ молодого віку, які були розподілені на дві групи: І група (n=15) – пацієнти з ерозивною формою ГЕРХ та ІІ група (n=15) – з неерозивною формою. Групу порівняння склали 15 практично здорових осіб. Отримані результати дослідження плазми крові до лікування демонстрували значне підвищення активності загальної NO-синтази за рахунок прозапальної – індуцибельної ізоформи у сироватці крові хворих як на ерозивну, так і неерозивну форму ГЕРХ. Окрім цього, було зафіксовано підвищення концентрації ГАГ та сіалових кислот в обох групах хворих, що може свідчити про тривале пошкодження слизової оболонки незалежно від наявності змін ендоскопічної картини. Після лікування пантопразолом та прийому дієтичної добавки «Гастротоп» впродовж 30 днів зафіксовано статистично достовірне зниження активності як iNOS, так і концентрації сіалових кислот і ГАГ, що вказує на відновлення бар’єрної функції та загоєння дефектів слизової оболонки стравоходу.Документ Alternative health insurance model in economically developed countries(Academic journal of Health Sciences of the Royal Academy of Medicine of the Balearic Islands, 2025-03) Shevchenko, T. I.; Honchar, O. O.; Shaposhnyk, O. A.; Kudria, I. P.; Sorokina, S. I.; Tretiak, N. H.; Tretiak, I. M.; Шевченко, Тетяна Іванівна; Гончар, Ольга Олександрівна; Шапошник, Ольга Анатоліївна; Кудря, Ірина Павлівна; Сорокіна, Світлана Іванівна; Третяк, Наталія Григорівна; Третяк, Ігор МиколайовичThe article explores the potential and dynamics of the non-profit health insurance model, emphasizing its organizational and legal structures, range of services, and factors influencing efficiency and competitiveness. It utilizes various methods, including structural, economic, and statistical analyses, to assess the viability of implementing non-profit insurance within Ukraine's healthcare system, drawing comparisons with practices in Western Europe, the United States, and Japan. Non-profit insurance companies, owned by their clients rather than investors, play a significant global role, accounting for about one-third of annual premiums and serving over 900 million policyholders. These entities blend features of financial and non-profit organizations: they manage statutory and insurance funds for financial operations while prioritizing member benefits over profit. Their unique approach allows for cost-effective premiums, tailored insurance conditions, democratic self-governance, and enhanced accessibility to a broad population. The study highlights the global relevance of non-profit insurance as a counterbalance to commercial insurers, fostering competition and mitigating unjustified price increases. It underscores the potential benefits for Ukraine in adopting this model, leveraging lessons from international practices, while considering national economic and social contexts. Collaborative integration of state, joint-stock, and non-profit insurers is proposed as an optimal solution to meet societal insurance needs. Further research is recommended to design a balanced health insurance mechanism incorporating diverse insurance models.Документ Structural changes in the ganglionic layer of the rat cerebellar cortex due to the use of monosodium glutamate and sodium nitrite in combination(ELSEVIER, 0025-02-07) Kononov, B.; Bilash, S.; Tretiak, I.; Kononova, M.; Pronina, O.; Koptev, M.; Pirog-Zakaznikova, A.; Donchenko, S.; Oliinichenko, Ya.; Oleksiienko, V.; Кононов, Богдан Сергійович; Білаш, Сергій Михайлович; Третяк, Ігор Миколайович; Кононова, Марина Миколаївна; Проніна, Олена Миколаївна; Коптев, Михайло Миколайович; Пирог-Заказникова, Ангеліна Валеріївна; Донченко, Світлана Владиславівна; Олійніченко, Ярина Олександрівна; Олексієнко, Владислав ВіталійовичBackground: The issue of using many food additives in food is becoming increasingly relevant. The effect of these substances on the nervous system, namely the cerebellum, is not unrelated. There are studies on the impact of food additives individually, but their combined effect has not been studied sufficiently. Therefore, the aim of our study was to determine structural changes in rats’ ganglionic layer of the cerebellar cortex under the influence of monosodium glutamate and sodium nitrite in combination. Methods: The experiment involved 84 white Wistar laboratory rats, which were divided into a control group and five experimental groups. The obtained cerebellar samples were paraffin-embedded and histological sections (3− 4) μm thick were made. These sections were stained with hematoxylin, eosin, and silver impregnated by Grimmelius. Results: After calculating the average thickness of the cerebellar cortex ganglionic layer at different administration periods of monosodium glutamate and sodium nitrite in combination, significant changes were observed after week 1, where this indicator was 1.18 times less than in the control. Also, a decrease in the average thickness was observed after the 4th and 12th and a significant decrease in the 16th week of the study, namely by 1.61 times, 1.43 times and 1.77 times, respectively. It indicates substantial structural changes in the ganglionic layer.Документ Аналіз ефективності бортезоміб-вмісних схем у хворих на множинну мієлому(Полтавський державний медичний університет, 2024-12-27) Стаднік, Єлизавета Олександрівна; Маслова, Ганна Сергіївна; Stadnik, Y. O.; Maslova, G. S.Множинна мієлома належить до онкогематологічних захворювань, що вражає кістковий мозок і характеризується аномальною проліферацією пухлинних плазматичних клітин. Мета дослідження – визначити ефективність застосування схеми хіміотерапії, що складається з бортезомібу, леналідоміду та дексаметазону у пацієнтів з прогресією множинної мієломи з урахуванням факторів негативного прогнозу. Матеріали та методи дослідження. До І групи включено 23 пацієнти з прогресією множинної мієломи, які отримували хіміотерапію, що складалась з бортезомібу, леналідоміду та дексаметазону. До контрольної ІІ групи увійшли 18 практично здорових осіб. Хворі І групи були обстежені двічі: до початку специфічного лікування та після 3-х курсів після проведеної хіміотерапії. Оцінювали показники загального та біохімічного аналізів крові, мієлограму, імунофіксацію та електрофорез білків сироватки крові та сечі з оцінкою моноклонального парапротеїну, рівень ß2- мікроглобуліну. Відповідь на лікування оцінювали згідно з критеріями Міжнародної робочої групи з мієломи 2016 року. Результати дослідження. Серед пацієнтів, які отримували хіміотерапію як терапію І лінії, загальний показник відповіді становив 83,33% (15/18), із них дуже добру часткову відповідь виявлено у 77,78% (14/18) пацієнтів, часткову відповідь – у 5,55% (1/18), прогресію захворювання – у 16,67% (3/18) пацієнтів. Introduction. Multiple myeloma is a hematologic malignancy that affects the bone marrow, characterized by the abnormal proliferation of tumor plasma cells. This study aims to assess the effectiveness of a chemotherapy regimen consisting of bortezomib, lenalidomide, and dexamethasone in patients with progressive multiple myeloma, considering negative prognostic factors. Materials and Methods. Group I comprised 23 patients with progressive multiple myeloma who received chemotherapy with bortezomib, lenalidomide, and dexamethasone. The control group (Group II) consisted of 18 healthy individuals. Patients in Group I were examined twice: once before the initiation of treatment and again after completing three courses of chemotherapy. The evaluation included general and biochemical blood analyses, myelogram, immunofixation, and electrophoresis of blood serum and urine proteins, as well as the assessment of monoclonal paraprotein and the level of β2-microglobulin. Treatment response was evaluated according to the criteria set by the International Myeloma Working Group (2016).Документ Роль β2-мікроглобуліну в оцінці прогресії в-клітинної хронічної лімфоцитарної лейкемії(Полтавський державний медичний університет, 2024-12-26) Драбовська, Інна Анатоліївна; Маслова, Ганна Сергіївна; Drabovska, I. A.; Maslova, G. S.Вступ. Первинна оцінка β2-мікроглобуліну має особливе значення у визначенні активності онкогематологічних процесів, що відіграє важливу роль в оцінці первинного стану пацієнта з В-клітинною хронічною лімфоцитарною лейкемією. Мета – проаналізувати рівень β2-мікроглобуліну у хворих із прогресією В-клітинної хронічної лімфоцитарної лейкемії. Матеріали і методи. Обстежено 26 пацієнтів із прогресією В-клітинної хронічної лімфоцитарної лейкемії, із них 12 (46%) чоловіків, 14 (54%) жінок. Хворі із прогресією В-ХЛЛ виділені у І групу. До ІІ контрольної групи увійшли 20 практично здорових осіб віком від 23-43 років, із них 11 (55%) жінок та 9 (45%) чоловіків. За класифікацією Rai, Binet у І групі ІІ (В) стадія зафіксована у 18 (69,2%) пацієнтів, ІІІ (С) – у 4 (15,4%) та IV (С) – у 4 (15,4%) хворих. На фоні прогресії В-клітинної хронічної лімфоцитарної лейкемії оцінювали наявність гіперпластичного синдрому, а саме розмір лімфовузлів (3 см і більше в діаметрі) та гепато- або спленомегалії (печінка та селезінка +5 см нижче краю реберної дуги). Оцінювали показники загального та біохімічного аналізу крові та рівень β2-мікроглобуліну. Проводили статистичну обробку даних. Результати: У хворих із прогресією В-клітинної хронічної лімфоцитарної лейкемії за даними гематологічної панелі анемію із рівнем гемоглобіну нижче 100 г/л виявлено у 6 (23,1%) пацієнтів, тромбоцитопенію діагностовано у 8 (30,7%) обстежених хворих. Виявлено, що рівень лейкоцитів >100 Г/л спостерігався у 4 (15,4%) хворих І групи. Важливо, що нами виявлено зворотній кореляційний зв'язок між рівнем β2-мікроглобуліну та рівнем гемоглобіну (r=-0,52; р=0,02). Під час оцінки біохімічної панелі виявлено, що у 2 (7,7%) пацієнтів спостерігається зниження рівня загального білку сироватки крові до І ступеню по СТСАЕ. Паралельно у 4 (15,4%) хворих І групи виявлено зростання концентрації креатиніну сироватки крові до І ступеню по СТСАЕ. Нами було виявлено зворотній кореляційний зв'язок між рівнем β2-мікроглобуліну та рівнем загального білку у сироватці крові (r=- 0,44; р=0,02). The primary assessment of β2-microglobulin holds significant value in monitoring the dynamics of oncohematological processes, which can serve as a crucial marker for evaluating the baseline condition of patients with B-cell chronic lymphocytic leukemia. Aim: to analyze the levels of β2-microglobulin in patients experiencing progression of B-cell chronic lymphocytic leukemia. Materials and methods. Twenty six patients with progressive B-cell chronic lymphocytic leukemia (CLL) were examined, comprising 12 males (46%) and 14 females (54%). These patients were designated as Group I. The control group (Group II) included 20 healthy individuals aged 23–43 years, consisting of 11 females (55%) and 9 males (45%). In Group I, disease staging was assessed using the Rai-Binet classification: stage II (B) was observed in 18 patients (69.2%), stage III (C) in 4 patients (15.4%), and stage IV (C) in 4 patients (15.4%). Among patients with progressive CLL, hyperplastic syndrome was evaluated, including lymph node enlargement (≥3 cm in diameter) and hepato- or splenomegaly (liver or spleen extending ≥5 cm below the costal margin). General and biochemical blood analyses were conducted, along with measurements of β2-microglobulin levels. Statistical methods were applied to process and analyze the data. Results. In patients with progression of B-cell chronic lymphocytic leukemia (CLL), hematological analysis revealed anemia (hemoglobin <100 g/L) in 6 patients (23.1%) and thrombocytopenia in 8 patients (30.7%). Leukocytosis with leukocyte levels >100 G/L was observed in 4 patients (15.4%) in Group I. Notably, an inverse correlation was identified between β2-microglobulin levels and hemoglobin levels (r = -0.52; p = 0.02).Документ Психологія і типологія особистості здобувача освіти(ПВНЗ “Київський медичний університет”, 2024-03-20) Синенко, Олена Анатоліївна; Штомпель, Вікторія Юріївна; Третяк, Наталія ГригорівнаРеалізація освітнього процесу відбувається на рівні міжособистісних стосунків, спільної діяльності педагога і студента, діалогу рівноправних учасників. Викладач має бути порадником, помічником, консультантом, партнером, а також психологом, який вивчає психологічні особливості особистості студента. Це дає можливість виявити та допомогти здолати складності в навчанні, підняти самооцінку, налагодити спілкування в колективі. Тому вкрай необхідними є знання з психології і типології здобувачів вищої освіти, особливо у контексті впровадження сучасних технологій навчання.Документ Оціна факторів ризику резистентності до хіміотерапії у хворих на гострі мієлоцитарні лейкемії(Буковинський державний медичний університет, 2024-04-05) Зезекало, Анастасія Олегівна; Маслова, Ганна СергіївнаВ онкогематологічній практиці протягом останніх років особлива увага приділяється дослідженню факторів ризику резистентності до хіміотерапії (ХТ) у пацієнтів із гострими лейкеміями. Нами було проаналізовано історії хвороб 20 хворих на гострі мієлобластні лейкози (ГМЛ), які отримували стаціонарне лікування у КП «Полтавська обласна клінічна лікарня імені М. В. Скліфосовського ПОР» за період з березня 2018 року по вересень 2023 року, серед них 12 (60%) жінок та 8 (40%) чоловіків, віком від 36 до 77 років. Відповідно до FAB-класифікації в структурі ГМЛ виявлено наступні варіанти: М0 – 5% (1/20); М1 – 35% (7/20); М2 – 15% (3/20); М4 – 20% (4/20); М5 – 25% (5/20). Всім хворим призначали стандартну схему ХТ відповідно до протоколів ведення пацієнтів із ГМЛ. В залежності від досягнення клініко-гематологічної ремісії після 2-х курсів індукції ремісії, пацієнтів було розділено на дві групи: І (n=10) – хворі на ГМЛ, у яких була досягнута клініко-гематологічна ремісія; ІІ (n=10) – хворі на ГМЛ, які мали резистентність до ХТ. Аналізували роль наступних факторів у недосягненні клініко-гематологічної ремісії: варіанту ГМЛ, наявність лейкоцитозу вище 20×109/л, анемії (гемоглобін нижче 80 г/л), тромбоцитопенії (тромбоцити нижче 100×109/л). Оцінювали показники загального аналізу крові у дебюті ГМЛ. Виконували статистичну обробку отриманих результатів.Документ Clinical case of acute kidney injury in a patient with dependent syndrome due to the use of opioids(Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, 2024-04-19) Tupalo, A.; Sorokina, S. I.; Сорокіна, Світлана ІванівнаAcute kidney injury is a syndrome that occurs as a result of an acute decrease in glomerular filtration and is manifested by acute disorders of kidney-regulated indicators of homeostasis processes and is associated with a high risk of mortality. In particular,opiates can cause nephrotoxic kidney damage. Aim: The purpose of the study is to analyze the obtained data of an extraordinary clinical case with the determination of the main links of the polymorbid condition pathogenesis, to study individual patient management schemes depending on the nature of clinical manifestations, prognosis and risk of fatal complications.Документ Кардіореабілітація пацієнтів з інфарктом міокарда з урахуванням психосоматичних порушень(Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, 2024-09-28) Гончар, Ольга Олександрівна; Сорокіна, Світлана Іванівна; Дубровінська, Тетяна ВолодимирівнаІнтеграція психології та кардіології має досить давню та багату історію. Психосоматичні розлади часто асоціюються із розвитком серцево-судинних захворювань. Зростає визнання впливу психосоціальних факторів на стан серцево-судинної системи. На сьогодні переконливо доведено, що в умовах гострого або хронічного ментального стресу суттєво збільшується частота фатальних серцево-судинних подій. Інфаркт міокарда (ІМ) – тяжке соматичне захворювання, при якому практично завжди формується виражена психоемоційна дезадаптація, що проявляється психопатологічними розладами у переважної більшості пацієнтів. Це призводить до погіршення медичного та психосоціального прогнозу, значно знижуючи якість життя. Своєчасна адекватна корекція психоемоційного стану після перенесеного гострого ІМ є актуальною проблемою сучасної кардіологічної практики, яка ще більш загострилась в умовах постійного впливу дистресових чинників під час війни, постійних терористичних атак, значного погіршення соціально-економічного стану, природних катастроф.Документ Оцінка ефективності філграстиму у профілактиці розвитку фебрильної нейтропенії у хворих на гострі лейкемії під час індукційної хіміотерапії(Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, 2024-04-10) Черевань, Марина Сергіївна; Соколенко, А. А.; Лиманець, Тетяна ВолодимирівнаАктуальність. Незважаючи на значні успіхи у лікуванні гострих лейкемій (ГЛ), фебрильна нейтропенія (ФН) залишається одним з найбільш частих і серйозних ускладнень індукційної хіміотерапії (ХТ). Це основна причина зниження ефективності лікування внаслідок відтермінування та зменшення дози ХТ.Документ Визначення ліпідного спектру крові у хворих на хронічний панкреатит з ішемічною хворобою серця(Запорізький державний медико-фармацевтичний університет, 2024-05-24) Вербицька, О. Ю.; Сємєняк, Таїсія Сергіївна ; Демченко, Т. Г.; Третяк, Наталія ГригорівнаАктуальність. Більше уваги приділяється вивченню поєднання гастроентерологічних захворювань із серцево-судинними захворюваннями. Одним із найскладніших поліетіологічних захворювань у клініці внутрішніх хвороб є хронічний панкреатит (ХП). Актуальність проблеми ХП зростає через те, що у 15,5 % пацієнтів хворих на панкреатит, виникає ішемічна хвороба серця (ІХС). Клінічна картина хворих на ХП з ІХС має ряд особливостей. Тому вивчення пацієнтів із коморбідним перебігом ХП та ІХС є актуальним.Документ Оцінка рівня загального білірубіну та активності амінотрансфераз у хворих з гострою формою ішемічної хвороби серця(Запорізький державний медико-фармацевтичний університет, 2024-05-24) Копитько, Назар Станіславович; Маслова, Ганна СергіївнаАктуальність. Розвиток гострої форми ішемічної хвороби се6рця (ІХС) часто супроводжується порушеннями активності амінотрансфераз, що відповідає ступеню ураження міокарда. Дані сучасних клінічних досліджень демонструють значення рівня загального білірубіну (ЗБ) у прогнозуванні перебігу ІХС та виживаності пацієнтів впродовж 30 днів та 1 року після виникнення гострого коронарного синдрому. Залишається недостатньо вивченим взаємозв’язок гіпербілірубінемії та активності амінотрансфераз як маркерів гострого ураження міокарда.Документ Складний випадок діагностики пароксизмальної нічної гемоглобінурії: клінічний випадок(Полтавський державний медичний університет, 2024) Стаднік, Є.Пароксизмальна нічна гемоглобінурія (ПНГ) належить до набутих гемолітичних анемій, зумовлена дефіцитом якірного білка. глікозилфосфатидилінозитолу. Основною проблемою постановки діагнозу ПНГ є відсутність типової клінічної симптоматики. Остаточну роль у постановці діагнозу відіграє високоточна проточна цитометрія.