NO-эргическая система органов полости рта в условиях омепразол-индуцированной гипергастринемии

Abstract

У клініці для лікування кислотозалежних захворювань широко застосовують інгібітори протонної помпи (ІПП): омепразол, ланзопразол і інші, які знижують шлункову секрецію шляхом впливу на Н+/К+ -АТФазу, що призводить до розвитку гіпергастринемії. На сьогоднішній день дослідниками приділяється велика увага ролі NO в розвитку багатьох захворювань. Метою нашого дослідження було вивчення NO-системи слинних залоз і тканин пародонта щурів в умовах омепразол-індукованої гипергастринемии. Нами встановлено, що в умовах тривалого введення (28 днів) омепразолу в сироватці крові збільшується в 2,9 рази рівень гастрину в порівнянні з контролем. У слинних залозах активність NO-синтази на 28 добу зростає в 1,4 рази (p <0.05), а вміст нітрит-аніону - в 1,18 рази (p <0.05) в умовах гіпергастринемії в порівнянні з контрольними тваринами. У тканинах пародонта в умовах омепразол-індукованої гіпергастринемії активність NO-синтази на 28 день експерименту достовірно знижується в 1,2 рази, вміст нітрит-аніону не змінюється в порівнянні з контролем. Таким чином, в умовах тривалої омепразол-індукованої гіпергастринемії в органах порожнини рота виникає дисбаланс NO-системи: в слинних залозах зростає NO, що призводить до загрози утворення пероксінітріту, а в тканинах пародонта – зменшується, що сприяє розвитку ендотеліальної дисфункції; В клинике для лечения кислотозависимых заболеваний широко применяют ингибиторы протонной помпы (ИПП): омепразол, ланзопразол и другие, Которые снижают желудочную секрецию путем влияния на Н+/ К+-АТФазы, что приводит к развитию гипергастринемии. На сегодняшний день исследователями уделяется большое внимание роли NO в развитии многих заболеваний. Целью нашего исследования было изучение NO-системы слюнных желез и тканей пародонта крыс в условиях омепразол-вызванной гипергастринемии. Нами установленно, что в условиях длительного введения (28 дней) омепразола в сыворотке крови увеличивается в 2,9 раза уровень гастрина по сравнении с контролем. В слюнных железах активность NO-синтазы на 28 сутки возрастает в 1,4 раза (p <0.05), а содержание нитрит-аниона - в 1,18 раза (p <0.05) в условиях гипергастринемии по сравнении с контрольными животными. В тканях пародонта в условиях омепразол-индуцированной гипергастринемии активность NO-синтазы на 28 день эксперимента достоверно снижается в 1,2 раза, содержание нитрит-аниона не изменяется по сравнении с контролем. Таким образом, в условиях длительной омепразол-индуцированной гипергастринемии в органах полости рта возникает дисбаланс NO-системы: в слюнных железах возрастает NO, что приводит к угрозе образования пероксинитрита, а в тканях пародонта уменьшается, что способствует развитию эндотелиальной дисфункции; In the clinic for the treatment of acid-dependent diseases, proton pump inhibitors (PPI) are widely used: omeprazole, lansoprazole and others, which reduce gastric secretion by affecting H+/ K+-ATPase, which leads to the development of hypergastrinemia. To date, researchers have paid much attention to the role of NO in the development of many diseases. The purpose of our study was to study the NO-system of the salivary glands and periodontal tissues of rats under conditions of omeprazole-induced hyperhastrosis. We have established that in conditions of prolonged administration (28 days) of omeprazole in serum, the level of gastrin increases by 2.9 times in comparison with the control. In the salivary glands, NO-synthase activity increases by 1.4 times (p <0.05), and the content of nitrite anion by 1.18 times (p <0.05) under conditions of hypergastrinemia in comparison with control animals. In periodontal tissues under conditions of omeprazole-induced hypergastrinemia, the activity of NO synthase on day 28 of the experiment is reliably reduced by 1.2 times, the content of nitrite anion does not change in comparison with the control. Thus, in the conditions of prolonged omeprazole-induced hypergastrinemia in the organs of the oral cavity, an imbalance of the NO-system occurs: in the salivary glands it increases, which leads to the threat of peroxynitrite formation, and decreases in the periodontal tissues, which contributes to the development of endothelial dysfunction.