Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/2484
Назва: Вплив мультипробіотика «Апібакт» на патологічні зміни в тканинах слинних залоз в умовах гіпергастринемії
Інші назви: Влияние мультипробиотика «Апибакт» на патологические изменения в тканях слюнных желез в условиях гипергастринемия
Influence of the multiprobiotic "Apibact" on pathological changes in the tissues of the salivary glands in hyperhastrinemia conditions
Автори: Непорада, Каріне Степанівна
Сухомлин, Андрій Анатолійович
Берегова, Тетяна Володимирівна
Янковський, Дмитро Станіславович
Непорада, Каринэ Степановна
Сухомлин, Андрей Анатольевич
Береговая, Татьяна Владимировна
Янковский, Дмитрий Станиславович
Neporada, K. S.
Sukhomlyn, A. A.
Berehova, T. V.
Yankovskiy, D. S.
Дата публікації: 2013
Видавець: Всеукраїнське лікарське товариство
Бібліографічний опис: Вплив мультипробіотика «Апібакт» на патологічні зміни в тканинах слинних залоз в умовах гіпергастринемії / К. С. Непорада, А. А. Сухомлин, Т. В. Берегова, Д. С. Янковський // Матеріали ХІІ з’їзду ВУЛТ. – Київ (5-7.09.2013). – Українські медичні вісті, січень-грудень 2013. – Т. 10, № 1-4 (76-79). – С. 280.
Короткий огляд (реферат): Метою дослідження було обґрунтування експериментальної ефективності мультипробіотика «Апібакт» для корекції патологічних змін в тканинах слинних залоз щурів в умовах омепразол-індукованої гіпергастиринемії. Експерименти виконані на 29 білих щурах-самцях, вагою 180-250г. Тварини були поділені на окремі групи, яким щоденно протягом 28 діб вводили омепразол (14 мг/кг маси тіла внутрішньоочеревно), «Апібакт» (0,14 мл/кг маси тіла перорально) окремо та в поєднанні. Розвиток гіпергастринемії верифікували за вмістом гастрину в плазмі крові щурів (59,0±35,5 пг/мл, порівняно з дослідними тваринами, яким вводили протягом 28 діб омепразол – 170,7±90,7 пг/мл). В гомогенаті слинних залоз визначали активність орнітиндекарбоксилази (В.А. Храмов, 1997), α-амілази (Caraweay, 1959), NO-синтази та вміст NO2– (Hevel J.M., 1991). Нами встановлено, що активність NO-синтази за умов корекції гіпергастринемії мультипробіотиком «Апібакт» була вище в 1,2 рази (р<0,05), порівняно зі щурами без корекції, а вміст NO2– – достовірно не змінився. Також, корекція гіпергастринемії мультипробіотиком «Апібакт» призводила до підвищення активності орнітиндекарбоксилази в 1,2 рази (р<0,05) та α-амілази в 1,1 рази (р<0,05), порівняно зі щурами без корекції. Таким чином, експериментальна корекція омепразол-індукованої гіпергастринемії із застосуванням мультипробіотика «Апібакт» призвела до нормалізації синтезу регуляторних поліамінів та оксиду азота (ІІ), а також до підвищення білок-синтезуючої функції слинних залоз, про що свідчить підвищення синтезу α-амілази; Целью исследования было обоснование экспериментальной эффективности мультипробиотика «Апибакт» для коррекции патологических изменений в тканях слюнных желез крыс в условиях омепразол-индуцированной гипергастиринемии. Эксперименты выполнены на 29 белых крысах-самцах, весом 180-250г. Животные были разделены на отдельные группы, которым ежедневно в течение 28 суток вводили омепразол (14 мг / кг массы тела внутрибрюшинно), «Апибакт» (0,14 мл / кг массы тела перорально) отдельно и в сочетании. Развитие гипергастринемии верифицировали по содержанию гастрина в плазме крови крыс (59,0 ± 35,5 пг / мл, по сравнению с опытными животными, которым вводили в течение 28 суток омепразол - 170,7 ± 90,7 пг / мл). В гомогенате слюнных желез определяли активность орнитиндекарбоксилазы (В. Храмов, 1997), α-амилазы (Caraweay, 1959), NO-синтазы и содержание NO2- (Hevel J.M., 1991). Нами установлено, что активность NO-синтазы в условиях коррекции гипергастринемии мультипробиотиком «Апибакт» была выше в 1,2 раза (р<0,05), по сравнению с крысами без коррекции, а содержание NO2- – достоверно не изменилось. Также, коррекция гипергастринемии мультипробиотиком «Апибакт» приводила к повышению активности орнитиндекарбоксилазы в 1,2 раза (р <0,05) и α-амилазы в 1,1 раза (р <0,05), по сравнению с крысами без коррекции. Таким образом, экспериментальная коррекция омепразол-индуцированной гипергастринемии с применением мультипробиотика «Апибакт» привела к нормализации синтеза регуляторных полиаминов и оксида азота (II), а также к повышению белок-синтезирующей функции слюнных желез, о чем свидетельствует повышение синтеза α-амилазы; The purpose of the study was to substantiate the experimental effectiveness of the multiprobiotic "Apibact" for the correction of pathological changes in the tissues of the salivary glands of rats under conditions of omeprazole-induced hypergastrinemia. Experiments were performed on 29 white male rats weighing 180-250 g. Animals were divided into separate groups, which administered omeprazole (14 mg / kg body weight intraperitoneally), Apibact (0.14 ml / kg body weight orally) separately and in combination, for 28 days daily. The development of hyperhastrinemia was verified by the content of gastrin in blood plasma of rats (59.0 ± 35.5 pg / ml, compared with experimental animals, which was administered during 28 days of omeprazole - 170.7 ± 90.7 pg / ml). In the homogenate of the salivary glands, the activity of ornithine decarboxylase (VA Chramov, 1997), α-amylase (Caraweay, 1959), NO synthase and NO2- content were determined (Hevel J.M., 1991). We have found that the activity of NO synthase in the conditions of correction of hyperhastrinemia by the multiprobiotic "Apibact" was 1.2 times higher (p <0.05), compared to rats without correction, and the content of NO2- has not significantly changed. Also, the correction of hyperhastrinemia with the multiprobiotic "Apibact" resulted in an increase in the ornithine decarboxylase activity in 1,2 times (p <0,05) and α-amylase in 1,1 times (p <0,05), as compared to rats without correction. Thus, an experimental correction of omeprazole-induced hyperhastrinemia with the use of the multi-antibiotic "Apibact" has led to the normalization of the synthesis of regulatory polyamines and nitric oxide (II), as well as to the increase of protein-synthesizing function of the salivary glands, as evidenced by the increase in the synthesis of α-amylase.
Ключові слова: Слинні залози
гіпергастринемія
NO-ергічна система
Апібакт
Слюнные железы
гипергастринемия
NO-эргическая
Апибакт
Salivary glands
hypergastrinemia
NO-ergic system
Apibact
URI: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/2484
Розташовується у зібраннях:Наукові праці. Кафедра біологічної та біоорганічної хімії

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
VULT_2013.pdf39 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.