Наукові праці. Кафедра хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Analysis of the treatment of patients with abscesses and phlegmons of the maxillofacial region(Полтавський державний медичний університет, 2025-04) Steblovskyi, D. V.; Lychman, V. O.; Toropov, O. O.; Popovych, I. Yu.; Rezvina, K. Yu.; Abdelrazik Haggag; Стебловський, Дмитро Валерійович; Личман, Віталій Олександрович; Торопов,Олександр Анатолійович; Попович, Іван Юрійович; Резвіна, Катерина Юріївна; Абдельразік ХаггагThe study aimed to determine the composition and sensitivity of microorganisms to antibiotics isolated from pathological foci for further use of the most effective antibacterial drugs. From January 2019 to December 2024, 192 case histories of patients aged 18 to 82 with MFA abscesses and phlegmon of various localization, prevalence, and severity of the course who were treated at the Department of Oral and Maxillofacial Surgery of the ME “Poltava Regional Clinical Hospital, named after M.V. Sklifosovsky of the Poltava Regional Council” were analyzed. The analysis of variance (ANOVA) method was used to process the results. Abscesses and phlegmon occurred more often in the working-age population – 80.7% (155 out of 192 cases), of which 65.2% among men and 34.8% among women, with a ratio of 2:1. The ratio of abscesses to phlegmon was 3.5:1. Odontogenic abscesses prevailed (47.2%), while non-odontogenic abscesses accounted for 38.5%. Phlegmons of odontogenic etiology accounted for 6.25%, non-odontogenic – 7.8%. Among non-odontogenic abscesses, abscessing furuncles and carbuncles were most often diagnosed (63.5%). Suppuration of atheroma and complicated mandibular fractures accounted for 9.4% each, purulent lymphadenitis – 5.4%, suppuration of the median neck cyst – 4.1%, and sublingual salivary gland – 1.4% abscess. Among the odontogenic abscesses, subperiosteal (63%), buccal (15%), maxillary-lingual groove (6%), infratemporal fossa and odontogenic sinusitis (3% each), submandibular, submaxillary and palatal (1% each) dominated. Among the non-odontogenic phlegmon, adenophlegmon (40%) and phlegmon due to infected mandibular fractures (20%) prevailed. Others – phlegmons due to infected wounds, phlegmons of the lower lip, parotid and masticatory area and tonsillogenic phlegmons – 6.6% each. In 100% of cases with phlegmon, monocultures were isolated: Staphylococcus aureus – 40.3%, Staphylococcus saprophyticus – 4%, Klebsiella pneumonia – 3.7%, Pseudomonas aeruginosa – 3%, others – 4.8%. In 11.9% of cases, the bacterial culture failed to grow, indicating the possible presence of anaerobes. An important aspect is determining antibiotic sensitivity. St. epidermidis was sensitive to ceftriaxone, azithromycin, clindamycin, vancomycin, and meropenem. St. aureus was sensitive to ceftriaxone, clindamycin, vancomycin, levofloxacin, and meropenem, but 100% of strains were resistant to penicillin G. Str. pyogenes and Str. viridans are 100% susceptible to ceftriaxone, cefotaxime, and amoxicillin. Escherichia coli and Pseudomonas aeruginosa demonstrated high sensitivity to ceftazidime, amikacin, and mepenam.Документ Вплив мікробіоти порожнини рота на виникнення ускладнень запального характеру після проведення операції видалення зуба(Полтавський державний медичний університет, 2024) Хатту, Вікторія Віталіївна; Аветіков, Давид Соломонович; Іваницька, Олена СергіївнаМетою даної роботи було проаналізувати вплив мікробіоти порожнини рота на частоту розвитку альвеоліту після проведення операції видалення зуба.Документ Якісний склад мікробіоти одонтогенних флегмон у пацієнтів з ІХС(Полтавський державний медичний університет, 2024) Локес, Катерина Петрівна; Стебловський, Дмитро Валерійович; Кіптілий, Анатолій Васильович; Личман, Віталій ОлександровичОдонтогенні захворювання розвиваються внаслідок поширення збудників некротизованої пульпи при ускладненому карієсі, пародонтальних кишень при пародонтиті або перикороніті при утрудненому прорізуванні ретенованих зубів у підлеглі тканини, що в повній мірі підтверджує їх бактеріальний генез. Враховуючи той факт, що ротову порожнину заселяє більше 700 видів мікроорганізмів, стає очевидним, що наряду з патогенними представниками, нормобіота ротової порожнини у таких випадках може набувати патогенних властивостей і слугувати резервуаром інфекції.Документ Обгрунтування необхідності нової тактики проведення оперативних доступів за хірургічних втручань щелепно-лицевої локалізації(Полтавський державний медичний університет, 2024) Локес, Катерина Петрівна; Аветіков, Давид СоломоновичПроведення оперативних втручань у щелепно-лицевій локалізації, не зважаючи на стрімкий розвиток медичної науки, не втрачають своєї актуальності. А підвищення естетичних вимог пацієнтів до власної зовнішності зазнає постійного підвищення. Це обумовлює необхідність оптимізації проведення оперативних втручань у даній локалізації з метою профілактики утворення патологічних рубцевих змін.Документ Application of immunostimulants in combination with antioxidants in the comprehensive treatment of patients with odontogenic phlegmons(Poltava State Medical University, 2025-03-06) Ivanytska, O. S.; Tkachenko, P. I.; Bilash, S. M.; Voloshina, L. I.; Faustova, M. O.; Yaroshenko, I. R.; Abdelrazik Haggag; Іваницька, Олена Сергіївна; Ткаченко, Павло Іванович; Білаш, Сергій Михайлович; Волошина, Людмила Іванівна; Фаустова, Марія Олексіївна; Ярошенко, І. Р.; Абдельразік ХаггагPurulent-inflammatory diseases of the maxillofacial region occupy a significant place in the clinic of surgical dentistry. The work is devoted to the study of the issue of stabilizing general immunity in odontogenic phlegmons by improving the standard protocol for providing surgical dental care, namely, including immunostimulants in combination with antioxidants in the composition of conservative therapy. Patients with odontogenic phlegmons (50 persons) were divided into 2 groups: the control group, whose treatment was carried out according to the standard protocol, the main group – patients, who were treated according to the protocol with an addition. The conservative treatment additionally included "Filgrastim" and "Cytoflavin". It was revealed that an improvement in the general condition of 22 patients of main group was noted on the 4th day after surgery, in 4 patients – on the 6th day, a decrease in pain syndrome was observed on average on the 5th day. In 19 patients, the absence of purulent exudate was noted on the 4th day, the appearance of granulations on the 6th, and complete epithelialization of the wound on the 7-8th day. The number of peripheral blood erythrocytes during the treatment tended to increase only in patients of the main group – on the 9th day the values approached the normal level and were significantly higher than those of patients of the control group. The level of hemoglobin concentration in the main group of patients also increased slightly. The tendency to normalization of the number of cellular elements in patients of the main group was noted already from the 5th day of the postoperative period. The results of the study demonstrated that the use of a protocol with an addition that includes immunostimulants and antioxidants in the comprehensive treatment of patients with odontogenic phlegmons allows achieving optimal functional and cosmetic results. Гнійно-запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки займають значне місце в клініці хірургічної стоматології. Робота присвячена вивченню питання стабілізації загального імунітету при одонтогенних флегмонах шляхом удосконалення стандартного протоколу надання хірургічної стоматологічної допомоги, а саме, включення до складу консервативної терапії імуностимуляторів у поєднанні з антиоксидантами. Пацієнти з одонтогенними флегмонами (50 осіб) були розподілені на 2 групи: контрольну, лікування яких проводилося за стандартним протоколом, основну – пацієнти, які отримували лікування за протоколом з доповненням. Консервативне лікування додатково включало «Філграстим» та «Цитофлавін». Виявлено, що покращення загального стану у 22 пацієнтів основної групи відмічалося на 4-ту добу після операції, у 4 пацієнтів – на 6-ту добу, зменшення больового синдрому спостерігалося в середньому на 5-ту добу. У 19 пацієнтів відсутність гнійного ексудату відмічено на 4-ту добу, появу грануляцій – на 6-ту, повну епітелізацію рани – на 7-8-му добу. Кількість еритроцитів периферичної крові в процесі лікування мала тенденцію до збільшення лише у пацієнтів основної групи – на 9 добу показники наближалися до норми і були достовірно вищими, ніж у пацієнтів контрольної групи. Рівень концентрації гемоглобіну в основній групі пацієнтів також дещо підвищився. Тенденція до нормалізації кількості клітинних елементів у пацієнтів основної групи відзначалася вже з 5-го дня післяопераційного періоду. Результати дослідження продемонстрували, що використання в комплексному лікуванні пацієнтів з одонтогенними флегмонами протоколу з доповненням, що включає імуностимулятори та антиоксиданти, дозволяє досягти оптимальних функціональних та косметичних результатів.Документ Перспективи використання хірургічних навігаційних шаблонів для видалення мезіальнонахилених ретенованих нижніх третіх молярів(Полтавський державний медичний університет, 2024) Аветіков, Георгій Давидович; Локес, Катерина ПетрівнаВидалення ретенованих мезіальнонахилених третіх молярів нижньої щелепи є однією з найскладніших операцій у хірургічній стоматології, що супроводжується значними ризиками, такими як пошкодження нижньоальвеолярного нерва, інтенсивний постопераційний набряк, інфекції та рецесія ясен у дистально-вестибулярній ділянці сусіднього сьомого зуба. Ці ускладнення можуть призводити до подовженого періоду відновлення, значного дискомфорту для пацієнтів та тривалих функціональних порушень.Документ Лідерські якості викладача – запорука успішного викладання дисципліни(Полтавський державний медичний університет, 2025) Волошина, Людмила Іванівна; Скікевич, Маргарита Георгіївна; Яценко, Павло ІгоровичУ статті розглянуто проблеми студентоцентрованого навчання й формування особистості здобувача освіти. Зазначено, що викладач має постійно вдосконалюватися й підвищувати рівень педагогічної майстерності. Успішне навчання можливе, якщо викладач буде неформальним лідером. The article examines the problems of student-centered learning and the formation of the personality of an education seeker. It is indicated that the teacher must constantly improve and also increase his level of pedagogical skills. Successful learning is possible if the teacher is an informal leader. leadership, student-centered learning, personality formation, professional skills.Документ Comparison of techniques for the surgical stage of simultaneous and delayed dental implantation (literature review)(Полтавський державний медичний університет, 2025) Chemerys, V. V.; Чемерис, Владислав ВікторовичToday, dentists replace dentition defects with dental implants, which are widely used in their practice. Indications for dental implantation include both primary and secondary edentulousness. There are two main methods of performing the surgical stage of dental implantation: one-stage and delayed dental implantation. Each of these techniques has its advantages and disadvantages, as well as indications and contraindications. The advantage of one-stage dental implantation is a shorter rehabilitation period for the patient, a reduction in the number of surgical interventions, as well as a decrease in the volume of bone resorption after the healing of the socket of the extracted tooth and the osseointegration of the dental implant. The advantages of delayed dental implantation are the possibility of ensuring a high rate of primary stability of the dental implant during surgery, as well as reducing the risk of postoperative complications. The disadvantages of one-stage dental implantation are: higher complexity of the surgical intervention compared to delayed dental implantation, the risk of insufficient primary stability of the dental implant during surgery an increased risk of postoperative complications and a limited list of indications for one-stage dental implantation. The disadvantages of delayed dental implantation include: an increase in the overall duration of the patient's rehabilitation period, the risk of bone atrophy in the area of surgery, which in turn may lead to the need for additional surgical procedures, psychological and physical discomfort of the patient who has to do without one or more teeth for a long period, and an overall increase in the cost of treatment. Дентальна імплантаціє є найсучаснішим методом лікування як первинних, так і вторинних адентій. За допомогою встановлення дентальних імплантантів можна відновити як естетику, так і повноцінну жувальну функцію пацієнтам. Даний метод лікування стає все доступнішим та більш прогнозованим. Є дві основні методики виконання хірургічного етапу дентальної імплантації: одномоментна та відстрочена дентальна імплантація. Одномоментна дентальна імплантація передбачає встановлення імплантату відразу після операції видалення зуба. Це скорочує термін реабілітації пацієнта та зменшує кількість хірургічних втручань. Однак, цей метод вимагає високої якості кісткової тканини та відсутності запального процесу в ділянці видаленого зуба. Відстрочена дентальна імплантація, передбачає очікування повного загоєння кісткової тканини після видалення зуба, що може зайняти кілька місяців. Цей метод дозволяє досягти кращої первинної стабільності дентального імплантату, особливо у випадках недостатньої якості кістки або наявності запального процесу. Щороку розробляються нові методики проведення хірургічного етапу дентальної імплантації та покращуються старі. Високої популярності набуває використання навігаційних шаблонів лікарями - стоматологами, задля покращення точності встановлення дентального імплантанту в заплановану позицію. Успіх дентальної імплантації залежить від багатьох факторів, серед яких анатомічні умови в ділянці оперативного втручання відіграють важливу роль. За наявності складних анатомічних умов (значна атрофія кісткової тканини, близькість до анатомічних структур, таких як гайморова пазуха на верхній щелепі та канал нижньощелепного нерва на нижній щелепі, патологічні зміни м’яких тканин в ділянці імплантації) хірургічний етап дентальної імплантації значно ускладнюється, а іноді вимагає проведення додаткових хірургічних операцій. Огляд літератури показав, що доволі суперечливими є дані щодо проведення одномоментної дентальної імплантації за складних анатомічних умов та за наявності запальних процесів в ділянці проведення імплантації. Особливу увагу слід приділити вдосконаленню методики забезпечення первинної стабільності дентального імплантанту за складних анатомічних умов.Документ Comparative analysis of intra- and extra-oral methods of performing metal-osteosynthesys of mandible(Полтавський державний медичний університет, 2025) Svyryda, O. S.; Свирида, Олександр СергійовичThe article presents an extensive literature review focused on a detailed analysis of intraoral and extraoral metal osteosynthesis techniques for mandibular fractures. It examines the historical development of metal osteosynthesis methods, their evolution, and current trends in selecting the optimal surgical approach for treatment. The study explores the epidemiology, classification, and clinical characteristics of various types of fractures, including traumatic injuries of different origins, such as sports injuries, road traffic accidents, and domestic incidents. Particular attention is given to fractures localized in the frontal region, the mandibular body, and the mandibular angle. A thorough analysis of contemporary osteosynthesis methods is provided, including intraoral and extraoral approaches, their respective advantages and disadvantages, and their application depending on the fracture’s location and nature. Special focus is placed on the comparative evaluation of different fixation techniques, encompassing various types of titanium plates, screws, and other fixation elements. The study also explores the selection of optimal designs and materials, as well as the prevention and management of potential postoperative complications. These complications include nonunion or delayed fracture consolidation, sensory disturbances due to inferior alveolar nerve damage, impaired blood supply to bone fragments caused by excessive periosteal stripping, infectious complications, and aesthetic defects. Based on an extensive literature review, an algorithm for selecting the optimal treatment strategy for mandibular fractures is proposed. This algorithm facilitates an individualized approach to each clinical case, enhances prognosis, ensures a high level of functional and aesthetic rehabilitation, and minimizes postoperative complications. Ultimately, this contributes to reducing the patient's hospital stay duration and improving overall treatment outcomes. Метою дослідження було оцінити ефективність внутрішньоротового та позаротового доступів при проведенні металоостеосинтезу нижньої щелепи, враховуючи їхній вплив на стабільність фіксації уламків, ризик ускладнень, рівень функціонального відновлення та естетичні результати лікування. Дослідження спрямоване на визначення оптимальних підходів до вибору хірургічного доступу залежно від клінічної ситуації, складності перелому, локалізації пошкодження, стану м’яких тканин. Було проведено аналіз літературних джерел та клінічних досліджень, що оцінювали результати остеосинтезу при переломах нижньої щелепи. Порівнювалися показники функціонального відновлення, тривалість операційного втручання, частота інфекційних ускладнень, пошкодження нервових структур, вираженість післяопераційного больового синдрому та ймовірність формування патологічних рубців. Інтраоральний остеосинтез забезпечує кращий естетичний результат завдяки відсутності зовнішніх шкірних рубців, знижує ризик пошкодження крайової гілки лицевого нерва, але може супроводжуватися складнішою візуалізацією операційного поля та підвищеним ризиком інфікування. Позаротовий доступ, у свою чергу, забезпечує кращу стабільність фрагментів, полегшує репозицію та зменшує ризик залишкового неправильного зрощення кістки, проте супроводжується підвищеною травматизацією м’яких тканин і формуванням післяопераційних рубців. Вибір між внутрішньоротовим та позаротовим доступом залежить від клінічної ситуації, складності перелому, стану м’яких тканин та естетичних очікувань пацієнта. Інтраоральний доступ доцільний при простих переломах без значного зміщення уламків, тоді як екстраоральний остеосинтез більш ефективний при складних переломах, що потребують точної репозиції та жорсткої фіксації. Індивідуалізований підхід до вибору методики остеосинтезу дозволяє мінімізувати ризики післяопераційних ускладнень, забезпечити оптимальний рівень функціональної реабілітації та покращити загальний прогноз лікування пацієнтів із переломами нижньої щелепи.Документ Аpplication of immunostimulants in combination with antioxidants in the comprehensive treatment of patients with odontogenic phlegmons(Полтавський державний медичний університет, 2025) Ivanytska, O. S.; Tkachenko, P. I.; Bilash, S. M.; Voloshina, L. I.; Faustova, M. O.; Yaroshenko, I. R.; Abdelrazik, Haggag; Іваницька, Олена Сергіївна; Ткаченко, Павло Іванович; Білаш, Сергій Михайлович; Волошина, Людмила Іванівна; Фаустова, Марія Олексіївна; Ярошенко, І. Р.; Абдельразік, ХаггагPurulent-inflammatory diseases of the maxillofacial region occupy a significant place in the clinic of surgical dentistry. The work is devoted to the study of the issue of stabilizing general immunity in odontogenic phlegmons by improving the standard protocol for providing surgical dental care, namely, including immunostimulants in combination with antioxidants in the composition of conservative therapy. Patients with odontogenic phlegmons (50 persons) were divided into 2 groups: the control group, whose treatment was carried out according to the standard protocol, the main group – patients, who were treated according to the protocol with an addition. The conservative treatment additionally included "Filgrastim" and "Cytoflavin". It was revealed that an improvement in the general condition of 22 patients of main group was noted on the 4th day after surgery, in 4 patients – on the 6th day, a decrease in pain syndrome was observed on average on the 5th day. In 19 patients, the absence of purulent exudate was noted on the 4th day, the appearance of granulations on the 6th, and complete epithelialization of the wound on the 7-8th day. The number of peripheral blood erythrocytes during the treatment tended to increase only in patients of the main group – on the 9th day the values approached the normal level and were significantly higher than those of patients of the control group. The level of hemoglobin concentration in the main group of patients also increased slightly. The tendency to normalization of the number of cellular elements in patients of the main group was noted already from the 5th day of the postoperative period. The results of the study demonstrated that the use of a protocol with an addition that includes immunostimulants and antioxidants in the comprehensive treatment of patients with odontogenic phlegmons allows achieving optimal functional and cosmetic results. Гнійно-запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки займають значне місце в клініці хірургічної стоматології. Не зважаючи на вдосконалення методів їх діагностики та лікування, натепер фіксується стрімке збільшення частоти та тяжкості гнійних процесів клітковинних просторів голови та шиї, а також тенденція до швидкого розповсюдження інфільтрату та, як наслідок, ріст частоти ускладнень у вигляді медіастенітів. Мета роботи: вдосконалення результатів комплексного лікування пацієнтів із одонтогенними флегмонами шляхом включення в консервативне лікування імуностимуляторів в комбінації з антиоксидантами. Нами було проведено обстеження та комплексне лікування 50 пацієнтів із одонтогенними флегмонами двох та більше клітковинних просторів голови та шиї. Пацієнти були розділені на 2 групи: у контрольну увійшло 24 особи, лікування яких проводилося за стандартним протоколом надання хірургічної стоматологічної допомоги, в основну – 26 пацієнтів, які були проліковані за протоколом із доповненням. До препаратів консервативного лікування додатково було включено «Філграстим» розчин для ін’єкцій 30МО/0,5 мл та «Цитофлавін» по 2 таблетки 2 рази на добу за півгодини до прийому їжі, з інтервалом 8 годин протягом 7 діб. Встановлено, що у порівнянні з контрольною групою, позитивна динаміка змін клінічних проявів у пацієнтів основної групи були більш виражена. Поліпшення загального стану у 22 хворих було відмічено на 4-ту добу після проведення оперативного втручання, у 4 пацієнтів – на 6-ту добу. У всіх пацієнтів спостерігалося зниження больового синдрому в середньому на 5-ий день. У 19 пацієнтів відсутність гнійного ексудату було відзначено на 4-ту добу, поява грануляцій – на 6-ту, а повне очищення рани на 8-му добу. Середній термін перебування даних пацієнтів на стаціонарному лікуванні склав 11,5±0,6 діб, що достовірно відрізнялось від аналогічних показників у контрольній групі. Кількість еритроцитів периферичної крові в процесі лікування мала тенденцію до збільшення тільки у пацієнтів основної групи – на 9-ту добу показник наближався до рівня норми і був достовірно вищим за показники пацієнтів контрольної групи. Середня кількість лейкоцитів при госпіталізації достовірно перевищила величину норми без виявлення достовірної різниці між клінічними групами. Застосування протоколу з доповненням призвело до більш вірогідного зниження кількості лейкоцитів у периферичній крові у пацієнтів основної групи в порівнянні з контрольною. Нами зафіксовано, що зміна відсоткового вмісту еозинофілів і базофілів у периферичній крові пацієнтів обох груп не мало статистично достовірного характеру, але застосування протоколу з доповненням у пацієнтів основної групи призвело до більш швидкого зниження числа палочкоядерних нейтрофілів та істотного вірогідного підвищення вмісту лімфоцитів. Встановлено також, що використання протоколу з доповненням призводить до більш динамічної нормалізації швидкості осідання еритроцитів. Слід відмітити, що в групі контролю концентрація IgG залишалась, незмінною з 1-ої по 8-му добу спостереження, а в основній групі зафіксовано її лінійне підвищення вже із 5-ої доби післяопераційного періоду. Концентрація IgM у пацієнтів контрольної групи також не демонструвала вираженої статистично достовірної динаміки, на відміну від основної групи, у якій зафіксовано зниження даного показника в період з 3-ої по 8-му добу. Слід відмітити, що у пацієнтів основної групи нормалізація IgA відбувалась вже на 6-ту добу. У осіб контрольної групи цей показник демонстрував наближення до даних основної групи тільки на 8-му добу. Отже, для стабілізації загального імунітету та профілактики ускладнень при одонтогенних флегмонах щелепно-лицевої ділянки доцільно застосовувати протокол з доповненням, який зумовлює введення в склад консервативної терапії імуностимуляторів в комбінації з антиоксидантами, що надає оптимальний як функціональний, так і естетичний результат.Документ Analysis of local inflammatory complications of tooth extraction(Полтавський державний медичний університет, 2025) Lokes, K. P.; Kopchak, A. V.; Kuzniak, N. B.; Havryliev, V. M.; Boyko, I. V.; Bukhanchenko, O. P.; Yatsenko, P. I.; Локес, Катерина Петрівна; Копчак, А. В.; Кузняк, Наталія Богданівна; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Бойко, Ігор Васильович; Буханченко, Ольга Петрівна; Яценко, Павло ІгоровичTooth extraction is one of the most common surgical interventions. The main indications for this operation are caries complications, periodontal disease, orthodontic indications and traumatic injuries. The issue of complications during tooth extraction does not lose its relevance, despite the development of dental science and the use of atrau matic extraction techniques. The vast majority of complications of tooth extraction is local and requires outpatient treatment. The purpose of the study: to analyze post-extraction complications of an inflammatory nature and the causes of their development. The most common complication of tooth extraction of an inflammatory origin was acute purulent dry socket (1.3% of cases). Among the complications of tooth extraction of an inflammatory nature, the development of localized osteomyelitis was also noted, which occurred in 0.28% of cases. Patients, who were hospitalized in the department of maxillofacial surgery with odontogenic phlegmons of maxillofacial localization, mainly had their teeth extracted in a hospital setting. The vast majority of complications of tooth extraction surgery have an inflammatory origin, and timely referral to inpatient treatment of patients with odontogenic purulent-in flammatory processes of maxillofacial localization reduces the period of their disability and reduces the risk of fur ther complications. Операція видалення зуба є одним із найбільш розповсюджених хірургічних втручань. Основними показаннями до проведення даної операції є ускладнення карієсу, захворювання пародонту, ортодонтичні показання та травматичні ушкодження. Питання виникнення ускладнень за умов проведення операції видалення зуба не втрачає своєї актуальності, незважаючи на розвиток стоматологічної науки та використання техніки атравматичної екстракції. Переважна більшість ускладнень операції видалення зуба носить локальний характер та потребує лікування у амбулаторних умовах. Мета дослідження: провести аналіз післяекстракційних ускладнень запального характеру та причин їх розвитку. Найчастішим ускладненням операції видалення зуба запального характеру був гострий гнійних альвеоліт (1,3 % випадків). Серед ускладнень операції видалення зуба запального характеру також відзначили розвиток локалізованого остеомієліта, що мало місце у 0,28 % випадків. Пацієнтам, які були шпиталізовані до відділення щелепно-лицевої хірургії із одонтогенними флегмонами щелепно-лицевої локалізації, переважно екстракцію зуба проводили в умовах стаціонару. Переважна більшість ускладнень операції видалення зуба має запальних характер, а своєчасне направлення на стаціонарне лікування пацієнтів із одонтогенними гнійно-запальними процесами щелепно-лицевої локалізації зменшують період їх непрацездатності та зменшують ризик виникнення подальших ускладнень.Документ Аnalysis of the treatment of patients with abscesses and phlegmons(Полтавський державний медичний університет, 2025) Steblovskyi, D. V.; Lychman, V. O.; Toropov, O. O.; Popovych, I. Yu.; Rezvina, K. Yu.; Abdelrazik, Haggag; Стебловський, Дмитро Валерійович; Личман, Віталій Олександрович; Торопов, Олександр Анатолійович; Попович, Іван Юрійович; Резвіна, Катерина Юріївна; Абдельразік, ХаггагСтаття присвячена вивченню особливостей діагностики, лікування та профілактики гнійно-запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки, зокрема абсцесів та флегмон, які становлять значну частку ургентної патології у відділеннях щелепно-лицевої хірургії. Анатомічні особливості фасціально-клітинних просторів цієї ділянки обумовлюють складність оперативних втручань, необхідність прогнозування можливих шляхів поширення інфекції та ретельного планування хірургічного доступу з урахуванням естетичних і функціональних факторів. Дослідження охопило 192 клінічні випадки абсцесів та флегмон ЩЛД, які були проліковані у відділенні щелепно-лицевої хірургії КП ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського у період з 2019 по 2024 роки. Аналіз вікових та статевих характеристик пацієнтів показав, що 80,7% хворих належали до працездатного населення, а співвідношення чоловіків та жінок становило 2:1. Абсцеси діагностувалися значно частіше за флегмони (співвідношення 3,5:1), а серед абсцесів переважали одонтогенні (47,2%). Серед неодонтогенних абсцесів основними причинами були абсцедуючі фурункули та карбункули (63,5%), нагноєння атером, ускладнені переломи нижньої щелепи та інфіковані рани. Одонтогенні флегмони частіше локалізувалися в підщелепній, привушно-жувальній та підскроневій ділянках, тоді як серед неодонтогенних флегмон домінували аденофлегмони та гнійні ускладнення переломів. Бактеріологічне дослідження виявило, що у 100% випадків із флегмонами були виділені монокультури, серед яких найбільш поширеним був Staphylococcus aureus (40,3%). Значна увага приділена вивченню антибіотикочутливості ізоляційних штамів, що дозволило розробити рекомендації щодо емпіричної та етіотропної терапії. Зокрема, цефтріаксон рекомендований як препарат першої лінії, а мепенем – для лікування тяжких форм інфекцій. Висновки наголошують на важливості своєчасної санації порожнини рота для профілактики одонтогенних інфекцій, ранньої діагностики та адекватного хірургічного втручання при перших ознаках гнійного процесу, а також необхідності індивідуалізації антибактеріальної терапії на основі бактеріологічних даних. Abstract. The article focuses on studying the peculiarities of diagnosis, treatment, and prevention of purulentinflammatory diseases of the maxillofacial region, particularly abscesses and phlegmons, which constitute a significant portion of urgent pathology in maxillofacial surgery departments. The anatomical features of fascialcellular spaces in this area complicate surgical interventions, requiring prediction of possible infection spread pathways and careful planning of surgical access, taking into account aesthetic and functional factors. The study covered 192 clinical cases of abscesses and phlegmons of the maxillofacial region, which were treated in the maxillofacial surgery department of the M.V. Sklifosovsky Poltava Regional Clinical Hospital between 2019 and 2024. Analysis of age and gender characteristics showed that 80.7% of patients belonged to the working-age population, with a male-to-female ratio of 2:1. Abscesses were diagnosed significantly more often than phlegmons (ratio 3.5:1), with odontogenic abscesses prevailing (47.2%). Among non-odontogenic abscesses, the main causes were abscessed furuncles and carbuncles (63.5%), suppuration of atheromas, complicated fractures of the mandible, and infected wounds. Odontogenic phlegmons were most often localized in the submandibular, parotid-masticatory, and infratemporal regions, while nonodontogenic phlegmons were dominated by adenophlegmons and purulent complications of fractures. Bacteriological studies revealed that in 100% of phlegmon cases, monocultures were isolated, with Staphylococcus aureus being the most common (40.3%). Particular attention was paid to the study of antibiotic susceptibility of isolated strains, which made it possible to develop recommendations for empirical and etiotropic therapy. In particular, ceftriaxone was recommended as a first-line drug, and meropenem was recommended for severe infections. The conclusions emphasize the importance of timely oral sanitation for the prevention of odontogenic infections, early diagnosis, and adequate surgical intervention at the first signs of a purulent process, as well as the need for individualized antibacterial therapy based on bacteriological data.Документ Features of clinical course of odontogenic phlegmons of the floor of the mouth(Полтавський державний медичний університет, 2025) Kopchak, A. V.; Ivanytska, O. S; Pronina, O. M.; Polishchuk, S. S.; Yaroshenko, I. R.; Bukhanchenko, O. P.; Lychman, V. O.; Копчак, А. В.; Іваницька, Олена Сергіївна; Проніна, Олена Миколаївна; Поліщук, С. С.; Ярошенко, І. Р.; Буханченко, Ольга Петрівна; Личман, Віталій ОлександровичThis research is devoted to the study of the features of the course, clinical characteristics and treatment of patients with odontogenic phlegmons of the floor of the mouth, especially on the background of concomitant somatic pathology, as well as to identify factors predisposing to complications leading to death. A retrospective analysis of the medical histories of 80 patients with odontogenic phlegmons of the floor of the mouth, whose treatment was carried out in the departments of maxillofacial surgery, which are the bases of the Bogomolets National Medical University, Poltava State Medical University and National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya. During the first examination it was recorded that the most common patient’s complaints were severe pain (100%), painful mouth opening (75 patients – 93.75%), swelling of facial tissues and neck edema (69 persons– 86.3%), dysphagia (54 patients – 67.5%), and fever (70 patients – 87.5%). In 85% (68 persons) of the cases the pathology was related to the infection process associated with the second and third lower molars, in 6.25% (5 patients) – with premolars and in 8.75% (7 cases) – with incisors or canines. Bilateral swelling was found in 26.25%, unilaterally right and left sides were affected almost equally (respectively 36.25% and 37.5% of cases). Thirty-five patients (43.8%) had associated systemic diseases. Diabetes mellitus was the most common, and was observed in 26 patients (32.5%). In 2nd place was ischemic heart disease, which was diagnosed in 21 patients (26.3%). Microbiological diagnostics were performed in all cases. The most frequently cultured were: coagulase-negative staphylococci, Klebsiella pneumoniae, Staphylococcus aureus, Fusobacterium nucleatum, Streptococcus viridans, Bacteroides spp., Peptostreptococcus spp. The following risk factors for complications were identified. Anterior visceral space lesions and diabetes mellitus were the most important prognostic factors. Anterior visceral space lesions were detected in 16 patients (20%). Patients with diabetes mellitus and coronary heart disease, as a rule, have a higher prevalence of anterior visceral space lesions. Despite the aggressive treatment of odontogenic phlegmons of the floor of the mouth, especially anaerobic, serious complications still are possible. Clinical evaluation of patients with comorbidities, especially diabetes and coronary heart disease, requires a high level of attention to the occurrence of potential complications that can threaten life. Дане дослідження присвячене визначенню особливостей перебігу, клінічної характеристики та лікування хворих на одонтогенні флегмони дна порожнини рота, особливо на тлі супутньої соматичної патології, а також виявленню факторів, що сприяють виникненню ускладнень, які призводять до летального результату. Проведено ретроспективний аналіз історій хвороб 80 пацієнтів з одонтогенними флегмонами дна порожнини рота, лікування яких проводилося на кафедрах щелепно-лицевої хірургії, що є базами Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Полтавського державного медичного університету та Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. Під час первинного огляду було зафіксовано, що найчастішими скаргами пацієнтів були сильний біль (100%), болісне відкривання рота (75 пацієнтів – 93,75%), набряк тканин обличчя та шиї (69 осіб – 86,3%), дисфагія (54 пацієнти – 67,5%), підвищення температури тіла (70 пацієнтів – 87,5%). У 85% (68 осіб) випадків патологія була пов'язана з інфекційним процесом, асоційованим з другим і третім нижніми молярами, у 6,25% (5 пацієнтів) – з премолярами і у 8,75% (7 випадків) – з різцями або іклами. Двосторонній набряк був виявлений у 26,25%, одностороннє ураження правої та лівої сторони зустрічалося майже однаково (відповідно 36,25% та 37,5% випадків). Тридцять п'ять пацієнтів (43,8%) мали супутні системні захворювання. Найпоширенішим був цукровий діабет, який спостерігався у 26 пацієнтів (32,5%). На 2-му місці була ішемічна хвороба серця, яку діагностували у 21 пацієнта (26,3%). Мікробіологічна діагностика проводилась у всіх випадках. Найчастіше виділяли: коагулазонегативні стафілококи, Klebsiella pneumoniae, Staphylococcus aureus, Fusobacterium nucleatum, Streptococcus viridans, Bacteroides, Peptostreptococcus spp. Були виявлені наступні фактори ризику розвитку ускладнень. Найбільш важливими прогностичними факторами були ураження переднього вісцерального простору та цукровий діабет. Ураження переднього вісцерального простору було виявлено у 16 пацієнтів (20%). Пацієнти з цукровим діабетом та ішемічною хворобою серця, як правило, мають більшу поширеність ураження переднього вісцерального простору. Незважаючи на агресивне лікування одонтогенних флегмон дна порожнини рота, особливо анаеробних, все ще можливі серйозні ускладнення. Клінічна оцінка пацієнтів з супутніми захворюваннями, особливо з цукровим діабетом та ішемічною хворобою серця, вимагає високого рівня уваги до виникнення потенційних ускладнень, які можуть загрожувати життю.Документ Features of the treatment of patients with odontogenic phlegmons on the background of somatic pathology(Полтавський державний медичний університет, 2025) Voloshyna, L. I.; Lokes, K. P.; Steblovskyi, D. V.; Skikevych, M. G.; Yatsenko, P. I.; Toropov, O. A.; Волошина, Людмила Іванівна; Локес, Катерина Петрівна; Стебловський, Дмитро Валерійович; Скікевич, Маргарита Георгіївна; Яценко, Павло Ігорович; Торопов, Олександр АнатолійовичThe problem of treating patients with inflammatory diseases of maxillofacial localization (MFL) against the back ground of somatic pathology is a significant medical and social problem. Such patients require a great deal of con centration from doctors of many specialities in the process of diagnosis, especially early diagnosis and treatment. The proportion of patients with odontogenic inflammatory processes is increasing from year to year. This requires the organization of a sufficiently high level of joint, effective, and rational work of multidisciplinary teams to provide specialized and narrow-profile medical care at all stages of treatment in healthcare facilities. Odontogenic phleg mon of deep tissue spaces is usually the most severe, especially if the inflammatory process spreads to two or more anatomical areas. Our study aimed to analyze the medical records of patients with odontogenic phlegmon of the deep tissue spaces of the MFL in the setting of diabetes mellitus and cardiovascular diseases and propose a treatment algorithm. Given the severity of odontogenic phlegmonous processes in the deep tissue spaces of the MFL, the most experi enced dental surgeons, maxillofacial surgeons, and, if necessary, anesthesiologists, thoracic surgeons, ophthalmolo gists, otorhinolaryngologists, cardiologists, endocrinologists, etc., are involved in treating such patients. We would like to note that patients over 48-50 years of age should be carefully examined for endocrine patholo gy, especially those with COVID-19. According to our data, the average bed-day in patients with deep tissue phleg mon was 9.59+0.41, and against the background of comorbidities – 14.59+2.69. The tireless continuous improvement of clinical and theoretical knowledge, as well as the doctor's thorough work on mastering new surgical techniques, reduce the risk of surgery in undiagnosed diabetes mellitus and, therefore, the degree of complications caused by this endocrine pathology. Patients diagnosed with type 2 diabetes mellitus and who have cardiovascular disease both in the background of diabetes mellitus and as an independent disease urgently need to resume preventive examinations by a dentist-ther apist. Проблема лікування пацієнтів із запальними захворюваннями щелепно-лицевої локалізації (ЩЛЛ) на тлі соматичної патології є важливої медичною й соціальною проблемою. Такі пацієнти вимагають від лікарів багатьох спеціальностей неабиякого зосередження в процесі діагностики, особливо ранньої, й лікування. Частка пацієнтів з одонтогенними запальними процесами збільшується з року в рік. Це потребує організації на достатньо високому рівні спільної ефективної та раціональної роботи мультифахових бригад для надання спеціалізованої та вузькопрофільної медичної допомоги на усіх етапах лікування у закладах охорони здоров’я. Зазвичай найважчий перебіг мають одонтогенні флегмони глибоких клітковинних просторів, особливо якщо запальний процес розповсюджується на дві та більше анатомічних областей. Метою нашого дослідження було проведення аналізу історій хвороби пацієнтів з одонтогенними флегмонами глибоких клітковинних просторів ЩЛЛ на тлі цукрового діабету та захворювань серцево-судинної системи й запропонувати алгоритм лікування. Враховуючи важкість перебігу одонтогенних флегмонозних процесів глибоких клітковинних просторів ЩЛЛ, до лікування таких пацієнтів залучають найдосвідченіших хірургів-стоматологів, щелепно-лицевих хірургів, а за потреби й анестезіологів, торакальних хірургів, офтальмологів, оториноларингологів, кардіологів, ендокринологів тощо. Хочемо зазначити, що пацієнти старші за 48-50 років мають бути рет ельно обстежені щодо наявності ендокринної патології, особливо ті, які хворіли на Covid-19. За нашими даними, середній ліжкодень у пацієнтів із флегмонами глибоких клітковинних просторів складав 9,59+0,41, а на тлі супутньої патології – 14,59+2,69. Невтомне безперервне вдосконалення клінічних та теоретичних знань, а також ґрунтовна робота лікаря над опануванням нових оперативних технік зменшують ризик проведення оперативного втручання при недіагностованому цукровому діабеті, а отже, дозволяють знизити ступінь розвитку ускладнень, обумовлених даною ендокринною патологією. Пацієнти, яким встановлено діагноз цукровий діабет тип 2 та які мають захворювання серцевосудинної системи як на тлі цукрового діабету, так і як самостійне захворювання вкрай потребують відновлення профілактичних оглядів у лікаря-стоматолога-терапевта.Документ Розвиток ускладнень операції видалення зуба: аналіз, причини та розповсюдженість(Intermedical journal, 2024) Локес, Катерина Петрівна; Скрипников, Петро Миколайович; Бреславська, Анна Володимирівна; Личман, Віталій Олександрович; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Яценко, Павло Ігорович; Lokes, K.; Skrypnykov, P.; Breslavska, A.; Lychman, V.; Havryliev, V.; Yatsenko, P.Вступ. Мета дослідження – аналіз післяекстракційних ускладнень та причин їх розвитку. Матеріали та методи. Дослідження проводилося на базі хірургічного відділення КП «Полтавський обласний центр стоматології – стоматологічна клінічна поліклініка» Полтавської обласної ради. Був проведений аналіз амбулаторних карток пацієнтів за 2023 рік. Результати. При проведенні аналізу амбулаторних карток встановлено, що за показаннями до видалення зуба звернулося 20540 пацієнтів, віком від 18 до 82 років. Переважна більшість зубів була видалена з приводу ускладнень каріозного походження (74,5 %), локалізованого пародонти ту (19,8 %), ортодонтичними показаннями (4,2 %), інше (1,5 %). Найчастіше відмічали наявність гострого гнійного альвеоліту (227 випадків, 1,1 %), лікування якого проводилося амбулаторно та в середньому тривало протягом 3,8±1,4 дні. Слід відмітити, що не всі ускладнення потребували лише амбулаторного лікування. За 2023 рік 23 пацієнта, яким проводилося видалення зуба були шпиталізовані з ускладненнями різного характеру у відділення щелепно-лицевої хірургії КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського» Полтавської обласної ради. Висновки. Використання технік атравматичного видалення зуба знижує ризик розвитку ускладнень, особливо запального характеру. Пацієнти, які вчасно звертаються за стоматологічною допомогою мають більш низьких відсоток ускладнень, а використання пацієнтами самолікування сприяє підвищенню розвитку ускладнень, як ранніх та і пізніх, що в свою чергу має негативний ефект на подальшу стоматологічну реабілітацію таких пацієнтів. Introduction. The aim of the study. The purpose of the study was to analyze post-extraction complications and their causes. Research materials and methods: The study was conducted on the basis of the surgical department of the UC “Poltava Regional Center of Stomatology – Dental Clinical Polyclinic” of the Poltava Regional Council. An analysis of outpatient cards of patients for the year 2023 was carried out. The results. During the analysis of outpatient cards, it was established that 20540 patients, aged from 18 to 82 years, applied for tooth extraction. The vast majority of teeth were removed due to complications of carious origin (74.5%), localized periodontal disease (19.8%), orthodontic indications (4.2%), other (1.5%). The presence of acute purulent alveolitis (227 patients, 1,1 %) was most often noted, the treatment of which was carried out on an outpatient basis and lasted an average of 3.8±1.4 days. It should be noted that not all complications required only outpatient treatment. In 2023, 23 patients who underwent tooth extraction were hospitalized in the department of maxillofacial surgery of UC “Poltava Regional Clinical Hospital named after M.V. Sklifosovsky” of the Poltava Regional Council. Conclusion. The use of atraumatic tooth extraction techniques reduces the risk of developing complications, especially of an inflammatory nature. Patients who seek dental care on time have a lower percentage of complications, and the use of self-medication by patients contributes to the development of complications, both early and late, which in turn has a negative effect on the further dental rehabilitation of such patients.Документ Застосування сучасних методів медичної візуалізації в освітніх цілях(Івано-Франківський національний медичний університет, 2024) Скікевич, Маргарита Георгіївна; Волошина, Людмила Іванівна; Skikevich, M.; Voloshina, L.Головна мета медичної освіти є постачати суспільству навчених, вмілих, відповідно до сучасних потреб та вимог, професійних кадрів, які ставлять турботу за пацієнта вище власних інтересів ізобов’язуються оновлювати свої спеціальнізнання протягом всього розвитку кар’єри. Традиційні методи навчання у медичному університеті - це лекції професорів, практичні заняття у лікарнях, робота з анатомічними моделями, робота з підручниками та медичними електронними ресурсами. Хороші знання з нормальної анатомії, фізіології та низки базових дисциплін допоможуть студентам зробити раціональні висновки в складних клінічних ситуаціях, зрозуміти причини розвитку патологічних процесів.Документ Клинико-цитологические характеристики контактного сиалоденита(Українська медична стоматологічна академія, 1996) Рыбалов, Олег Васильевич ; Саяпина, Лада Михайловна; Рибалов, Олег Васильович; Саяпіна, Лада МихайлівнаЦелью настоящего исследования явилось изучение динамики секрециии клеточного состава секрета больших слюнных желез при воспалении околожелезистых тканей.Документ Применение пирацетама в комплексной терапии больных с переломами нижней челюсти(Українська медична стоматологічна академія, 1996) Рыбалов, Олег Васильевич ; Волошина, Людмила Ивановна; Рибалов, Олег Васильович; Волошина, Людмила ІванівнаПрименение пирацетама в комплексной терапии больных с переломами нижней челюсти способствовало нормализации процессов пероксидации в крови, снятию эмоционального напряжения, раннему восстановлению функциональной активности жевательного аппарата.Документ Features of 3D visualization of odontogenic cysts, tumors and tumor-like formations of the jaws(Полтавський державний медичний університет, 2024) Avetikov, D. S.; Pronina, O. M.; Havryliev, V. M. ; Boyko, I. V.; Bukhanchenko, O. P.; Lokes, K. P.; Аветіков, Давид Соломонович; Проніна, Олена Миколаївна; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Бойко, Ігор Васильович; Буханченко, Ольга Петрівна; Локес, Катерина ПетрівнаIn most cases, odontogenic cysts, tumors and tumor-like diseases develop during or in the immediate period after the end of tooth formation. Intraosseous tumors of odontogenic origin have a characteristic lining of parakeratinized multilayered squamous epithelial cells, are potentially aggressive, often with infiltrative growth. Although all these tumors are benign, they can be aggressive within their localization and tend to recur after treatment. Today, computed tomography and cone beam computed tomography are an indisputable tool for the diagnosis and radiological evaluation of cysts, tumors, and tumor-like lesions of the jaws, and are used to plan surgical intervention. The purpose of the study was to compare the data of 3D visualization of radiological sections of images of cysts, tumors and tumor-like lesions of the lower jaw when using CT and CPCT. 85 patients participated in the study. Of them, 21 people visualized two neoplasms each. All imaging objects were measured using CT and CBCT. At the first stage, the new growth was measured three times in the axial direction of the plane using the computer interpolarization algorithm, and at the second stage, the new growth was outlined in all three planes. In patients with two visualized neoplasms, the smaller ones were included in the study. Computer imaging of the neoplasm is a non-invasive method and can be used as needed. Our results show that this method provides accurate information that is sufficient to formulate an algorithm for further intervention at the planning stage. Digital data can be represented geometrically, in the form of a cone of data distribution, and it is assumed that the higher the value, the greater the difference between the indicators of its volume. Determining the non-invasive volume of neoplasms of the jaws is useful in preoperative diagnosis, and the availability of 3D-MAX software and high-quality CT / CBCT scans is a necessary condition for creating the correct surgical intervention algorithm and detecting the presence of potential intra- and postoperative complications. У більшості випадків, одонтогенні кісти, пухлини та пухлиноподібні захворювання розвиваються під час або у найближчий період після закінчення формування зуба. Внутрішньокісткові пухлини одонтогенного походження мають характерне вистилання паракератинізованої багатошарової плоскої клітини епітелій, є потенційно агресивними, часто з інфільтративним ростом. Хоча всі дані пухлини є доброякісними, вони можуть бути агресивні в межах своєї локалізації та мають тенденцію до рецидивів після лікування. На сьогодні комп’ютерна томографія і конусна променева комп’ютерна томографія є безперечним інструментом для діагностики та рентгенологічної оцінки кіст, пухлин та пухлиноподібних уражень щелеп, використовуються для планування оперативного втручання.Метою дослідження було порівняння даних 3D візуалізації рентгенологічних зрізів зображень кіст, пухлин та пухлиноподібних уражень нижньої щелепи при застосування КТ і КПКТ. У дослідженні взяло участь 85 пацієнтів. З них у 21 особи візуалізовано по два новоутворення. Усі об’єкти візуалізації вимірювали за допомогою КТ і КЛКТ. На першому етапі проводилося триразове вимірювання новоутворення в аксіальному напрямку площині за допомогою алгоритму комп’ютерної інтерполяризації, на другому – окреслення новоутворень у всіх трьох площинах. У пацієнтів з двома новоутвореннями, що візуалізувались, в дослідження були включені менші за розміром. Комп’ютерна візуалізація новоутворення є неінвазивним методом та може бути використаним за потреби. Наші результати показують, що цей метод надає точну інформацію, яка є достатньої для складання алгоритму подальшого втручання на етапі планування. Цифрові дані можуть бути представлені геометрично, у формі конуса розподілу даних і припускають, що чим вище значення, тим більша різниця між показниками його об’єму. Визначення неінвазивного об’єму новоутворень щелеп є корисним в передопераційній діагностиці, а наявність програмного забезпечення 3DMAX та якісних сканів КТ/КПКТ є необхідною умовою для створення правильного алгоритму оперативного втручання і виявити наявність потенційних інтра- та постопераційних ускладнень.Документ Interleukin-10 induces TNF-driven apoptosis and ROS production in salivary gland cancer cells(Heliyon, 2024) Skrypnyk, Maksym; Yatsenko, Tetiana; Riabets, Oleksandra; Salama, Yousef; Skikevych, Margarita; Osada, Taro; Tobita, Morikuni; Takahashi, Satoshi; Hattori, Koichi; Heissig, Beate; Скрипник, Максим Ігорович; Скікевич, Маргарита ГеоргіївнаTreatment resistance after chemo-/immunotherapy occurs in patients with head and neck squamous cell cancers (HNSCs), including salivary gland cancers (SGCs). Interleukin-10 (IL-10), a cytokine with pro- and anti-cancer effects, has an unclear impact on HNSC/SGC cells. We show that HNSC patients exhibiting high expression of IL-10 and its receptor IL-10Rα experience have prolonged overall survival. Immunoreactive IL-10 was low in ductal cells of human SGC biopsies. Human (A253) and murine WR21-SGC cells expressed IL-10Rβ, but only A253 cells expressed IL-10 and IL-10Rα. The addition of recombinant IL-10 impaired SGC cell proliferation and induced apoptosis in vitro. N-acetylcysteine restored IL-10-induced reactive oxygen species (ROS) production but did not prevent IL-10-mediated viability loss. Mechanistically, recIL-10 delayed cell cycle progression from G0/G1 to the S phase with cyclin D downregulation and upregulation of NF-kB. IL-10 increased tumor necrosis factor-α (TNF-α) in A253 and WR21 and FasL in WR21 cells. Neutralizing antibodies against TNF-α and NF-kB inhibition restored SGC proliferation after IL-10 treatment, emphasizing the critical role of TNF-α and NF-kB in IL-10-mediated anti-tumor effects. These findings underscore the potential of IL-10 to impede SGC cell growth through apoptosis induction, unraveling potential therapeutic targets for intervention in salivary gland carcinomas.