Корекція метаболічних змін у тканинах слинних залоз меланіном за умов гіпергастринемії

Abstract

Вступ. Відомо, що тривале зниження шлункової секреції призводить до гіпергастринемії (Olbe L., 1989) та до розвитку патологічних змін в органах травлення, зокрема, канцерогенезу. Меланіни – поліфенольні сполуки які володіють антиоксидантними, радіо- та фотопротекторними властивостями, мають стресопротекторну дію. Доведено, що меланіни є агоністами PPAR-γ рецепторів та активує синтез eNOS в слизовій шлунка за умов стрес-синдрому, тобто має цитопротекторну дію (Савицький Я.М., 2002). Матеріали і методи. Експерименти виконані на 17 білих щурах-самцях, вагою 180-220г. Дослідним тваринам протягом 28 діб внутрішньоочеревинно вводили омепразол (“Sigma”, США) дозою 14 мг/кг, меланін (“Sigma”, США) (5 мг/кг маси тіла перорально) окремо та в поєднанні. В тканинах слинних залоз визначали активність α-амілази (Caraweay, 1959), орнітиндекарбоксилази (Храмов В.А., 1997), NO-синтази та вміст нітритів (Hevel J.M., 1991). Результати. Нами встановлено, що на 28 день введення омепразолу активність орнітиндекарбоксилази в слинних залозах вірогідно знизилась в 1,1 рази порівняно з контролем (р<0.05). Введення меланіну на тлі омепразол-індукованої гіпергастринемії сприяє вірогідному зростанню в 1,23 рази активності орнітиндекарбоксилази порівняно з тваринами без корекції (р<0.05). Активність α-амілази в тканинах слинних залоз щурів на всіх етапах експерименту вірогідно зростає порівняно з контролем, а за умов введення меланіну – була в 1,06 рази вище (р<0.05), ніж у щурів без корекції. Активність NO-синтази в тканинах слинних залоз при 28-денному введені омепразолу підвищилась у 1,45 рази (p<0.05), а за умов корекції із застосуванням меланіну активність NO-синтази – знижувалась у 1,23 рази (p<0.05) порівняно зі щурами без корекції. У слинних залозах за умов омепразол-індукованої гіпергастринемії вміст нітритів збільшився в 1,18 рази (p<0.05), а за умов корекції меланіном вміст нітритів достовірно знизився у 1,15 рази (p<0.05) порівняно зі щурами без корекції. Висновки. Таким чином, за умов омепразол-індукованої гіпергастринемії в слинних залозах щурів вірогідно знижується активність орнітиндекарбоксилази та підвищується активність α-амілази і загальної NOS, що свідчить про дисбаланс білоксинтезуючої та NO-ергічної системи слинних залоз. Меланін нормалізує активність орнітиндекарбоксилази, α-амілази та загальної NO-синтази за умов тривалої гіпергастринемії; Введение. Известно, что длительное снижение желудочной секреции приводит к гипергастринемии (Olbe L., 1989) и к развитию патологических изменений в органах пищеварения, в частности, канцерогенезу. Меланины - полифенольные соединения которые обладают антиоксидантными, радио- и фотопротекторными свойствами, имеют стрессопротекторное действие. Доказано, что меланины являются агонистами PPAR-γ рецепторов и активирует синтез eNOS в слизистой желудка в условиях стресс-синдрома, то есть имеет цитопротекторное действие (Савицкий Я., 2002). Материалы и методы. Эксперименты выполнены на 17 белых крысах-самцах, весом 180-220г. Опытным животным в течение 28 суток внутрибрюшинно вводили омепразол ( "Sigma", США) дозой 14 мг / кг, меланин ( "Sigma", США) (5 мг / кг массы тела перорально) отдельно и в сочетании. В тканях слюнных желез определяли активность α-амилазы (Caraweay, 1959), орнитиндекарбоксилазы (Храмов В.А., 1997), NO-синтазы и содержание нитритов (Hevel J.M., 1991). Результаты. Нами установлено, что на 28 день введения омепразола активность орнитиндекарбоксилазы в слюнных железах достоверно снизилась в 1,1 раза по сравнению с контролем (р<0.05). Введение меланина на фоне омепразол-индуцированной гипергастринемии способствует достоверному росту в 1,23 раза активности орнитиндекарбоксилазы по сравнению с животными без коррекции (р<0.05). Активность α-амилазы в тканях слюнных желез крыс на всех этапах эксперимента достоверно возрастает по сравнению с контролем, а в условиях введения меланина - была в 1,06 раза выше (р<0.05), чем у крыс без коррекции. Активность NO-синтазы в тканях слюнных желез при 28-дневном введении омепразола повысилась в 1,45 раза (p <0.05), а в условиях коррекции с применением меланина активность NO-синтазы снижалась в 1,23 раза (p <0.05) по сравнению с крысами без коррекции. В слюнных железах в условиях омепразол-индуцированной гипергастринемии содержание нитритов увеличилось в 1,18 раза (p <0.05), а в условиях коррекции меланином содержание нитритов достоверно снизилось в 1,15 раза (p <0.05) по сравнению с крысами без коррекции. Выводы. Таким образом, в условиях омепразол-индуцированной гипергастринемии в слюнных железах крыс достоверно снижается активность орнитиндекарбоксилазы и повышается активность α-амилазы и общей NOS, что свидетельствует о дисбалансе белоксинтетической и NO-эргической системы слюнных желез. Меланин нормализует активность орнитиндекарбоксилазы, α-амилазы и общей NO-синтазы в условиях длительной гипергастринемии; Introduction. It is known that prolonged reduction of gastric secretion leads to hyperhastrinemia (Olbe L., 1989) and to the development of pathological changes in the digestive organs, in particular carcinogenesis. Melanins - polyphenolic compounds that have antioxidant, radio and photoprotective properties, have a stress-protective effect. It has been shown that melanins are PPAR-γ receptor agonists and activate the synthesis of eNOS in the mucous membrane under conditions of stress syndrome, that is, it has cytoprotective effect (Savitsky Y.M., 2002). Materials and methods. Experiments were performed on 17 white male rats weighing 180-220 g. Test animals were administered intraperitoneally with omeprazole ("Sigma", USA) at a dose of 14 mg / kg, melanin ("Sigma", USA) (5 mg / kg body weight orally) separately and in combination, for 28 days intraperitoneally. In the tissues of the salivary glands, the activity of α-amylase (Caraweay, 1959), ornithine decarboxylase (Chramov V.A., 1997), NO-synthase and nitrite content were determined (Hevel J.M., 1991). Results. We found that on the 28th day of omeprazole administration, the activity of ornithine decarboxylase in the salivary glands was significantly lowered by 1.1 times compared with the control (p <0.05). The introduction of melanin against the background of omeprazole-induced hyperhastrinemia contributes to a 1.23-fold increase in the ornithine dicarboxylase activity in comparison with animals without correction (p<0.05). The activity of α-amylase in the tissues of the salivary glands of rats at all stages of the experiment is significantly increased compared to the control, and under the conditions of the introduction of melanin – was 1.06 times higher (p <0.05) than in rats without correction. The activity of NO synthase in the tissues of the salivary glands at 28 days of omeprazole administration increased by 1.45 times (p <0.05), and under the conditions of correction using melanin, the activity of the NO synthase decreased by 1.23 times (p <0.05) compared with rats without correction. In salivary glands, in the conditions of omeprazole-induced hyperhastrinemia, the nitrite content increased by 1.18 times (p <0.05), and under conditions of melanin correction, the content of nitrites decreased significantly in 1.15 times (p <0.05), compared with rats without correction. Conclusions. Thus, under the conditions of omeprazole-induced hyperhastrinemia in the salivary glands of the rats, the ornithine decarboxylase activity is significantly reduced and the activity of α-amylase and total NOS increases, indicating an imbalance of the white-syndizing and NO-ergic system of the salivary glands. Melanin normalizes the activity of ornithine decarboxylase, α-amylase and total NO-synthase in conditions of prolonged hyperhastrinemia.