Здоровий спосіб життя – базовий професійний принцип чи необов’язкова складова особистісної поведінки лікаря?

Abstract

Стаття присвячена проблемам формування у населення мотивації до здорового способу життя та профілактиці неінфекційних захворювань в галузі громадського здоров я країни, зокрема питанням відношення самих лікарів до здорового способу життя як цінності. Встановлено, що валеологічну компетентність і, як наслідок, стан здоров’я багатьох лікарів на сучасному етапі не можна вважати задовільними. На думку авторів необхідна тотальна корекція світогляду на феномен здоров’я;статья посвящена проблемам формирования у населения мотивации к здоровому образу жизни и профилактике неинфекционных заболеваний в области общественного здоровья страны, в частности вопросам отношение самих врачей к здоровому образу жизни как ценности. Установлено, что валеологическую компетентность и, как следствие, состояние здоровья многих врачей на современном этапе нельзя считать удовлетворительными. По мнению авторов необходима тотальная коррекция мировоззрения на феномен здоровья;the article is devoted to the problems of forming people's motivation for a healthy lifestyle and preventing non-communicable diseases in the field of public health of the country, in particular the question of the attitude of doctors towards healthy lifestyle as a value. It has been established that valeological competence and, consequently, the state of health of many doctors at the present stage can not be considered satisfactory. According to the authors, a total correction of the outlook on the phenomenon of health is necessary.