Метаболические изменения в органах полости рта в условиях омепразол-индуцированной гипергастринемии

Abstract

В последнее время проводится много исследований для выявления связи между длительным применением ингибиторов протонной помпы с развитием метаболических нарушений в органах полости рта. Известно, что длительное снижение желудочной секреции приводит к гипоацидитету и развитию гипергастринемии (Olbe L., 1989) и развитию метаболических нарушений в органах пищеварительного тракта. Эксперименты выполнены на 42 белых крысах-самцах, весом 180-250г. Животным в течение 28 суток вводили омепразол (14 мг/кг массы тела внутрибрюшинно). Развитие гипергастринемии верифицировали по содержанию гастрина в плазме крови крыс (59,0±35,5 пг/мл, сравнительно с опытными крысами, которым вводили в течение 28 суток омепразол – 170,7±90,7 пг/мл). В гомогенате мягких тканей пародонта и слюнных желез крыс определяли содержание окислительно-модифицированых белков (ОМБ) (Дубинина Е.Е., 2008) и молекул средней массы (МСМ) (Габриэлян Н.И., 1983). Для исследования NO-эргической системы тканей пародонта и слюнных желез в условиях омепразол-индуцированной гипергастринемии определяли общую активность NO-синтазы и содержание NO2- (J.M. Hevel, 1991), который является стабильным продуктом обмена оксида азота. Омепразол-индуцированная гипергастринемия привела к снижению в 1,2 раза (p<0.05) активности NO-синтазы в мягких тканях пародонта и повышению NO-синтазы в 1,45 раза (p<0.05) в тканях слюнных желез. Также в мягких тканях пародонта и слюнных железах наблюдалось достоверное повышение содержания ОМБ (в мягких тканях пародонта в 3,6 раза (p<0.05), а в тканях слюнных желез – 1,3 раза (p<0.05)) и МСМ (в мягких тканях пародонта в 1,06 раза (p<0.05), а в тканях слюнных желез – 1,32 раза (p<0.05)), по сравнению с контрольными крысами. Итак, длительное применение ингибиторов протонной помпы ведет к развитию гипергастринемии и, как следствие к развитию метаболических изменений в тканях органов полости рта: развитию оксидативного стресса и дисбалансу NO-эргической системы мягких тканей пародонта и слюнных желез; Останнім часом проводиться багато досліджень для виявлення зв'язку між тривалим застосуванням інгібіторів протонної помпи з розвитком метаболічних порушень в органах порожнини рота. Відомо, що тривале зниження шлункової секреції призводить до гіпоацидітету і розвитку гіпергастринемії (Olbe L., 1989) і розвитку метаболічних порушень в органах травного тракту. Експерименти виконані на 42 білих щурах-самцях, вагою 180-250г. Тваринам протягом 28 діб вводили омепразол (14 мг / кг маси тіла внутрішньоочеревинно). Розвиток гіпергастринемії веріфікували за вмістом гастрину в плазмі крові щурів (59,0 ± 35,5 пг / мл, порівняно з дослідними щурами, яким вводили протягом 28 діб омепразол – 170,7 ± 90,7 пг / мл). У гомогенаті м'яких тканин пародонта і слинних залоз щурів визначали вміст окисно-модифікованих білків (ОМБ) (Дубініна Є.Є., 2008) і молекул середньої маси (МСМ) (Габріелян Н.І., 1983). Для дослідження NO-ергічної системи тканин пародонта і слинних залоз в умовах омепразол-індукованої гіпергастринемії визначали загальну активність NO-синтази і вміст NO2- (J.M. Hevel, 1991), який є стабільним продуктом обміну оксиду азоту. Омепразол-індукована гіпергастринемія призвела до зниження в 1,2 рази (p <0.05) активності NO-синтази в м'яких тканинах пародонта і підвищення NO-синтази в 1,45 рази (p <0.05) в тканинах слинних залоз. Також в м'яких тканинах пародонта і слинних залозах спостерігалося достовірне підвищення вмісту ОМБ (в м'яких тканинах пародонта в 3,6 рази (p <0.05), а в тканинах слинних залоз – 1,3 рази (p <0.05)) і МСМ (в м'яких тканинах пародонта в 1,06 рази (p <0.05), а в тканинах слинних залоз – 1,32 рази (p <0.05)), у порівнянні з контрольними щурами. Отже, тривале застосування інгібіторів протонної помпи веде до розвитку гіпергастринемії та, як наслідок, до розвитку метаболічних змін в тканинах органів порожнини рота: розвитку оксидативного стресу і дисбалансу NO-ергічної системи м'яких тканин пародонта і слинних залоз; Recently much researches are conducted to identify the link between long-term proton pump inhibitors application and the development of metabolic disorders in the oral cavity tissues. It is known that long-term reduction of gastric secretion leads to hypergastrinemia because of hypoacidity (Olbe L., 1989) and the development of metabolic disorders in the tissues of the digestive tract. Experiments were carried out on 42 white rats-male, weight of 180 - 250g. Animals for 28 days received omeprazole (14 mg/kg of body weight, intraperitoneally). Development of hypergastrinemia was verified by the content of gastrin in the blood plasma of rats (59,0 ± 35,5 pg/ml, compared with experimental rats that were treated for 28 days by omeprazole only - 170,7 ± 90,7 pg/ml). In the homogenate of soft periodontal tissues and salivary glands of rats we determined the content of oxidative-modified proteins (OMP) (E.E. Dubinin , 2008) and the middle mass moleculs ( MMM) ( Gabrieljan N.I., 1983). To investigate the NO-ergic system of periodontal tissue and salivary glands under omeprazole-induced hypergastrinemia total activity of NO-synthase and the content of NO2- (which is the final product of nitric oxide metabolism) (J.M. Hevel, 1991) were determined. Omeprazole-induced hypergastrinemia caused decrease 1.2 times (p<0.05) NO- synthase activity in the periodontal soft tissues and enhancing of NO- synthase 1.45 times (p<0.05) in the tissues of the salivary glands. Also in the soft periodontal tissues and salivary glands were shown the significant elevation of OMP (in soft periodontal tissues - 3.6 times (p<0.05), and in the tissues of the salivary glands - 1.3 times (p<0.05) relatively) and MMM (in soft tissue of periodont - 1.06 times (p<0.05), and in salivary gland tissues - 1.32 times (p<0.05)) compared to control rats. So, long-term application of proton pump inhibitors leads to the development of hypergastrinemia and as a consequence to the development of metabolic changes in the oral cavity tissues: to the development of oxidative stress and disbalance of NO-ergic system in soft periodontal tissue and salivary glands.