Вегетативна реактивність при хронічній серцевій недостатності

Abstract

Дисбаланс вегетативної регуляції є характерною ознакою розвитку хронічної серцевої недостатності, що включає і розвиток тонічної гіперсимпатикотонії, і порушення вегетативної реактивності. Мета: здійснити оцінку порушень вегетативної реактивності, пов’язаної з розладами барорецепторного, хеморецепторного та психовегетативного механізмів адаптації у пацієнтів з серцевою недостатністю. Матеріали і методи: оцінка стану вегетативної регуляції шляхом аналізу варіабельності серцевого ритму при 5-тихвилинній реєстрації в стані спокою та при використанні стрес-тестів (дихальний, ортостатичний, ментальний). Результати: наявність базової гіперсипатикотонії супроводжується порушенням вегетативної реактивності за типом недостатньої активації парасимпатичного компоненту при дихальному тестові та зменшеної активації симпатичних впливів при ортостатичному та ментальному, що поєднується з підвищенням ішемізації сектору реполяризації. Висновки. Зменшена вегетативна реактивність у пацієнтів з серцевою недостатністю та базовою гіперсимпатикотонією в умовах стрес-реакцій призводить до надмірної ішемізації сектору реполяризації і підвищення ризику розвитку несприятливих клінічних подій; Дисбаланс вегетативной регуляции является характерным признаком развития хронической сердечной недостаточности, включая как развитие тонической гиперсимпатикотонии, так и нарушения вегетативной реактивности. Цель: провести оценку нарушений вегетативной реактивности, связанной с расстройствами барорецепторного, хеморецепторного и психовегетативного механизмов адаптации у пациентов с сердечной недостаточностью. Материалы и методы: оценка состояния вегетативной регуляции путем анализа вариабельности сердечного ритма при 5-тиминутной регистрации в состоянии покоя и при использовании стресс-тестов (дыхательный, ортостатический, ментальный). Результаты: наличие базовой гиперсипатикотонии сопровождается нарушением вегетативной реактивности по типу недостаточной активации парасимпатического компонента при дыхательном и уменьшенной активации симпатических влияний при ортостатическом и ментальном тестах, что сочетается с повышением ишемизации сектора реполяризации. Выводы. Уменьшенная вегетативная реактивность у пациентов с сердечной недостаточностью и базовой гиперсимпатикотонией в условиях стресс-реакций приводит к чрезмерной ишемизации сектора реполяризации и повышению риска развития неблагоприятных клинических событий; The imbalance of the autonomic regulation is a characteristic feature of chronic heart failure, including the development of tonic hypersympathetic excitation and disturbances of autonomic reactivity. Objective: to assess autonomic reactivity disturbances related to disorders of baroreceptor, chemoreceptor and psychovegetative adaptation mechanisms in patients with heart failure. Materials and methods: the evaluation of autonomic regulation was performed by using analysis of heart rate variability in 5-minute registration at rest and by the using of stress tests (respiratory, orthostatic, and mental). Results: The presence of tonic sympathetic hyperexcitation is accompanied by autonomic reactivity in the form of insufficient activation of the parasympathetic component in breath test and reduced activation of the sympathetic influences in orthostatic and mental tests, coupled with increased ischemisation of repolarization sector. Conclusions. The reduced autonomic reactivity in patients with heart failure and basic sympathetic overdrive provoked by stress reactions leads to excessive ischemic changes of repolarisation sector and increases the risks of adverse clinical events.