Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/315
Назва: Морфо-функциональная характеристика назубного налета
Інші назви: Морфо-функциональная характеристика назубного налета
Morphofunctionality of dental plaque
Автори: Бойченко, Ольга Миколаївна
Котелевська, Наталія Василівна
Ніколішин, Анатолій Карлович
Зайцев, Андрій Володимирович
Бойченко, Ольга Николаевна
Котелевская, Наталия Васильевна
Николишин, Анатолий Карлович
Зайцев, Андрей Владимирович
Boychenko, O.
Kotelevska, N.
Nikolishin, A.
Zaitsev, A.
Дата публікації: 2016
Видавець: Вищий державний навчальний заклад України "УМСА"
Бібліографічний опис: Морфо-функциональная характеристика назубного налета / О. Н. Бойченко, Н. В. Котелевская, А. К. Николишин [та ін.] // Вісник проблем біології і медицини. – 2016. – Вип. 4, Т. 2 (134). – С. 9–15.
Короткий огляд (реферат): У роботі порушено питання ставлення людини до мікрофлори, що населяє організм. Неоднозначність у ставленні до неї з боку представників медицини полягає в поліфункціональності мікрофлори. Людиною ідентифіковані мільйони бактеріальних штамів. В процесі філогенезу співтовариства мікроорганізмів заселили як зовнішні покриви, так і внутрішні простори тварин і людини, сформувавши специфічні екосистеми з різноманітними механізмами взаємовигідних відносин. Поглиблене вивчення мікроорганізмів у 80-х роках минулого століття із застосуванням нових мікробіологічних і молекулярно- біологічних методів призвело до розширення відомостей про властивості їх існування. Виявилося, що 99% мікроорганізмів існують в природних екосистемах у вигляді організацій — прикріплених до субстрату біоплівок. Соціальний спосіб життя мікроспільнот наділяє їх елементи функціональною спеціалізацією, що дозволяє реалізувати фізіологічні і патологічні процеси в тій екологічній системі, де ці спільноти живуть. У тому числі і в організмі господаря. Вважається, що переважна більшість її представників є резидентною флорою, яка чинить стабілізуючий вплив для існування загальної біоплівки порожнини рота. Однак ряд видів, будучи резидентами, стабілізуючі функції проявляють тільки до певної межі. При зриві адаптаційних механізмів місцевого та загального імунітету організму-господаря, проявляються її неадекватні здатності. Причиною карієсу і запальних захворювань пародонту вважають мікроорганізми «зубної бляшки» — назубний біотоп. Однак з цього приводу існують погляди, в корені відмінні від зазначеної точки зору. Принципи та методи сучасної медицини спрямовані на усунення цього біотопу. Але відсоток поразки представників людської популяції неухильно зростає, що підтримує постійний інтерес до стоматологічних проблем. Дослідження останнього часу визначили, що природою передбачені симбіотичні взаємини між організмом-господарем і його мікробіотою. Причому мікробіота інтегрується в гомеостаз, фізіологію, метаболізм і імунну відповідь організма-господаря. Це змушує по-іншому поставитися до ролі мікробіоти порожнини рота в етіології карієсу і захворювань пародонту, а також звернути увагу на ієрархію факторів ризику, їх варіабельність. Подібні погляди повинні стимулювати осягнення патологічних станів з позицій максимально об’єктивного розуміння. Вивчення організменних біотопів необхідно продовжувати не в ракурсі негативного ставлення до їхніх представників, а з позицій взаємовигідного співіснування мікрофлори з організмом-господарем; В работе затронут вопрос отношения человека к населяющей его организм микрофлоре. Неоднозначность в отношении к ней со стороны представителей медицины заключается в полифункциональности микрофлоры. Человеком идентифицированы миллионы бактериальных штаммов. В процессе филогенеза сообщества микроорганизмов заселили как наружные покровы, так и внутренние пространства животных и человека, сформировав специфические экосистемы с разнообразными механизмами взаимовыгодных отношений. Углубленное изучение микроорганизмов в 80-х годах прошлого столетия с применением новых микробио- логических и молекулярно-биологических методов привело к расширению сведений о свойствах их суще- ствования. Оказалось, что 99% микроорганизмов существуют в природных экосистемах в виде организаций – прикрепленных к субстрату биопленок. Социальный образ жизни микросообществ наделяет их элементы функциональной специализацией, позволяющей реализовать физиологические и патологические процес- сы в той экологической системе, где эти сообщества обитают. В том числе и в организме хозяина. Считается, что подавляющее большинство ее представителей представляют собой резидентную флору, оказывающую стабилизирующее воздействие для существования общей биопленки полости рта. Однако ряд видов, будучи резидентами, стабилизирующие функции проявляют только до определенного предела. При срыве адаптационных механизмов местного и общего иммунитета организма-хозяина, проявляются ее неадекватные способности. Причиной кариеса и воспалительных заболеваний пародонта считают микроорганизмы «зубной бляш- ки» – назубный биотоп. Однако по этому поводу существуют взгляды, в корне отличные от указанной точки зрения. Принципы и методы современной медицины направлены на устранение этого биотопа. Но процент поражения представителей человеческой популяции неуклонно возрастает, что поддерживает постоянный интерес к стоматологическим проблемам. Исследования последнего времени определили, что природой предусмотрены симбиотические взаи- моотношения между организмом-хозяином и его микробиотой. Причем микробиота интегрируется в гоме- остаз, физиологию, метаболизм и иммунный ответ организма-хозяина. Это заставляет по-другому отнестись к роли микробиоты полости рта в этиологии кариеса и заболе- ваний пародонта, а также обратить внимание на иерархию факторов риска, их вариабельность. Подобные взгляды должны стимулировать постижение патологических состояний с позиций максимально объектив- ного понимания. Изучение организменных биотопов необходимо продолжать не в ракурсе негативного отношения к их представителям, а с позиций взаимовыгодного сосуществования микрофлоры с организмом-хозяином; In this paper raised the question of man’s relation to the microflora inhabiting his body. The ambiguous attitude of medicine to it lies in multifunctionality of microflora. Human identified millions of bacterial strains. In the process of phylogenesis microbial communities colonized the external covers and the internal areas of animals and humans, forming a specific ecosystem with a variety mechanisms of mutually beneficial relations. In-depth study of microorganisms in the 80s of the last century with the use of new microbiological and molecular-biological methods has led to the expansion of information about the properties of their existence. Appeared that 99% of the microorganisms exist in natural ecosystems as organizations — biofilm, attached to the substrate. Social lifestyles of microcommunities gives a functional specialization to their elements, which allows to implement a physiological and pathological processes in that ecological system in which these communities live. Including a host organism. It is believed that the overwhelming majority of its members are resident flora, which exerts a stabilizing influence for the existence of a common biofilm of oral cavity. However, a number of species, that being a resident, show their stabilizing function only up to a certain limit. At a failure of adaptive mechanisms of local and general immunity of the host organism are manifested its inadequate capacity. The cause of caries and inflammatory periodontal diseases considered microorganisms «dental plaque» — tooth biotope. However, on this issue exists views fundamentally different from above-mentioned point of view. Principles and methods of modern medicine are aimed at eliminating this biotope. But the percentage of defeat representatives of the human population has been steadily increasing, which maintains a constant interest to dental problems. Recent studies have found that nature provides a symbiotic relationship between the host organism and its microbiota. Moreover microbiota integrated in homeostasis, physiology, metabolism, and immune response of the host organism. This makes to consider to the role of the microbiota of oral cavity, in the etiology of dental caries and periodontal disease in another way, and also pay attention to the hierarchy of risk factors and their variability. Such views should encourage comprehension of pathological conditions from the viewpoint of the most objective understanding. Studying of organismic biotopes necessary to continue not from the perspective of a negative attitude towards their representatives, but from the viewpoint of a mutually beneficial microflora coexistence with the host organism.
Ключові слова: карієс
пародонтит
назубний наліт
мікроорганізми
кариес
пародонтит
назубный налет
микроорганизмы
dental caries
periodontitis
dental plaque
microorganisms
ISSN: 2077-4214
URI: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/315
Розташовується у зібраннях:Наукові праці. Кафедра терапевтичної стоматології

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Morphofunctionality of dental plaque .pdf1,7 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.