Каріометричні дослідження епітеліальних клітин слизової оболонки клиноподібної пазухи людини

Abstract

The paper was aimed at karyometric analyses of pseudostratified ciliary columnar epithelium of mucosa, covering the multiple walls of sphenoidal sinus. The study material has been taken from 25 patients, died of circumstances, not connected with ENT-pathology. The analysis showed that each wall of sphenoidal sinus mucosa has its specific morphological peculiarities. Thus, short and long intercalated cells are located on the medial and lateral walls right on the basal membrane. The logarithm of their volume is virtually the same, proving their histogenetic identity. Apical location is appropriate for ciliary cells, constituting overwhelming amount of highly differentiated cells. Front and low walls of sphenoidal sinus mucosa also possess specific characteristics. The first layer is presented by the similar short and long intercalated cells. The second layer is covered by the goblet cells at the stage of excretion; goblet cells, located apically, are at the stage of secretion. Growth zones, consisting mainly from microvillous cells along with intercalated cells are located in the posterior wall of human sphenoidal sinus mucosa. The results should be taken into account during histoand cytologic analyses of human sphenoidal sinus mucosa; Целью данной работы было проведение кариометричних исследований псевдомногослойного мерцательного цилиндрического эпителия слизистой оболочки, которая выстилает разные стенки клиновидной пазухи. Материал для исследования получили у 25 пациентов, умерших от причин не связанных с ЛОР-патологией. В ходе данного исследования определенно, что каждая стенка слизистой оболочки клиновид- ной пазухи имеет свои морфологические особенности. Так на медиальной и латеральной стенках непосредственно на базальной мембране расположены короткие и длинные вставочные клетки, логарифм объема которых существенно не отличается, что свидетельствует об их гистогенети- ческом родстве. Апикальное расположение имеют мерцающие клетки, которые составляют по- давляющее количество высоко дифференцированных клеток. Робота є фрагментом науково дослідної теми «Вплив біологічно-активних речовин епіфізу на морфофункціональний стан вісцеральних систем організму тварин», зареєстрованої в УкрІНТЕІ за № 0112U000481 Постановка проблеми.Загальновідомо, що вплив на організм стресових факторів супроводжується розвитком патологічного процесу, що проявляється морфологічною перебудовою майже всіх вісцеральних систем. До стресової відповіді активно залуча- ється шишкоподібна залоза [1–4]. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Однак, проведений аналіз літературних джерел вказує на незначну кількість наукових публікацій присвячених дослідженню гістофізіологічного стану шишкоподібної за- лози в експериментальних умовах хронічного стресу. Існуючі літературні дані мають фрагментарний і суперечливий характер, що обумовлює актуальність дослідження даної проблеми. Постановка завдання. Метою роботи було вивчення гістофізіологічного стану паренхіми шишкоподібної залози щурів в умовах хронічного стресу Матеріали та методи досліджень. Екс- периментальне дослідження проведено на 24 статевозрілих самцях щурів лінії Вістар, масою 240–280 г. Експеримент тривав 30 днів. Тварини утримувались в стандартних умовах віварію, при природному освітленні. Почина- ючи з 20 дня експерименту, щурам моделювали хронічний стрес, поміщаючи в резервуар з водою, місткістю 10 л. на 1 годину для примусового плавання [7]. Температура води підтримувалася в межах 24–26°С. Тварин виводили з експерименту шляхом декапітації з використанням кетамінового наркозу із роз- рахунку 40 мг/кг маси тіла. Евтаназія тварин здійснювалася в чіткій відповідності з принципами: «Європейської конвенції по захисту хребетних тварин, що використовуються в експериментальних та інших наукових; Метою даної роботи було проведення каріометричних досліджень псевдобагаторшарового війчастого циліндричного епітелію слизової оболонки, що вкриває різні стінки клиноподібної пазу- хи. Матеріал для дослідження отримали у 25 померлих від причин не пов’язаних з ЛОР-патологією. В ході даного дослідження визначено, що кожна стінка слизової оболонки клиноподібної пазухи має свої морфологічні особливості. Так на медіальній і латеральній стінках безпосередньо на ба- зальній мембрані розташовані короткі та довгі вставні клітини, логарифм об’єму яких суттєво не відрізняється, що свідчить про їх гістогенетичну спорідненість. Апікальне розташування ма- ють війчасті клітини, які складають переважну кількість високо диференційований клітин. Передня стінка слизової оболонки клиноподібної пазухи людини також має свої індивідуальні властивості. Перший шар представлений аналогічно короткими та довгими вставними клітина- ми. Другий шар займають келихоподібні клітини в фазі виходу секрету, а апікально розташовані келихоподібні клітини в фазі секреції. В задній стінці слизової оболонки клиноподібної пазухи людини розташовані зони росту з пере- важним вмістом мікроворсинчастих клітин поряд з вставними клітинами. Отримані результати необхідно враховувати при проведенні гісто- і цитологічних досліджень слизової оболонки клиноподібної пазухи людини.