Наукові праці. Кафедра хірургії № 3
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Мотивація до навчання практичних навичок студентів-іноземців в умовах онлайн освіти(Полтавський державний медичний університет, 2025-02) Чорна, Ірина Олексіївна; Малик, Сергій Васильович; Ярошенко, Роман Антонович; Стороженко, Олексій Володимирович; Драбовський, Віталій СергійовичСтаття розглядає проблему мотивації студентів-іноземців до навчання практичних хірургічних навичок в умовах онлайн-освіти, зокрема в контексті підготовки до об'єктивного структурованого клінічного іспиту (ОСКІ). Вона аналізує виклики та обмеження, з якими стикаються студенти та викладачі при застосуванні дистанційних технологій у навчанні, зокрема мовні та культурні бар'єри, технічні труднощі та недостатню практичну взаємодію. Окремо розглядаються методи підвищення мотивації, такі як використання інтерактивних технологій, відео- та віртуальних демонстрацій, гейміфікації навчання, а також активне залучення студентів до виконання практичних завдань через онлайн-платформи. Автори наголошують на важливості інтеграції зворотного зв'язку та персоналізованого підходу в навчання, що дозволяє студентам-іноземцям ефективно засвоювати практичні навички, необхідні для успішної здачі ОСКІ. Висвітлено значення адаптації навчального процесу до мовних та культурних особливостей студентів для підвищення їх мотивації та успішного проходження онлайн-освіти. Стаття підкреслює, що використання сучасних технологій дистанційного навчання здатне значно підвищити ефективність навчання та зробити його доступним і релевантним для майбутніх медичних фахівців. The article addresses the issue of motivation among international students in acquiring practical surgical skills in the context of online education, particularly in preparation for the Objective Structured Clinical Examination (OSCE). It analyzes the challenges and limitations faced by students and instructors when applying remote learning technologies, including language and cultural barriers, technical difficulties, and insufficient practical interaction. The article also explores methods of enhancing motivation, such as the use of interactive technologies, video and virtual demonstrations, gamification of learning, and active engagement of students in performing practical tasks through online platforms. The authors emphasize the importance of integrating feedback and personalized approaches in teaching, allowing international students to effectively acquire the practical skills necessary for successful OSCE completion. The importance of adapting the learning process to students' linguistic and cultural characteristics to enhance their motivation and successful completion of online education is highlighted. The article underscores that the use of modern remote learning technologies can significantly improve the effectiveness of education, making it more accessible and relevant for future medical professionals.Документ Застосування інноваційних технологій в освітньому процесі на кафедрі хірургії №3 під час воєнного стану(Полтавський державний медичний університет, 2025-02) Челішвілі, Анатолій Леонідович; Малик, Сергій Васильович; Драбовський, Віталій Сергійович; Панасенко, Сергій Іванович; Рибалка, Ярослав Володимирович; Осіпов, Олександр Сергійович; Подлєсний, Володимир Ігорович; Котовий, Олександр Вікторович; Кербаж, Нізар РідаЦя стаття присвячена дослідженню та обговоренню сучасних підходів до освітнього процесу навчання медичної аудиторії. Мета даної статті полягає в аналізі та обговоренні останніх літературних джерел, в яких досліджуються актуальні методи викладання під час воєнного стану. Робота спрямована на визначення найбільш перспективних інноваційних технологій в освітньому процесі для забезпечення якісної медичної освіти. This article is dedicated to the study and discussion of modern approaches to the educational process for medical audiences. The purpose of this article is to analyze and discuss the latest literature sources that explore current teaching methods during martial law. The work aims to identify the most promising innovative technologies in the educational process to ensure quality medical education.Документ Алгоритм формування індивідуальної освітньої траєкторії студента за допомогою програмних оболонок штучного інтелекту(Полтавський державний медичний університет, 2025-02) Драбовський, Віталій Сергійович; Малик, Сергій Васильович; Челішвілі, Анатолій Леонідович; Панасенко, Сергій Іванович; Осіпов, Олександр Сергійович; Драбовська, Інна Анатоліївна; Подлєсний, Володимир Ігорович; Котовий, Олександр Вікторович; Гонжак, Богдан ІгоровичУ статті розглянуто можливості використання штучного інтелекту (ШІ) для організації індивідуальних освітніх траєкторій навчання студентів-медиків. Проаналізовано сучасні дослідження та публікації з цієї теми, обґрунтовано актуальність проблеми та запропоновано підходи до впровадження ШІ в освітній процес медичних університетів. Розглянуто потенціал різних моделей ШІ, таких як, системи адаптивного навчання та чат-боти, для персоналізації навчання та підвищення його ефективності. Метою статті є обґрунтування можливостей та перспектив використання програмних інтелектуальних оболонок для формування індивідуальних освітніх траєкторій навчання студентів медичних закладів вищої освіти. У висновках акцентовано на перспективному векторі та тенденціях розвитку цього напрямку. Майбутні дослідження можуть зосередитися на застосуванні ШІ для оцінювання рівня знань, які отримують здобувачі вищої освіти та виявленні прогалин у сформованих індивідуальних освітніх траєкторіях з формуванням колекційної направляючої.Документ Інструменти штучного інтелекту для планування освітнього процесу студентів медичних ЗВО(Полтавський державний медичний університет, 2025-02) Драбовський, Віталій Сергійович; Челішвілі, Анатолій Леонідович; Драбовська, Інна Анатоліївна; Кудря, Ірина Павлівна; Чорна, Ірина Олексіївна; Кербаж, Нізар Ріда; Ярошенко, Роман Антонович; Гонжак, Богдан ІгоровичСтаття присвячена актуальному питанню використання штучного інтелекту (ШІ) в організації індивідуальних освітних траєкторій навчання студентів-медиків. Проаналізовано сучасні дослідження в цій галузі та визначено потенціал ШІ для персоналізації освітнього процесу. Поставлено мету розробити модель організації індивідуальних траєкторій навчання з використанням ШІ та описати її основні компоненти. У висновках підкреслено важливість інтеграції ШІ в медичну освіту для підвищення її ефективності та якості.Документ Інтраопераційна ентероскопія у діагностиці та лікуванні невстановленого джерела гострої кишкової кровотечі: клінічний випадок(Полтавський державний медичний університет, 2025) Виноград, М. В.; Цілюрик, В. В.; Челішвілі, Анатолій Леонідович; Цимбал, Я. М.У статті висвітлено застосування інтраопераційної ентероскопії у пацієнта з невстановленим джерелом гострої кишкової кровотечі. Описано клінічний випадок, алгоритм проведення процедури, її діагностичні та лікувальні можливості. Наголошено на перевагах методу у складних випадках, коли неінвазивні методи є недостатньо ефективними. The article highlights the use of intraoperative enteroscopy in a patient with an unknown source of acute intestinal bleeding. A clinical case, procedural algorithm, and diagnostic and therapeutic capabilities of the method are described. The advantages of this approach in complex cases where non-invasive methods are insufficient are emphasized.Документ Сучасні напрями вдосконалення педагогічної майстерності викладачів медичних закладів вищої освіти навчальних закладів на кафедрах хірургічного профілю(Полтавський державний медичний університет, 2025) Малик, Сергій Васильович; Челішвілі, Анатолій Леонідович; Пелипенко, Олександр Васильович; Чорна, Ірина Олексіївна; Драбовський, Віталій Сергійович; Рибалка, Ярослав Володимирович; Осіпов, Олександр Сергійович; Подлєсний, Володимир Ігорович; Котовий, Олександр Вікторович; Кербаж, Нізар РідаУ статті розглядаються сучасні методи підвищення педагогічної майстерності викладачів медичних вишів на кафедрах хірургічного профілю. Аналізуються технологічні інновації, симуляційне навчання, проблемно-орієнтоване навчання та професійний розвиток викладачів. The article examines modern methods for improving the pedagogical skills of medical university teachers in surgical departments. It analyzes technological innovations, simulation training, problem-based learning, and professional development of educators.Документ Міжкультурна комунікація у лікуванні пацієнтів з травмами опорно-рухового апарату(Полтавський державний медичний університет, 2025) Кононенко, Сергій Володимирович; Пелипенко, Олександр Васильович; Павленко, Світлана Миколаївна; Півень, Юрій Миколайович; Ковальов, Олександр Сергійович; Чіп, Євгеній ЕдуардовичМіжкультурна комунікація є важливою складовою успішного надання медичних послуг у сучасному глобалізованому світі. Ефективна міжкультурна комунікація передбачає здатність медичних працівників враховувати мовні бар’єри, релігійні переконання, соціальні звички та інші аспекти, які можуть впливати на сприйняття лікування. Метою даного дослідження є аналіз впливу міжкультурної комунікації на ефективність реабілітації пацієнтів з травмами опорно-рухового апарату. Дослідження складається з двох взаємодоповнюваних частин. Проспективна частина дослідження включала 23 медичних працівники та 12 пацієнтів. Ретроспективна частина складалася сформована з 150 пацієнтів із травмами опорно-рухового апарату, які представляли різні культурні групи, а також 50 медичних працівників, що забезпечували реабілітаційні послуги. Основними методами збору даних були анкетування, напівструктуровані інтерв’ю та спостереження. Для аналізу отриманих даних використовувалися як кількісні, так і якісні методи. Близько 85% опитаних пацієнтів відзначили, що врахування їхніх культурних особливостей сприяло більшому комфорту під час реабілітації, а також зменшенню стресу, пов’язаного з лікувальними процедурами. Статистичний аналіз виявив, що задоволеність пацієнтів реабілітаційними послугами значно зростає, якщо медичний персонал приділяє увагу їхнім культурним потребам. 81% опитаних пацієнтів відзначили, що доступність інформації їхньою рідною мовою значно полегшила розуміння процесу реабілітації. Результати проведеного дослідження підкреслюють важливість міжкультурної комунікації як ключового чинника у забезпеченні ефективної реабілітації пацієнтів із травмами опорно-рухового апарату. Intercultural communication is a crucial component of effective healthcare delivery in today's globalized world. Effective intercultural communication requires healthcare professionals to consider language barriers, religious beliefs, social customs and other factors that may influence patients’ perceptions of treatment. The aim of this study is to analyze the impact of intercultural communication on the effectiveness of rehabilitation for patients with musculoskeletal injuries. The study consists of two complementary parts. The prospective part involved 23 healthcare professionals and 12 patients, while the retrospective part included 150 patients with musculoskeletal injuries from different cultural backgrounds and 50 healthcare professionals providing rehabilitation services. The primary data collection methods included surveys, semi-structured interviews, and observations. Both quantitative and qualitative methods were used for data analysis. Approximately 85% of surveyed patients reported that consideration of their cultural characteristics contributed to greater comfort during rehabilitation and reduced stress related to medical procedures. Statistical analysis revealed that patient satisfaction with rehabilitation services significantly increased when medical staff paid attention to their cultural needs. Furthermore, 81% of respondents noted that the availability of information in their native language greatly facilitated their understanding of the rehabilitation process. The results of this study highlight the importance of intercultural communication as a key factor in ensuring effective rehabilitation for patients with musculoskeletal injuries.Документ Можливості штучного інтелекту Gemini у створенні якісного тестового контенту для здобувачів медичної освіти(Полтавський державний медичний університет, 2025-03) Драбовський, Віталій Сергійович; Челішвілі, Анатолій Леонідович; Драбовська, Інна Анатоліївна; Малик, Сергій Васильович; Лиманець, Тетяна Володимирівна; Гонжак, Богдан ІгоровичСучасна медична освіта потребує постійного вдосконалення знань і навичок науково-педагогічного колективу. Традиційні методи створення тестових завдань не завжди забезпечують достатню кількість якісно різноманітних запитань для оцінювання. Мовна модель Gemini має потенціал у генерації різноманітних текстів, що робить її перспективним інструментом для створення тестових завдань різних рівнів складності. Проте є певні освітні виклики: забезпечення об'єктивності оцінювання, уникнення упередженості алгоритмів і принципів академічної доброчесності та гарантування релевантності завдань до реальної клінічної практики. Modern medical education requires constant improvement of the knowledge and skills of the scientific and pedagogical staff. Traditional methods of creating test tasks do not always provide a sufficient number of qualitatively diverse questions for assessment. The Gemini language model has the potential to generate a variety of texts, which makes it a promising tool for creating test tasks of various levels of complexity. However, there are certain educational challenges: for students of medical education: ensuring the objectivity of evaluation, avoiding the bias of algorithms and principles of academic integrity, and guaranteeing the relevance of tasks to real clinical practice.Документ Надання медичної допомоги постраждалим з вибуховою травмою в КП «1-а міська клінічна лікарня» Полтавської міської ради під час ракетного обстрілу 1 лютого 2025 року(Полтавський державний медичний університет, 2025-02-25) Челішвілі, Анатолій Леонідович; Селькіна, Ганна Борисівна; Малик, Сергій Васильович; Подлєсний, Володимир Ігорович; Котовий, Олександр Вікторович; Драбовський, Віталій СергійовичУ статті представлено досвід надання медичної допомоги постраждалим з вибуховими травмами, які були доставлені до відділення екстреної невідкладної медичної допомоги 1-ї міської клінічної лікарні м. Полтава після ракетного обстрілу 1 лютого 2025 року. Описано організацію координації медичної допомоги за участю керівництва лікарні та завідувачів відділень, формування операційних бригад із залученням співробітників кафедри хірургії, а також мультидисциплінарний підхід до лікування, що включав участь ангіохірурга, уролога та травматолога. Наведено результати лікування 12 постраждалих, серед яких 3 пацієнти були успішно прооперовані, 8 отримали амбулаторну допомогу, а 1 дитина була транспортована до дитячої лікарні. Підкреслено важливість ефективної координації та мультидисциплінарного підходу в наданні медичної допомоги при масовому надходженні постраждалих з вибуховими травмами. The article presents the experience of providing medical care to victims with blast injuries who were admitted to the Emergency Department of the 1st City Clinical Hospital in Poltava following a missile strike on February 1, 2025. It describes the organization of medical assistance coordination involving the hospital administration and department heads, the formation of surgical teams with the participation of staff from the Department of Surgery, and a multidisciplinary approach to treatment, including the involvement of an angiosurgeon, urologist, and traumatologist. The treatment outcomes of 12 victims are presented: 3 patients were 97 successfully operated on, 8 received outpatient care, and 1 child was transported to a children's hospital. The importance of effective coordination and a multidisciplinary approach in providing medical care during mass casualty incidents involving blast injuries is emphasized.Документ М’якотканинні ускладнення в ранньому післяопераційному періоді після остеосинтезу п’яткової кістки(Полтавський державний медичний університет, 2023) Годуадзе, Георгій Нодарійович; Пелипенко, Олександр Васильович; Goduadze, G. N.; Pelypenko, O. V.Вступ. Складна анатомія та біомеханіка п’яткової кістки є важливою складовою у опороздатності нижньої кінцівки. За даними літератури, переломи п’яткової кістки зустрічаються у 2% від усіх переломів кісток скелету. Переважна більшість серед таких переломів (майже 75%) – це внутрішньосуглобові пошкодження, що є результатом високоенергетичної травми. Абсолютна більшість досліджень показують беззаперечну перевагу хірургічної тактики лікування внутрішньосуглобових переломів п’яткової кістки у відділений термін. Консервативне лікування зміщених переломів, в свою чергу, розглядається як альтернативне у випадках, де є абсолютні протипоказання до хірургічного. Аналіз достовірних джерел демонструє кращі віддалені функціональні результати у пацієнтів, пролікованих за допомогою малоінвазивних методик. На сьогоднішній день не до кінця вирішеним залишається питання щодо взаємозв’язку вибору методики хірургічного лікування та ранніх післяопераційних ускладнень з боку м’яких тканин. Мета роботи. Проаналізувати м’якотканинні ускладнення в ранньому післяопераційному періоді після остеосинтезу п’яткової кістки та визначити взаємозв’язок між частотою таких ускладнень та різними методами хірургічного лікування. Матеріали та методи. Було проаналізовано результати лікування 42 пацієнтів з переломами п’яткових кісток зі зміщенням (47 переломів). Пацієнтів було розподіллено на 3 групи в залежності від оперативних технік, які були застосовані при лікуванні: відкрита пряма репозиція через розширений L-подібний доступ з подальшою фіксацією пластиною, малоінвазивна відкрита репозиція через доступ до підтаранного синусу з наступною фіксацією п’ятковою міні-пластиною, закрита репозиція з транскутанною фіксацією спонгіозними гвинтами. Результати. Було зафіксовано основні м’якотканинні ускладнення в ранньому післяопераційному періоді після остеосинтезу п’яткової кістки серед пацієнтів різних груп, та визначено взаємозв’язок між частотою таких ускладнень та різними методами хірургічного лікування. Висновки. Використання малоінвазивних методик хірургічного лікування переломів п’яткової кістки зі зміщенням дозволяє запобігти низці ранніх післяопераційних ускладнень з боку м’яких тканин, дає можливість пришвидшити загоєння ран та не допускає розвитку вторинних інфекційних ускладнень.Introduction. The complex anatomy and biomechanics of the calcaneal bone is an important component in stability of a lower extremity. According to the literature, calcaneus fractures occur in 2% of all skeletal bone fractures. The vast majority of such fractures (almost 75%) are intra-articular injuries resulting from high-energy trauma. The absolute majority of studies show the indisputable advantage of surgical tactics for the treatment of intra-articular fractures of the calcaneal bone in a remote period. Conservative treatment of displaced fractures, in turn, is considered as an alternative in cases where there are absolute contraindications to surgical treatment. An analysis of reliable sources demonstrates better long-term functional results in patients treated by applying minimally invasive techniques. To date, the question of the relationship between the choice of surgical treatment method and early postoperative complications from soft tissues remains not fully resolved. The purpose of this work is to analyze soft tissue complications in the early postoperative period after calcaneus osteosynthesis and to determine the relationship between the frequency of such complications and various methods of surgical treatment. Materials and methods. The treatment outcomes of 42 patients with displaced calcaneal fractures (47 fractures) were analyzed. Patients were divided into 3 groups depending on the surgical techniques used in the treatment: open direct reduction through an extended L-shaped approach followed by fixation with a plate, minimally invasive open reduction through access to the subtalar sinus followed by the fixation with a calcaneal mini-plate, closed reduction with transcutaneous cancellous screw fixation. Results. The main soft-tissue complications in the early postoperative period after calcaneus osteosynthesis among patients of different groups were recorded, and the relationship between the frequency of such complications and various methods of surgical treatment was established. Conclusion. The use of minimally invasive methods of surgical treatment for displaced calcaneus fracture prevents a number of early postoperative complications in soft tissues, promotes wound healing and prevents the development of secondary infectious complications.Документ Передопераційне планування артроскопічної синовектомії у пацієнтів з травмами колінного суглобаз наявною супутньою патологією(Полтавський державний медичний університет, 2024) Боскіна, Марія Григорівна; Пелипенко, Олександр Васильович; Boskina, M. H.; Pelypenko, O. V.Патологія колінного суглоба залишається актуальною проблемою сучасної ортопедії, особливо з огляду на зростання частоти травматичних пошкоджень та їх поєднання з коморбідними станами. За даними досліджень, щорічна захворюваність на травми колінного суглоба становить 5.3 на 1000 населення, з яких близько 40% супроводжуються розвитком синовіту. Особливу актуальність набуває проблема коморбідності, оскільки наявність супутніх захворювань суттєво впливає на перебіг основного захворювання та результати лікування. Метою дослідження було визначення факторів, що впливають на якість передопераційного планування артроскопічної синовектомії з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта та характеру супутньої патології. У дослідження включено 97 пацієнтів (2020-2024 рр.), розподілених на групи з травматичною (50 пацієнтів) та дегенеративною (47 пацієнтів) патологією. Оцінювались клінічні показники за шкалою результатів травм та остеоартриту колінного суглоба, магнітно-резонансні характеристики за шкалою магнітно-резонансної оцінки всього суглоба та Бостонською системою оцінки колінного суглоба, лабораторні маркери запалення та особливості коморбідного статусу. Виявлено значущі відмінності у вираженості синовіту та функціональних показниках залежно від характеру коморбідної патології. Найбільш несприятливим виявилось поєднання гіпертонічної хвороби 2-3 ступеня з цукровим діабетом, що супроводжувалось максимальними показниками синовіту (2.0 бали за шкалою магнітнорезонансної оцінки всього суглоба) та найгіршими функціональними показниками (35.9±1.2 бали за шкалою болю при оцінці результатів травм та остеоартриту колінного суглоба). Визначено основні фактори ризику вираженого синовіту та розроблено систему стратифікації ризику з поділом пацієнтів на групи низького, помірного та високого ризику, що дозволяє індивідуалізувати передопераційну підготовку з урахуванням коморбідного статусу. Knee joint pathology poses a significant challenge in modern orthopaedics, driven by the rising incidence of traumatic injuries and their frequent association with comorbid conditions. Epidemiological data report an annual knee injury incidence of 5.3 per 1,000 population, with approximately 40% of cases progressing to synovitis. The presence of comorbidities significantly influences disease progression and treatment outcomes, underscoring their clinical importance. This study aimed to identify key factors affecting the quality of preoperative planning for arthroscopic synovectomy, with a focus on individual patient characteristics and the specific nature of concomitant pathologies. This study included 97 patients (2020–2024), categorized into two groups: traumatic pathology (n = 50) and degenerative pathology (n = 47). The assessment protocol comprised clinical evaluation using the Knee Injury and Osteoarthritis Outcome Score, magnetic resonance imaging analysis based on the Whole-Organ Magnetic Resonance Imaging Score and the Boston Knee Osteoarthritis Scoring System, inflammatory marker measurements, and comorbidity profiling. Statistical analysis revealed significant variations in synovitis severity and functional parameters correlating with comorbidity patterns. The concurrent presence of grade II- III hypertension and diabetes mellitus demonstrated the most adverse clinical profile, characterized by maximum synovitis scores (2.0 points by the Whole-Organ Magnetic Resonance Imaging Score) and severely compromised functional parameters (35.9±1.2 points by the Pain subscale of Knee Injury and Osteoarthritis Outcome Score). The study has established key risk factors for severe synovitis and developed a comprehensive risk stratification system, categorizing patients into low-, moderate-, and high-risk groups, facilitating the implementation of individualized preoperative management strategies tailored to their comorbidity profiles.Документ Damage analysis of the tendon-capsular apparatus of the shoulder joint in multifragment fractures of the proximal humerus(National academy of medicine and the Venezuelan Congress of medical sciences founded, 2024-12-13) Piven, I.; Півень, Юрій МиколайовичThe research relevance is determined by the detection frequency and complexity of surgery for proximal shoulder fractures in different age categories. Objective: The study aims to compare the proposed treatment method of the presented diagnosis with the traditional acceptable one. Methods: Patients with a diagnosis of proximal shoulder fracture were selected for the study and the corresponding results were obtained using clinical research methods. The total number of patients in different categories of fractures and dislocations shows the variety of complications doctors may encounter when treating humerus injuries. The breakdown of patients by diagnosis is as follows: two-fragment fracture – 88 patients; two-fragment fracture-dislocation – 31 patients; three-fragment fracture – 140 patients; three-fragment fracture with dislocation of the articular surface of the humeral head – 23 patients; four-fragment fracture – 47 patients; four-fragment fracture with dislocation of the articular surface of the humeral head – 17 patients. Results: The study concluded that the described methodology is minimally invasive and has more advantages than disadvantages. In addition, the postoperative and rehabilitation period after fixation with screws and plates is much shorter than with traditional methods of treatment. The practical significance lies in the use of the newest proposed method of surgery and fixation of bone structures together with tendons and other components using fixation screws and plates. This technique should be considered an alternative to other methods of treating this disease, and it has several advantages; La relevancia de la investigación está determinada por la frecuencia de detección y la complejidad de la cirugía para fracturas proximales de hombro en diferentes categorías de edad. Objetivo: El estudio tiene como objetivo realizar un análisis comparativo del método propuesto de tratamiento del diagnóstico presentado con los tradicionalmente aceptables. Método: Se seleccionaron pacientes con diagnóstico de fractura proximal de hombro para el estudio y se obtuvieron los resultados correspondientes utilizando métodos de investigación clínica. El número total de pacientes en diferentes categorías de fracturas y luxaciones muestra la variedad de complicaciones que los médicos pueden encontrar al tratar lesiones del húmero. El desglose de pacientes por diagnóstico es el siguiente: fractura de dos fragmentos: 88 pacientes; fractura de dos fragmentos-luxación: 31 pacientes; fractura de tres fragmentos: 140 pacientes; fractura de tres fragmentos con luxación de la superficie articular de la cabeza humeral: 23 pacientes; fractura de cuatro fragmentos: 47 pacientes; fractura de cuatro fragmentos con luxación de la superficie articular de la cabeza humeral: 17 pacientes. Resultados: El estudio concluyó que la metodología descrita es mínimamente invasiva y tiene más ventajas que desventajas. Además, el período posoperatorio y de rehabilitación después de la fijación con tornillos y placas es mucho más corto que con los métodos tradicionales de tratamiento. La importancia práctica radica en el uso del método de cirugía propuesto más nuevo y la fijación de estructuras óseas junto con tendones y otros componentes mediante tornillos de fijación y placas. Esta técnica debe considerarse como una alternativa a otros métodos de tratamiento de esta enfermedad con varias ventajas.Документ Багатомовність як критерій професіоналізму лікаря(Полтавський державний медичний університет, 2024) Ковальов, Олександр Сергійович; Пелипенко, Олександр Васильович; Малик, Сергій Васильович; Павленко, Світлана Миколаївна; Півень, Юрій Миколайович; Кононенко, Сергій Володимирович; Чіп, Євгеній ЕдуардовичСтаття присвячена проблемі підготовки майбутнього лікаря у системі вищої медичної освіти. Основні акценти відводяться формуванню компетентного фахівця через вивчення мови, що є важливим складником професійної компетентності спеціаліста будь-якої галузі. The article is devoted to the problem of training a future doctor in the system of higher medical education. The main emphasis is placed on the formation of a competent specialist through language learning, which is an important component of the professional competence of a specialist in any field.Документ Місце малоінвазивних технологій в оперативному лікуванні переломів проксимального відділу гомілки(Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, 2024) Калашніков, А. В.; Літун, Ю. М.; Чіп, Євгеній Едуардович; Сивак, А. М.; Kalashnikov, A. V.; Litun, Y. M.; Chip, Ye. E.; Syvak, A. M.Метою дослідження стало вивчення результатів хірургічного лікування переломів проксимального відділу гомілки за допомогою застосування малоінвазивних технологій. Робота базується на проспективному аналізі результатів лікування 87 пацієнтів, що знаходилися на лікуванні в клініці ДУ "ІТО НАМНУ" з 2018 р. до 2023 р. Переломи класифікували за AO/ASIF та за Schatzker. Тактика оперативного лікування залежала від типу перелому, віку пацієнтів і наявності супутніх захворювань. Комплексну оцінку функції колінного суглоба проводили з використанням бальної шкали Knee Society Score. Для рентгенологічної оцінки ступеня прогресування післятравматичного артрозу застосовували систему Resnik/Niwoyama. Результати хірургічного лікування вивчено в терміни від 6 до 36 місяців (у середньому 25 місяців). Статистичну обробку даних проводили за допомогою пакета Statistica 12 (StatSoft, USA), застосовували методи описової статистики із зазначенням середнього значення та стандартного відхилення. Було отримано 19,82% відмінних, 57,45% добрих, 15,59% задовільних та 7,14% незадовільних результатів лікування. Прогресування післятравматичного артрозу відмічено у 36 пацієнтів (на одну стадію у 28 випадках, на 2 стадії - 4 постраждалих та 3 стадії - 5 пацієнтів). Із ускладнень - у 7 (8,05%) інфекція ділянки хірургічного втручання, що потребувало санації вогнища та більш тривалої антибактеріальної терапії. У динаміці втрату репозиції та вторинне зміщення було визначено в 5 (5,75%) випадках. Найбільш частим ускладненням було прогресування артрозу колінного суглоба, розвиток контрактур в 11 (12,64%) пацієнтів. Отже, застосування диференційного підходу до хурургічного лікування внутрішньосуглобових переломів проксимального відділу великогомілкової кістки, що ґрунтується на урахуванні тяжкості ушкоджень за АО та Shazker, дозволило отримати позитивні функціональні результати у 77,27% постраждалих. Негативними наслідками внутрішньосуглобових переломів плато великогомілкової кістки, які погіршують функціональні результати лікування, є прогресування гонартрозу, а ступінь його проявів більшою мірою визначається тяжкістю ушкодження, якістю репозиції, стабільністю фіксації уламків, раціональністю відновного лікування та реабілітації; The aim of the study was to study the results of surgical treatment of fractures of the proximal tibia using differentiated use of minimally invasive techniques. The work is based on a prospective analysis of the treatment outcomes of 87 patients who were treated by the clinic of the SI "ITO NAMSU" (State Institution Institute of Traumatology and Orthopedics of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine) from 2018 to 2023. Fractures were classified according to AO/ASIF and Schatzker. The tactics of surgical treatment depended on the type of fracture, the age of the patients and the presence of concomitant diseases. A comprehensive assessment of knee function was performed using the Knee Society Score. For X-ray assessment of the degree of progression of posttraumatic arthritis, the Resnik/Niwoyama system was used. The results of surgical treatment were studied in terms from 6 to 36 months (average 25 months). Statistical processing of data was carried out using the Statistica 12 package (StatSoft, USA), descriptive statistics methods were used with the indication of the average value and standard deviation. 19.82% of excellent, 57.45% good, 15.59% satisfactory and 7.14% unsatisfactory treatment results were obtained. Progression of post-traumatic arthritis was observed in 36 patients (28 patients at one stage, 4 victims at stage 2 and 5 patients at stage 3). Of the complications, 7 (8.05%) were surgical site infections, which required debridement of the focus and longer antibiotic therapy. Over time, loss of reposition and secondary displacement were identified in 5 (5.75%) cases. The most common complications were the progression of knee arthrosis, the development of contractures in 11 (12.64%) patients. So, the use of a differential approach to the surgical treatment of intra-articular fractures of the proximal tibia, based on the severity of injuries according to AO and Schatzker, allowed to obtain positive functional results in 77.27% of the victims. The negative consequences of intra-articular fractures of the tibial plateau that worsen the functional outcomes of treatment include the progression of gonarthrosis. The degree of its manifestations is largely determined by the severity of the injury, the quality of reduction, the stability of fragment fixation, and the rationality of restorative treatment and rehabilitation.Документ Шляхи оптимізації компетентнісного підходу у підготовці ортопеда-травматолога на додипломному та післядипломному етапах(Івано-Франківський національний медичний університет, 2024) Пелипенко, Олександр Васильович; Павленко, Світлана Миколаївна; Ковальов, Олександр Сергійович; Півень, Юрій Миколайович; Кононенко, Сергій Володимирович; Чіп, Євгеній ЕдуардовичОртопедія і травматологія – лікарська спеціальність, яка, хоча і користується повагою серед населення та більшості колег інших фахів, тим не менш не є лідером обрання її майбутнім шляхом випускників медичних навчальних закладів. Загальна думка, що травматологами повинні бути люди обов’язково фізично розвинені, бажано чоловіки та інші забобони минулих часів, ставить містичні психологічні перепони для зв’язку свого професійного життя з цією давньою, цікавою, беззаперечно актуальною та обґрунтовано сучасною спеціальністю. Особливо останній тезис демонстративний при вивченні гендерного представництва лікарів ортопедів-травматологів.Документ Компетентнісний підхід до підготовки студентів іноземців з предмету загальна хірургія в умовах дистанційного навчання(Івано-Франківський національний медичний університет, 2024-09-20) Чорна, Ірина Олексіївна; Ярошенко, Роман Антонович; Зубаха, Анатолій Борисович; Стороженко, Олексій ВолодимировичВійськові конфлікти, зокрема в Україні, значно вплинули на навчальний процес, змусивши переважно перейти на дистанційне навчання. Це особливо стосується медичних спеціальностей, де якісна підготовка студентів є критично важливою. Компетентнісний підхід у підготовці студентів з хірургії став ще актуальнішим, оскільки в умовах дистанційного навчання необхідно не лише забезпечити теоретичну підготовку, але й розвивати практичні навички за допомогою сучасних технологій. Студенти-іноземці стикаються з додатковими викликами під час дистанційного навчання, зокрема через мовні, культурні бар’єри та обмежений доступ до клінічної практики.Документ Actual methods of experimental modeling of peritonitis: overview and perspectives(Полтавський Державний медичний університет, 2024-09) Lyakhovskyi, V. I.; Shepitko, V. I.; Osipov, O. S.; Drabovskiy, V. S.; Suprunenko, S. M.; Bilash, S. M.; Yeroshenko, G. A.; Драбовський, Віталій Сергійович; Ляховський, Віталій Іванович; Білаш, Сергій Михайлович; Єрошенко, Галина Анатоліївна; Шепітько, Володимир Іванович; Осіпов, Олександр Сергійович; Супруненко, Сергій МиколайовичАктуальність огляду сучасних методів моделювання перитонітів обумовлена необхідністю узагальнення наявних знань, виявлення переваг і недоліків існуючих моделей, а також визначення перспективних напрямків для подальших досліджень. Основні проблеми лікування перитоніту полягають у його поліетіологічності та багатофакторності. У зв’язку з цим пошук нових підходів у лікуванні тяжких форм перитоніту залишається одним з найбільш важливих та актуальних завдань сучасної хірургії, оскільки постає питання в розумінні процесів розвитку ендогенної інтоксикації при перитоніті і є ключовим напрямком у поглибленому вивченні ефективності методів пливу на ланки його патогенезу. Метою нашого дослідження було проаналізувати та узагальнити існуючі дані літератури про експериментальні моделі перитоніту. Об’єкт і методи дослідження. Цей бібліографічний аналіз ґрунтується на закордонних та вітчизняних статтях, книгах та монографіях. Для поставленої мети даного системного огляду, пошук літератури здійснювався у науково-метричних базах PubMed, Web of Science, Google Scholar, період пошуку проведений до 2024 року. Основна частина. Згідно джерел літературних даних на сьогодні існує безліч способів експериментальних моделей перитоніту, які згідно особливостей моделювання запальних процесів на органах очеревинної порожнини можна розділити на декілька груп. Перша група включала в себе експериментальних тварин, в очеревинну порожнину яким вводили сторонні тіла різноманітні за своїм походженням та речовини різні за хімічним складом. Друга група – це експериментальні тварини яким в очеревинну порожнину вводили ауто-, або ало- бактеріальні культури. Третя група – це тварини яким перитоніт моделювали шляхом механічного ушкодження органів шлунково-кишкового тракту з порушенням цілісності їх просвіту та потраплянням вмісту в очеревинну порожнину та четверта група, яка є комбінацією методів експериментального моделювання гострого перитоніту у різних поєднаннях. The relevance of the review of actual peritonitis modeling methods is due to the need to generalize existing knowledge, identify the advantages and disadvantages of existing models, as well as identify promising directions for further research. The main problems of peritonitis treatment are its polyetiological and multifactorial nature. In this regard, the search for new approaches in the treatment of severe forms of pe ritonitis remains one of the most important and urgent tasks of current surgery, since the question arises of understanding the processes of the development of endogenous intoxication in peritonitis and is a key direction in the in-depth study of the effectiveness of methods of influence on the links of its pathogenesis. The aim of the study was to analyze and summarize the existing literature on experimental models of peritonitis. Object and research methods. This bibliographic analysis is based on foreign and internal articles, books, and monographs. For the purpose of this systematic review, the literature search was carried out in scientific and metric databases PubMed, Web of Science, and Google Scholar, the search period was carried out until 2024. Main part. According to sources of literary data, today there are many methods of experimental models of peritonitis, which can be divided into several groups according to the features of modeling inflammatory processes on the organs of the peritoneal cavity. The first group included experimental animals, into the peritoneal cavity of which foreign bodies of various origins and substances of different chemical composition were injected. The second group is experimental animals in which auto- or allobacterial cultures were injected into the peritoneal cavity. The third group is animals in which peritonitis was modeled by mechanical damage to the organs of the gastrointestinal tract with a violation of the integrity of their lumen and the contents entering the peritoneal cavity, and the fourth group, which is a combination of methods of experimental modeling of acute peritonitis in various combinations. Conclusions. This work presents review material on various options for modeling peritonitis in experimental conditions on various animals, which most closely corresponded to the real clinical picture of peritonitis in humans. Each of the described models has a number of features that can make it unique, both positively and negatively.Документ Перфузійна дисфункція при гострому панкреатиті: перспективні напрямки удосконалення діагностики та стратифікації захворювання(Полтавський державний медичний університет, 2021-12-29) Кербаж, Нізар Ріда; Панасенко, Сергій ІвановичВступ. Гострий панкреатит (ГП) є одним із найпоширеніших захворювань дигестивної системи, що потребують стаціонарного лікування. На сьогоднішній день проблема стратифікації та диференційної діагностики ГП на ранніх етапах залишається невирішеною, що спонукає до пошуку нових методів діагностики та прогнозування тяжкості ГП. Мета дослідження. Оцінити можливість створення клінічно орієнтованої системи стратифікації та прогнозу пе-ребігу ГП на основі динамічних змін показників мікроциркуляції залежно від термінів захворювання і тяжкості ГП. Матеріали і методи. Оцінку стану мікроциркуляції (МЦ) пацієнтів за методом лазерної доплерівської флоуметрії (ЛДФ) проводили за допомогою апарату ЛАКК-02. З метою перевірки статистичних гіпотез при порівнянні неза-лежних вибірок застосовували непараметричний дисперсійний аналіз Краскела-Уолліса та медіанний тест. Попар-не порівняння незалежних вибірок проводилось за допомогою U-критерію Манна-Уітні. Результати. У дослідженні визначались показники МЦ у пацієнтів з різними ступенями тяжкості ГП у першу добу захворювання. Показник мікроциркуляції (ПМ) у пацієнтів з легким, середньотяжким та тяжким ГП склав 3,9; 3,8 та 6,8 перфузійних оди-ниць (пф.од.) відповідно. Показник модуляції кровотоку (ơ) дорівнював 0,52; 0,54 та 0,69 пф.од. при легкому, се-редньотяжкому та тяжкому ГП. У нашому дослідженні коефіцієнт варіації (Kv) у середньому склав 17,3%; 20,0% та 11,7% у пацієнтів з легким, середньотяжким та тяжким ГП відповідно. Висновки. ЛДФ при ГП є інформативним методом діагностики стану МЦ як універсальної ланки всіх патофізіологічних реакцій організму. Зміни в МЦ при ГП залежать від тяжкості ГП та термінів захворювання. Виявлені нами патофізіологічні мікроциркуляторні феномени в першу добу захворювання дозволяють говорити про можливість ранньої клінічної сепарації середньотяжкої і тя-жкої форми ГП із так званої групи «деструктивних форм». Introduction. Acute pancreatitis (AP) is one of the most common diseases of the digestive system that require hospitali-zation. To date, the problem of stratification and differential diagnosis of AP in the early stages remains unresolved, which encourages the search for new methods of diagnosis and prediction of the severity of AP.Aim. To evaluate the possibility of creating a clinically oriented system of stratification and prognosis of AP on the basis of dynamic changes in microcirculation depending on the duration of the disease and severity of AP.Materials and methods. Assessment of the state of microcirculation (MC) of patients by laser Doppler flowmetry (LDF) was performed with the “LAKK-02” device. Kruskal-Wallis non-parametric analysis of variance and the median test were used to test statistical hypotheses when comparing independent samples. Pairwise comparison of independent samples was performed using the Mann-Whitney U test.Results. The study determined the indicators of MC in patients with different AP severity degrees on the first day of the disease. The microcirculation parameter (MP) in patients with mild, moderate, and severe AP was 3.9; 3.8 and 6.8 perfusion units (p.u.), respectively. The blood flow modulation rate (ơ) was 0.52; 0.54 and 0.69 p.u. in mild, moderate, and severe AP. In our study, the coefficient of variation (Kv) averaged 17.3%; 20.0% and 11.7% in patients with mild, moderate, and severe AP, respectively.Conclusions. LDF in AP is an informative method of diagnosing the state of MC, which is a universal link in all pathophysiological reactions of the organism. Changes of MC in AP depend on the severity of AP and the period of the disease. The pathophysiological microcirculatory phenomena, revealed on the first day of the disease, provide us with the perspectives of early clinical distinguishing the moderate and severe forms of AP from the so-called group of “destructive forms”.Документ Transabdominal preperitoneal alloplasty of inguinal hernias using a nanomodified mesh implant(Полтавський державний медичний університет, 2022-02-03) Lutkovskyi, R. A.; Chelishvili, A. L.; Лутковський, Р. А.; Челішвілі, Анатолій ЛеонідовичПроведено аналіз хірургічного лікування 142 пацієнтів з пахвинними грижами живота в яких виконували операцію трансабдомінальну преперитонеальну алогерніопластику. У хворих групи I використовували розроблену сітку, у хворих групи II класичну поліпропіленову сітку. Статистично значущо кращі результати отримано у хворих групи порівнянно з групою II: серому виявлено відповідно у 1,4 % та 7,0 % хворих. Хронічний біль спостерігався у 5,6 % хворих групи II на відміну від групи I де таких ускладнень не було, рецидиви грижі – відповідно у 8,5 % і 1,4 % хворих. Тривалість стаціонарного лікування в групі I становила 2,3±1,2 доби, в групі II – 5,2±1,1 доби. Хірургічне лікування пахвинних гриж живота з використання наномодифікованої поліпропіленової сітки є ефективнішим порівняно з використанням класичної поліпропіленової сітки, про що свідчило зменшення частоти сероми з 7,0±1,3 до 1,4±0,3 %, хронічного післяопераційного болю – з 5,6±0,2 до 0 %, рецидиву грижі – з 8,5±0,3 до 1,4±0,2 %. Surgical treatment of 142 patients with inguinal hernias who underwent transabdominal preperitoneal allohernioplasty was analyzed. The author's mesh was used in group I patients, and in group II patients, a classical polypropylene mesh was used. Statistically, significantly better results were obtained in patients of group I compared with group II: seroma was found in 1.4 % and 7.0 % of patients, respectively. Chronic pain was observed in 5.6 % of patients in group II compared to group I, with no such complications, hernia recurrence – in 8.5 % and 1.4 % of patients, respectively. The duration of inpatient treatment in group I was 2.3±1.2 days, in group II – 5.2±1.1 days. Surgical treatment of inguinal hernias using nanomodified polypropylene mesh was more effective than using classical polypropylene mesh, as evidenced by a decrease in the seroma frequency from 7.0±1.3 to 1.4±0.3 %, chronic postoperative pain – from 5.6±0.2 to 0 %, hernia recurrence – from 8.5±0.3 to 1.4±0.2 %.Документ Topicalaspects of combined combat thermomechanical injuries(Полтавський державний медичний університет, 2023-02-10) Korol, S. O.; Chelishvili, A. L.; Palii, I. P.; Zhovtonozhko, O. I.; Musenko, O. Ya.; Svystak, N. V.; Король, Сергій Олександрович; Челішвілі, Анатолій Леонідович; Палій, І. П.; Жовтоножко, О. І.; Мусенко, О. Я.; Свистак, Н. В.При важких механічних ушкодженнях і великих та глибоких опіках розвивається опіковий і травматичний шок, який протікають важче, ніж при таких ізольованих механічних ушкодженнях та опіках. Формування ключового у патогенезі шоку синдрому гемоциркуляторних порушень відбувається внаслідок крововтрати та плазмовтрати, в тому числі з опікових ран. На шляхах медичної евакуації поранених з тяжкими та вкрай тяжкими комбінованими травмами спостерігається тенденція до прискорення транспортування поранених на наступний етап, як можна раніше, іноді не враховуючи тяжкість, що призводить до погіршення стану поранених. Проведено порівняльне комплексне клінічне обстеження 183 постраждалого, які були поділенні на 3 групи. Група 1 становила 71 поранених з бойовими травмами кінцівок, група 2 становила 61 постраждалих з не тяжкою, група 3 становила 57 постраждалих з тяжкою та вкрай тяжкою. Severe mechanical injuries and large and deep burns lead to burn and wound shock, which is more severe than in isolated mechanical wounds and burns. The key syndrome in the pathogenesis of shock named hemocirculation disorders syndrome is formed as a result of blood and plasma loss, including losses caused by burn wounds. In medical evacuation of the wounded persons with severe and extremely severe combined injuries, there is a tendency to accelerate the transportation of the wounded persons to the next stage as fast as possible, and sometimes the severity of injuries is not taken into account, which leads to deterioration in the condition of the wounded persons. There was a comparative integrated clinical examination of 183 injured persons, who were divided into 3 groups. Group 1 consisted of 71 wounded persons with combat extremity injuries, Group 2 consisted of 61 persons with minor injuries, and Group 3 consisted of 57 persons with severe and extremely severe injuries.