Місце психосоматичних порушень організму в патогенезі пептичної виразки

Abstract

Вивченню пептичної виразки (ПВ), а саме її етіології, патогенезу, лікуванню та профілактиці присвячена значна кількість клінічних досліджень. Однак досягнуті успіхи в розкритті механізмів ульцерогенезу та розробка на їх основі методів етіопатогенетичної терапії не вирішують проблеми ПВ, оскільки захворювання залишається достатньо поширеним та пов’язане з розвитком життєво небезпечних ускладнень. З сучасних позицій ПВ розглядається як поліетіологічне, генетично та патогенетично неоднорідне захворювання, в основі якого лежить системність реагування цілісного організму на вплив етіологічного (причинного) фактора з переважним ураженням слизової оболонки гастродуоденальної зони (ГДЗ). Особливу роль у патогенезі ПВ відіграє регулююча дія вегетативної та центральної нервової системи, у тому числі психосоматичні порушення.