Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/3371
Назва: Спосіб попередження виникнення набряку макулярної ділянки після факоемульсифікації катаракти у хворих з супутньою патологією сітківки
Автори: Безкоровайна, Ірина Миколаївна
Стебловська, Ірина Сергіївна
Дата публікації: 2014
Видавець: Укрмедпатентінформ
Бібліографічний опис: Пат. (11)91284 UA, МПК А 61 К9/19. Спосіб попередження виникнення набряку макулярної ділянки після факоемульсифікації катаракти у хворих з супутньою патологією сітківки / Безкоровайна І. М., Стебловська І. С. ; заявник та патентовласник Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія». — u 201401324 ; заявл. 11.02.2014 ; опубл. 25.06.2014, Бюл. № 12.
Короткий огляд (реферат): Запропонована корисна модель належить до галузі медицини, а саме до офтальмології. Незважаючи на постійне вдосконалення хірургічної техніки видалення катаракти, операція неминуче супроводжується запальною реакцією і викликає різні післяопераційні ускладнення, особливо у хворих, що мають супутню офтальмологічну патологію. Одним із серйозних ускладнень після екстракції катаракти вважається поступове потовщення центральної зони сітківки аж до розвитку кістозного макулярного набряку (КМН). Макулярний набряк (МН) належить до пізніх післяопераційних ускладнень і залишається однією з головних причин зниження зору. Із впровадженням сучасних хірургічних технологій частота макулярного набряку при артифакії знижується, однак проблема залишається актуальною. Відомі способи попередження набряку макулярної ділянки: застосування непафенаку для профілактики макулярного набряку після факоемульсифікації катаракти [Толчинська А.І. - VI Російський загальнонаціональний офтальмологічний форум: збірник тез м. Москва- 2013]. Та субкон'юнктивальне введення 0.4% розчину дексаметазона натрію фосфату у кількості 0,3 мл наприкінці факоемульсифікації [Harumi Fukushima, Satoshi Kato, Tadayoshi Kaiya, Takuma Yuguchi, Kozue Ohara, Hidetaka Noma, Yasuhiro Konno, Kazuko Kameyama and Tetsuro Oshika «Effect of subconjunctival steroid injection on intraocular inflammation and blood glucose level after cataract surgery in diabetic patients» Journal of Cataract & Refractive Surgery, Volume 27, Issue 9, September 2001, Pages 1386-1391]. Найближчим за сукупністю ознак до того, що заявляється, є: (Пат. (UA) №29249 МП К A61F 9/00. Спосіб профілактики ексудативно-запальної реакції після факоемульсифікації катаракти у хворих на цукровий діабет. /Автори: Завгородня Н.Г., Костровська К.О., Кравченко О.В. - заявка № 200709128 від 09.08.2007; опубл. 10.01.2008, бюл.№1). Даний спосіб грунтується на введенні у скловидне тіло 8мг тріамцинолону після проведення основних етапів факоемульсифікації катаракти. До основних недоліків вищеперерахованих методик слід віднести: 1 Недостатньо надійна профілактика післяопераційного набряку при субкон'юнктивальному використанні глюкокортикоїдів, внаслідок швидкого розсмоктування препарату із місця введення; 2)наявність ускладнень інтравітреального введення препаратів (разом з високою ефективністю може викликати і серйозні ускладнення, такі як відшарування сітківки, гемофтальм, вторинна глаукома); 3)можливі побічні дії використання глюкокортикоїдів (підвищення ВОТ, зниження місцевого імунітету та ряд інших). В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити та доповнити відомі способи попередження виникнення макулярного набряку. Задача вирішується шляхом використання препарату, що є безпечним та немає побічних ефектів та протипоказань до застосування. Поставлена задача вирішується створенням способу попередження виникнення макулярного набряку після факоемульсифікації катаракти, що полягає в одноразовому введенні наприкінці факоемульсифікації ретиналаміну, попередньо розчиненого в 1,0 мл розчину для ін'єкцій, в субтеноновий простір, у напрямку до заднього відрізку ока. Опис лікарського препарату, який використовується: активна речовина ретиналамін 5 мг, допоміжні речовини гліцин 17 мг, вода для ін'єкцій. Даний препарат належить до пептидних біорегуляторів, що має стимулюючу дію на фоторецептори і клітинні елементи сітківки, сприяє поліпшенню функціональної взаємодії пігментного епітелію і зовнішніх сегментів фоторецепторів, прискорює відновлення світлової чутливості сітківки. Нормалізує проникність судин, стимулює репаративні процеси при захворюваннях і травмах сітківки ока. Покращує метаболізм тканин ока і нормалізує функції клітинних мембран, поліпшує внутрішньоклітинний синтез білка, та регулює процеси перекисного окислення ліпідів, що сприяє оптимізацїї енергетичних процесів. Запропонований спосіб здійснюють наступним чином: після виконання всіх етапів факоемульсифікації катаракти, перед закінченням операції в зовнішньо-темпоральному квадранті в 5-6 мм від лімба за допомогою внутрішньовенного катетера (22 G) та шприца, в субтеноновий простір вводиться 1,0 мл ретиналаміну, попередньо розчиненого в 1,0 мл води для ін’єкцій. Приклад використання: в офтальмологічному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні ім. Скпіфосовського, проведено дослідження використання ретиналаміну для попередження макулярного набряку у 20 стаціонарних хворих. У всіх цих хворих в післяопераційному періоді клінічно значимого набряку макулярної ділянки не спостерігалося. Позитивним ефектом даного методу є: 1)дозволяє формувати депо лікарського препарату в задньому відрізку очного яблука, в безпосередній близькості до макулярної ділянки сітківки; 2)дозволяє уникнути пошкодження м'яких тканин і оболонок ока ; 3)має мінімальний рівень протипоказань та побічної дії; 4) не викликає ускладнень.
URI: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/3371
Розташовується у зібраннях:Патенти
Інтелектуальна власність. Кафедра оториноларингології з офтальмологією

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
sposib.pdf197,19 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.