Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/3478
Назва: Експериментальна модель дослідження поляризації макрофагів
Автори: Весніна, Людмила Едуардівна
Шликова, Оксана Анатоліївна
Ізмайлова, Ольга Віталіївна
Микитюк, Марина Володимирівна
Мамонтова, Тетяна Василівна
Кайдашев, Ігор Петрович
Дата публікації: 2017
Видавець: ТОВ "Видавництво "Юстон"
Бібліографічний опис: Експериментальна модель дослідження поляризації макрофагів / Л. Е. Весніна, О. А. Шликова, О. В. Ізмайлова [та ін.] // Нові досягнення в імунології та алергології : тези доп. наук.-практ. конф. з міжнар. участю, 15–16 вересня 2017 р. – Київ, 2017. – С. 8–9.
Короткий огляд (реферат): Клітинні культури макрофагів різного тканинного походження (альвеолярні, перитонеальні, периферичної крові) широко використовуються для дослідження механізмів імунної відповіді та реакцій клітин імунної системи на різні агенти. Останнім часом велику увагу дослідників привертає процес поляризації, моноцитів/макрофагів, який ініціюється дією стимулів мікрооточення, переважно викликаного патологічними процесами та зумовлює подальше формування прозапального М1 фенотипу макрофагів, або альтернативного, протизапального М2 профілю. Пошук чинників, які опосередковують процес поляризації надає можливість не тільки визначити особливості патогенезу тієї чи іншої патології, але й чітко визначити напрям медикаментозної корекції. Нами, запропоновано метод моделювання поляризації макрофагів, який може бути базовим для експериментальних досліджень. Для отримання перитонеальних макрофагів використовували мишей лінії BALB/C віком 2-3 місяці, яким за 4 доби до експерименту вводили 2 мл стерильного тіогліколевого середовища внутрішньоочеревно. Евтаназію тварин проводили методом цервікальної дислокації, вводили внутрішньоочеревно 4 мл охолодженого до 4'С середовища DMEM без глутаміну. Після легкого масажу передньої черевної стінки збирали перитонеальний ексудат у силіконові пробірки. Відмиті клітини ресуспендували у 3 мл середовища RPMI 1640 з додаванням 10% ембріональної телячої сироватки та по 100 Од/мл пеніциліну і стрептоміцину, доводили до концентрації 3-5x106 кл/мл та розміщували у стерильні 6-лункові планшети. Після 2 годинної інкубації у атмосфері із 5% СО2 видаляли лейкоцити, що не прикріпились, а прикріплені моноцити ресуспендували та розміщували у 96-лункові планшети для стимуляції процесу поляризації. Проводили візуальний морфологічний контроль клітин. Для генерації процесу поляризації за М1 фенотипом використовували додавання до інкубаційного середовища у-ІФН («Інгарон», НПП Фармаклон, Росія) (100 Од/мл) та ліпополісахарид Е. Coli 0127:В8 (Sigma-Aldrich, США) (100 нг/мл), для поляризації за М2 фенотипом - дексаметазон (KRKA, Словенія) (100 нМ/мл) та піоглітазону гідрохлорид («Піоглар», Ranbaxy, Індія) (100 рМ у диметилформаміді). У залежності від потреб експерименту клітини інкубували від 6 до 72 годин у атмосфері із 5% СО2 Експериментальна модель дозволяє отримати надосадову рідину для визначення вмісту секретованих макрофагами речовин імуноферментними методами, досліджувати рівень мРНК методом полімеразної ланцюгової реакції, моделювати вплив різних чинників на процес поляризації.
URI: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/3478
Розташовується у зібраннях:Наукові праці. НДІ ГІОРПФ

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
expm.pdf166,24 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.