Вплив поліморфізму Asp299Gly гена TLR4 та Gln11Leu гена TLR7 на ефективність противірусної терапії хронічного гепатиту С

Abstract

Метою дослідження був аналіз впливу поліморфізмів Asp299Gly гену TLR4 та Gln11Leu гену TLR7 на ефективність противірусної терапії (ПВТ) хронічного гепатиту С (ХГС) пегільованими інтерферонами (PEG-IFN) і рибавірином (RBV). Для досягнення поставленої мети проведено проспективне когортне дослідження, в яке було включено 125 хворих на ХГС. У ході дослідження встановлено, що наявність поліморфізму Asp299Gly гену TLR4 у хворих на ХГС впливає на ефективність ПВТ PEG-IFN і RBV: частота досягнення ранньої вірусологічної відповіді знижується в 1,3 (р=0,018; rS= –0,237, р=0,008), безпосередньої – в 1,5 (р=0,020; rS= –0,259, р=0,008), стійкої – у 1,9 (р=0,020; r= –0,226, р=0,015) рази. Статистично значимої різниці між ефективністю ПВТ PEG-IFN і RBV у хворих на ХГС із «диким» Gln11Gln і «мутантними» Gln11Leu+Leu11Leu генотипами гену TLR7 не виявлено; Целью исследования был анализ влияния полиморфизмов Asp299Gly гена TLR4 и Gln11Leu гена TLR7 на эффективность противовирусной терапии (ПВТ) хронического гепатита С (ХГС) пегилированными интерферонами (PEG-IFN) и рибавирином (RBV). Для достижения поставленной цели проведено проспективное когортное исследование, в которое было включено 125 больных ХГС. В ходе исследования установлено, что наличие полиморфизма Asp299Gly гена TLR4 у больных с ХГС влияет на эффективность ПВТ PEG-IFN и RBV: частота достижения раннего вирусологического ответа снижается в 1,3 (р=0,018; rS= –0,237, р=0,008), непосредственного – в 1,5 (р=0,020; rS = –0,259, р=0,008), стойкого – в 1,9 (р=0,020; rS = –0,226, р=0,015) раза. Статистически значимой разницы между эффективностью ПВТ PEG-IFN и RBV у больных ХГС с «диким» Gln11Gln и «мутантными» Gln11Leu+Leu11Leu генотипами гена TLR7 не выявлено; The aim of the study was to analyze the influence of polymorphism Asp299Gly of TLR4 gene and Gln11Leu of TLR7 gene on the effectiveness of antiviral therapy (AVT) of chronic hepatitis C (CHC) with pegylated interferon (PEG-IFN) and ribavirin (RBV). To achieve this goal we conducted a prospective cohort study of 125 patients with CHC. The study found: that the presence of polymorphism Asp299Gly of TLR4 gene in patients with HCV affects the efficiency of the AVT PEG-IFN- RBV: а frequency to achieve an early virological response is reduced in 1.3 (p=0.018; rS= –0.237, p=0.008), direct – in 1.5 (p=0.020; rS=–0.259, p=0.008), sustained – in 1.5 (р=0,020; r= –0.226, р=0.015) times. No identified а statistically significant difference between the efficiency of the AVT PEG-IFN-RBV in CHC with «wild» Gln11Gln and «mutant» Gln11Leu+Leu11Leu genotypes of TLR7 gene.