Тактика лікування кровотечі з верхніх відділів травного каналу за умов ендоскопічного моніторингу

Abstract

Проведене комплексне клінічне обстеження 107 хворих, у яких виникла шлунко во—кишкова кровотеча (ШКК) різної етіології. Особливу увагу звертали на раннє проведення езофагогастродуоденофіброскопії (ЕГДФС) як провідного інструмен тального методу, що дозволяє виявити джерело ШКК, його характер та ступінь ге мостазу з використанням шкали J. Forrest. Тяжкість стану хворих за наявності кро вотечі з верхніх відділів травного каналу (ТК) оцінювали за загальноприйнятими принципами, залежно від дефіциту об'єму циркулюючої крові (ОЦК). Розроблений структурний алгоритм ведення хворих, за яким доцільно індивідуально обирати лікувальну тактику, що забезпечує поліпшення якості надання медичної допомоги хворим; Проведенное комплексное клиническое обследование 107 больных, у которых возникла желудочно-кишечное кровотечение (ЖКК) различной этиологии. Особое внимание обращали на раннее проведение езофагогастродуоденофиброскопии (ЕГДФС) как ведущего инструментального метода, позволяющего выявить источник ЖКК, его характер и степень гемостаза с использованием шкалы J. Forrest. Тяжесть состояния больных при наличии кровотечения из верхних отделов пищеварительного тракта (ТК) оценивали по общепринятым принципами, в зависимости от дефицита объема циркулирующей крови (ОЦК). Разработан структурный алгоритм ведения больных, по которым целесообразно индивидуально выбиратьлечебную тактику, что обеспечивает улучшение качества оказания медицинской помощи больным;Complex clinical examination was done in 107 patients, in whom gastrointestinal hemorrhage (GIH) of various etiology, have had occurred. Special attention was drawn toward early conduction of esophagogastroduodenofibroscopy, as a leading instrumental method, permitting to reveal a GIH source, its character and degree of hemostasis in accordance to J. Forrest scale. The patients state severity while hemorrhage from the foregut presence was estimated in accordance to routine principles, depending on the circulating blood volume deficiency. The structure algorithm for the patients' management, in accordance to which treatment tactic must be selected individually, permitting to improve the quality of the medical help delivery for the patients, was elaborated;