Авторефетати та дисертації. Кафедра гістології, цитології та ембріології
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Морфофункціональна характеристика стінки тонкої кишки в нормі і після введення кріоконсервованої плаценти на тлі гострого експериментального асептичного запалення очеревини у щурів(Полтавський державний медичний університет, 2015) Шепітько, Костянтин ВолодимировичОдноразове підшкірне введення кріоконсервованої плаценти реалізується через складні механізми взаємодії біологічно активних речовин останньої зі структурно-функціональним профілем тонкої кишки, що проявляється потовщенням стінки тонкої кишки внаслідок набряку підслизового прошарку з максимальним значенням показників на 5-7 доби. Установлено збільшення (ередніх показників діаметрів (5-7%) усіх ланок гемомікроциркуляторного русла і максимальними значеннями на 3-7 доби. Збільшення малодиференційованих камбіальних клітин ворсинок і крипт підтверджує посилення регенераторних процесів у слизовій оболонці тонкої кишки. Збільшення середньої кількості ЕС- і І CL-клітин сприяло підвищенню проникності судинної стінки та основної речовини сполучної тканини власної пластинки. На 10 добу досліджувані показники відновлюються до значень інтактної групи. Корегувальна роль одноразового підшкірного введення кріоконсервованої плаценти на тлі змодельованого гострого асептичного запалення очеревини полягала в тому, що відновлення всіх показників до значень інтактної групи відбувалося на 10-14 доби, зменшуючи прояви запалення на стадіях альтерації та ексудації, посилюючи репаративні процеси, на 5-7 діб скорочуючи терміни відновлення структурних компонентів тонкої кишки, уражених запальним процесом.Документ Хирургическая анатомия внечерепного отдела позвоночной артерии у лиц пожилого и старческого возраста(1983) Шепітько, Володимир Іванович; Шепитько, Владимир Иванович; Shepitko, V. I.Цель исследования. Получить морфометрически обоснованную характеристику топографоанатомических взаимоотношений внечерепного отдела позвоночной артерии с окружающими образованиями у лиц пожилого и старческого возраста, в зависимости от их конституциональных особенностей. Выявить, таким образом, особенности возрастной топографоанатомической изменчивости сосуда, необходимые для детализации хирургической анатомии и анатомо-функциоиального обоснования генеза нарушения кровообращения в вертебробазилярном бассейне головного мозга.Документ Морфофункціональна характеристика великих слинних залоз щурів в нормі та після введення платифіліну і прозерину(2016) Цуканов, Дмитро Володимирович; Цуканов, Дмитрий Владимирович; Tsukanov, D. V.Дисертація присвячена вивченню структурного забезпечення стимульованого адекватного слиновиділення в порожнину рота для підтримання гомеостазу травного каналу і профілактики стоматологічних захворювань. Встановлено, що введення платифіліну і прозерину впливає на тинкторіальні властивості епітеліоцитів кінцевих відділів великих слинних залоз, що свідчить про якісні зміни співвідношення білків і вуглеводів в складі їх гранул. При стимуляції відбувається підвищення функціональної активності протокових епітеліоцитів та посилення транспорту рідини. Встановлено структурні ознаки і метричні показники, представлені в роботі, які можуть бути використані в якості нормативних критеріїв при оцінці морфофункціонального стану слинних залоз які супроводжуються їх дисфункцією.Документ Гістофункціональна характеристика слизової оболонки спинки язика в нормі та за умов впливу метакрилату(2020) Медицька, Аліна Костянтинівна; Медицкая, Алина Константиновна; Medytskaya, А. К.У результаті комплексного морфологічного дослідження встановлено, що під дією 1 % ЕМК в епітелії СО кінчика язика щурів порушуються процеси диференціації, що проявляється дистрофічними змінам кератиноцитів базального шару, розширенням міжклітинних щілин в шипуватому шарі та деструктивними змінам рогових лусочок на ранніх термінах спостереження, на пізніх – явищами гіперкератозу та паракератозу. Доведено, що під впливом 1 % ЕМК у всіх ділянках СО СЯ розвивається гіпергідратація власної пластинки. Вже на ранніх термінах експерименту визначаються розлади мікроциркуляції, які проявляються звуженням просвітів артеріол, дилятацією та нерівномірним кровонаповненням венул, запустінням просвітів капілярів. Протягом спостереження встановлено збільшення кількості всіх клітин лейкоцитарного ряду, що свідчить про напруженість місцевого імунного барʼєру.Документ Морфофункціональні особливості піднижньощелепних слинних залоз при експериментальному сіаладеніті та введенні кріоконсервованої плаценти(2012) Шепітько, Ігор Володимирович; Шепитько, Игорь Владимирович; Shepitko, I.V.В роботі встановлено, що введення щурам кріоконсервованої плаценти впливає на судинний і клітинний компоненти строми піднижньощелепних слинних залоз на 2-7-у доби експерименту і не впливає на структуру паренхіми. Наявність в кріоконсервованій плаценті біологічно активних речовин сприяло швидкій реалізації судинної реакції і відновленню морфофункціонального стану гемомікроциркуляторного русла залоз на 14-у добу спостереження. При введенні кріоконсервованої плаценти на тлі гострого експериментального сіаладеніту на ранніх термінах експерименту в протоках визначались дистрофічні зміни. Підтвердженням концепції про камбіальну роль клітин вставних проток було виявлення морфологічних ознак підвищення проліферативної активності протокових епітеліоцитів на 2-3-у доби. Деструктивні зміни в посмугованих і гранулярних протоках проявлялися на 3-5-у доби, відновлення структури визначалось на 10-14-у доби експерименту.Документ Морфофункціональна характеристика слизової оболонки язика при гострому асептичному стоматиті і введенні кріоконсервованої плаценти(2011) Селькіна, Ганна Борисівна; Селькина, Анна Борисовна; Sel'kina, G. B.У роботі встановлено, що введення щурам кріоконсервованої плаценти викликає посилення проліферативних процесів у базальних шарах епітелію і десквамативних – у поверхневих. У власній пластинці слизової оболонки спинки язика щурів у ранні терміни експерименту виявлявся набряк, розширення ємнісної ланки мікроциркуляторного русла, збільшення середньої кількості клітин лейкоцитарного ряду. Відновлення морфофункціонального стану слизової оболонки спинки язика встановлено на 7 добу спостереження. При підшкірній трансплантації кріоконсервованої плаценти на тлі гострого асептичного стоматиту в епітеліальній пластинці реактивні зміни у вигляді гіперкератозу виявлялися з 2-ї доби. Відновлення структурної організації та кровопостачання визначалося на 14-у добу.Документ Структурно-функціональні показники кріоконсервованої плаценти і вплив її трансплантації на морфофункціональний стан ряду внутрішніх органів(2004) Шепітько, Володимир Іванович; Шепитько, Владимир Иванович; Shepitko, V. I.Дисертація присвячена вивченню впливу гіпотермії та низьких температур на тканину плаценти та впливу трансплантації плаценти на морфофункціогенез органів. Установлені оптимальні технології кріоконсервування плаценти та довгострокового її зберігання. Уперше встановлено, що підшкірна трансплантація нативної і кріоконсервованої плаценти супроводжується вираженим стимулюючим впливом на різні органи і системи, що пояснюється наявністю в її тканині великої кількості фетальних білків та біологічно активних речовин. У групі тварин при трансплантації кріоконсервованої плаценти реакції регенераторного типу більш виражені, але коротші, ніж у групі тварин при трансплантації нативної плаценти, хоча в обох випадках вони знаходяться в межах фізіологічної регенерації. Проведене комплексне порівняльне дослідження деяких показників периферичної крові, а також морфологічних змін у вогнищі запалення у тварин з експериментальним асептичним запаленням при трансплантації біологічно активних речовин плацентарного походження та експериментально обґрунтована доцільність їх застосування.Документ Морфофункціональні особливості слизової оболонки твердого піднебіння за умов експериментальної ксеростомії(2018) Тимошенко, Юлія Володимирівна; Тимошенко, Юлия Владимировна; Tymoshenko, Yu. V.Дисертація присвячена визначенню особливостей структурної організації залозистої зони слизової оболонки твердого піднебіння щурів після введення адреналіну та 1 % ефіру метакрилової кислоти. На основі комплексного гістологічного, морфометричного та лектинохімічного дослідження одержана характеристика структурних особливостей перебудови епітеліальної та власної пластинок, а також піднебінних залоз та ланок гемомікроциркуляторного русла залозистої зони слизової оболонки твердого піднебіння після впливу адреналіну та 1 % ефіру метакрилової кислоти, що проявляється порушенням процесів диференціації епітелію та гіпергідратації аморфної речовини сполучної тканини. В кінцевих відділах залоз визначаються морфологічні ознаки порушення секретоутворення та секретовиведення; Диссертация посвящена определению особенностей структурной организации железистой зоны слизистой оболочки твердого неба крыс после введения адреналина и 1 % эфира метакриловой кислоты. На основании комплексного гистологического, морфометрического и лектинохимического исследования получена характеристика структурной перестройки эпителиальной и собственной пластинок, а также небных желез и звеньев гемомикроциркуляторного русла железистой зоны слизистой оболочки твердого неба после воздействия адреналина и 1% эфира метакриловой кислоты, что проявляется нарушением процессов дифференциации эпителия и гипергидратации аморфного вещества соединительной ткани. В концевых отделах желез выявляются морфологические признаки нарушения секретообразования и секретовыведения; The dissertation concerns the identification of the features of restructuring of the glandular zone of the hard palate mucosa after administration of adrenaline and 1 % ether methacrylic acid. The description of the restructuring of the epithelial and proper plates, as well as palatine glands and sections of the hemomicrocirculatory flow of the glandular zone of the hard palate mucosa, induced by adrenaline and 1 % ether methacrylic acid, manifested by the impaired differentiation of the epithelium and hyperhydration of the amorphous substance of connective tissue, has been made on the basis of the comprehensive histological, morphometric and lectinochemical studies. It has been shown that administration of adrenaline in rats leads to thinning of the epithelial mucous plate of the glandular zone of the hard palate and hyperhydration of the lamina propria, causes intensification of secretion and excretion in the palatine glands’ acini already on the 14th day. No recovery of the morphofunctional state of the epithelial and proper plates, as well as epithelial secretory complexes of the glandular zone of the hard palate mucosa has been noted prior the 30th day of the experiment. Administration of 1 % ether methacrylic acid leads to the impaired differentiation of the epithelium and is manifested by the intensified keratinization, caused by its direct irritating effect on the surface of the rat mucosa. Changes in the lamina propria are manifested by the hyperhydration of the amorphous substance. Inhibited secretion, when the cytoplasm of glandular cells is densely filled with the secretory granules, is detected in the acini. Products of secretion in the lumens of excretory ducts have heterogeneous optical density. New data on the reactive changes in the hemomicrocirculatory flow of the glandular zone of the rat’s hard palate mucosa, manifested by the narrowing of arterioles’ lumen on the 14th day under the effect of both adrenaline and 1 % ether methacrylic acid. On the 30th day of the observation narrowing of arterioles’ lumen was preserved in the group of animals, subjected to the influence of adrenaline with the development of dilatation after the effect of 1 % ether methacrylic acid. Throughout the period of observation changes in the metabolic section of the hemomicrocirculatory flow were multidirectional: a steady reduction in the diameter of the lumen was observed in the experimental group of the animals after the exposure to adrenaline, whereas enlargement of the lumen of the capillaries was noted in the group, subjected to the effect of 1 % ether methacrylic acid. A significant enlargement of the mean diameter of the venules was detected in all experimental groups of rats throughout the observation. It has been proved by evidence that the structured provision of the protective functions of the glandular zone of the hard palate mucosa in the epithelial plate, as well as antigen, is ensured by the intraepithelial lymphocytes and the presenting Langerhans cells, respectively. In the lamina propria and submucous layer it is ensured by the lymphocytes, macrophages, plasma cells and mast cells, which are placed both diffusely (in the lamina propria), and form a cluster in the submucous layer, cellular composition of which is different periductal and periacinar. The effect of adrenaline and 1 % ether methacrylic acid causes changes in number and ratio of the immunocompetent cells, indicating about the intensity of the local immunity under the influence of both endogenous and exogenous factors. It has been determined that in the epithelial plate of the hard palate mucosa a strong degree of carbohydrate determinants, especially for mannose- and sialo-specific lectins. In the experimental hyposalivation the sounding of the hard palate mucosa by β-Gal specific peanut lectin demonstrated a strong degree of the conjugation with receptors of horny scales, as compared with the intact animals, throughout the observation. In hyposalivation the reaction of the cells of stratum granulosum and stratum spinosum, as well as basal membrane shows the decrease in the expression of carbohydrate determinants to the mild degree on day 30 of the experiment. Fibroblasts of the lamina propria respond by the increasing reactions from the mild to moderate one. Collagen fibers and endothelial cells increase the degree of receptors’ expression only on the 30th day of the observation. A consistently strong degree of conjugation with the mast cells’ receptors is noteworthy throughout the period of observation. The acini showed the reduced specificity of the binding to the low intensity of the carbohydrate determinants exhibiting to the peanut lectin on the basal membrane and plasmolemma. The expression of receptors in the myoepithelial cells decreased from the very strong to weak one in the intact group. The study of the specificity with the receptors of the structural components of the basal membrane and basal plasmolemma of the excretory ducts of the palatine glands has shown weak reaction in the intact rats, which was increasing to a strong one on the 14th day of the experiment, but on 30th day of the observation a weak reaction was noted.Документ Асоційовані мікози птиці (Aspergillus, Mucoraceae) та розробка засобів боротьби з ними(2017) Кінаш, Оксана В'ячеславівна; Кинаш, Оксана Вячеславовна; Kinash, O. V.Встановлено рівень поширення вісцеральних мікозів серед птиці. Наведено результати мікологічних досліджень кормів і повітря у птахогосподарствах Полтавської області. Визначено культурально-морфологічні властивості польових ізолятів грибів роду Aspergillus, Mucor, Rhizopus за культивування на різних поживних середовищах. Вивчено особливості патогенезу мукормікозу за експериментального відтворення на білих мишах. З’ясовано особливості клінічного перебігу, патологоанатомічних та патогістологічних змін у курей за експериментального мукормікозу й асоційованого його перебігу з аспергільозом у польових умовах. Визначено чутливість польових ізолятів грибів родів Mucor та Aspergillus до синтетичних протигрибкових препаратів. Вивчено фунгіцидні властивості ефірної олії монарди трубчастої та евгенолу відносно грибів родів Mucor та Aspergillus. На основі проведених досліджень розроблено нові екологічно безпечні способи зниження забрудненості повітря закритих приміщень грибами роду Mucor та Aspergillus і доведено їхню ефективність. Виявлено антагоністичну активність пробіотичних бактерій групи Bacillus subtillis щодо грибів родів Mucor та Aspergillus. З’ясовано фунгіцидну ефективність ультрафіолетового опромінення щодо грибів родів Mucor та Aspergillus.Документ Зміни структури міокарда передсердь при фізичних навантаженнях та у відновлювальному періоді(2002) Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Лисаченко, Ольга Дмитриевна; Lysachenko, O. D.У дисертації вивчені морфофункціональні особливості будови міокарда лівого передсердя щурів при адаптації тварин до зростаючих по тривалості динамічних фізичних навантажень та у відновлювальному періоді. З'ясовано характер та направленість змін ендокринної функції кардіо-міоцитів передсердь експериментальних тварин при різних функціональних станах організму. Встановлено, що в процесі проведення фізичного навантаження (L→2000 м), в міокарді визначаються морфологічні зміни, характерні для розвитку послідовних стадій короткочасної адаптації: термінової, стійкої та аварійної. В ранні терміни відновлювального періоду t (0–20) год, спостерігаються структурні зміни міокарда лівого передсердя, які характерні для послідуючих стадій: компенсації кисневого дефіциту, післянавантажувальної гіпоксії, поступової нормалізації морфології серцевого м'яза.Документ Морфофункціональна характеристика піднебінних залоз щурів в нормі та при трансплантації кріоконсервованої плаценти(2009) Вільхова, Олена Вікторівна; Вильховая, Елена Викторовна; Vilkhovа, O. V.Дисертація присвячена вивченню дії підшкірної трансплантації кріоконсервованої плаценти на структурні компоненти піднебінних залоз щурів у фізіологічних умовах та при змодельованому гострому асептичному запаленні слизової оболонки порожнини рота. Вперше показані зміни стромальних та паренхіматозних компонентів піднебінних залоз щурів при трансплантації кріоконсервованої плаценти, які проявляються підсиленням мікроциркуляції в інтерстиційній тканині та активацією секреторної активності мукоцитів. Доведено доцільність використання трансплантації кріоконсервованої плаценти для корекції перебігу запальних процесів слизової оболонки порожнини рота, оскільки це зменшує альтеративні та ексудативні прояви і прискорює процеси репарації та проліферації в структурних компонентах залоз.Документ Вплив трансплантації кріоконсервованої плаценти на морфофункціональний стан зорового нерва в нормі та при гострому асептичному запаленні(2011) Якушко, Олена Святославівна; Якушко, Елена Святославовна; Yakushko, O. S.Проведенное на 125 крысах-самцах линии “Вистар” исследование показало, что под влиянием трансплантации криоконсервированной плаценты изменился клеточный состав соединительной ткани твердой мозговой оболочки в ранние сроки эксперимента (2-7-е сутки) в сторону увеличения количества лимфоцитов, макрофагов и тканевых базофилов. Большинство последних находились в состоянии дегрануляции. В эти же сроки наблюдалось увеличение диаметра и кровенаполнения сосудов гемомикроциркуляторного русла зрительного нерва. Клетки макроглии отреагировали перестройкой внутриклеточных структур белоксинтезирующего аппарата. Характерной особенностью явилось то, что нервные волокна остались неизмененными. На 30-е сутки морфофункциональное состояние зрительного нерва не отличалось от такого в группе интактных животных. Подкожная трансплантация криоконсервированной плаценты на фоне асептического неврита привела к более ранней активации тканевых базофилов, макрофагов, лимфоцитов и ускорила процесс восстановления клеточного состава, что способствовало сокращению сроков воспаления. Артериолы мозговых оболочек зрительных нервов крыс исследуемых групп были максимально расширены на 2-е сутки и возобновили свой диаметр при введении плацентарной ткани на фоне асептического воспаления на 3-4 дня раньше. В группе животных с асептическим воспалением на 3-и сутки экспериментального исследования в капиллярах наблюдались явления краевого стояния и миграции лимфоцитов, венулы были расширены, полнокровны. В группе крыс с трансплантированной на фоне асептического воспаления плацентой подобные явления в сосудах гемомикроциркуляторного русла наблюдались на 2-е сутки. Во все сроки исследования отмечалось достоверное различие между диаметром микрососудов в ІІІ и ІV группах животных в сторону меньших показателей при введении плаценты. После трансплантации криоконсервированной плаценты возобновление диаметра капилляров наблюдалось на 10-е сутки, венул – на 14-е сутки. На фоне введения плацентарной ткани при асептическом неврите отмечено более раннее (на 4-7 дней) уменьшение отека соединительной ткани мягкой мозговой оболочки и перегородок, отходящих от нее внутрь нерва. При асептическом воспалении наиболее выраженные изменения в волокнах зрительного нерва наблюдались на 5-е сутки экспериментального исследования. В это время выявлен отек аксоплазмы осевых цилиндров и расслоение миелиновой оболочки вследствие скопления в ткани отечной жидкости. К 30-м суткам структура нервных волокон полностью не возобновилась. Трансплантация криоконсервированной плаценты способствовала уменьшению проявления воспалительных реакций и полному восстановлению нервных волокон к 30-м суткам. При асептическом воспалении наблюдалось угнетение синтетических процессов и уменьшение функциональной активности клеток макроглии зрительного нерва. Наиболее выраженные изменения в астроцитах выявлены на 5-е сутки, в олигодендроцитах – на 3-и сутки исследования. На фоне введения плацентарной ткани отмечено усиление репаративных процессов в клетках макроглии и полное возобновление их функциональной активности к 30-м суткам. Проведенные исследования показали, что трансплантация криоконсервированной плаценты позволяет уменьшить сроки течения воспалительного процесса и предостеречь развитие необратимых изменений в зрительном нерве.Документ Вплив кріоконсервованої плаценти на морфофункціональний стан надниркових залоз в нормі та при експериментальному перитоніті(2018) Скотаренко, Тетяна Анатоліївна; Скотаренко, Татьяна Анатольевна; Skotаrenko, T. А.Дане дисертаційне дослідження було спрямоване на проведення аналізу та оцінку структурних змін надниркових залоз на гістологічному та ультрамікроскопічному рівнях, що відбувались при введенні ККП, при ЕП та при його корекції введенням ККП. Установлено, що при введенні ККП зміни КЗ відбулись за рахунок збільшення кількості кортикостероцитів з 3 по 10 добу та їхньої активності від 3 до 10 доби. ПЗ реагувала підвищенням секреторної активності ГК від 3 до 7 доби на тлі посиленого синтезу протягом усіх термінів дослідження. Секреторна активність МР збільшилась від 7 до 10 доби, тоді як синтез посилився через 3 доби та через 14 діб після введення ККП. При ЕП збільшення товщини КЗ відбулось від 3 до 14 доби дослідження. Збільшення товщини ПЗ відбулось від 7 до 14 доби. Кількість світлих ГК при ЕП збільшувалась від 5 до 14 доби, а кількість темних ГК суттєво збільшилась на 3 та з 10 по 14 добу (р<0,05). Розмір СЗ у III групі достовірно збільшився на 3 та 10 добу, що свідчить про реакцію СЗ на запалення (р<0,05). Достовірна зміна розміру епінефроцитів та норепінефроцитів при ЕП на 3 і 7 доби та збільшення кількості епінефроцитів на 3 добу та від 7 до 14 доби і норепінефроцитів на 7 та 10 добу підтверджують реакцію МР НЗ на запалення. Уперше доведено коригуючу дію підшкірного введення ККП на реактивні зміни тканин надниркових залоз під час ЕП, активацію регенераторних процесів та попередження незворотних змін паренхіми та строми надниркових залоз;Документ Морфофункціональні зміни сім`яників при асептичному запаленні та корекції його трансплантацією кріоконсервованої плаценти(2007) Стецук, Євген Валерійович; Стецук, Евгений Валерьевич; Stetsuk, E. V.В результате проведенных исследований на 165 крысах-самцах линии Вистар выявлено, что при проведении внутрикожной трансплантации криоконсервированной плаценты в интерстициальной ткани семенников начиная с 7 до 60 суток эксперимента возникает более выраженное функциональное напря-жение, которое характеризуется улучшением гемомикроциркуляции, увеличе-нием количества клеток Лейдига и объема их цитоплазмы. Начиная с 7 суток эксперимента в извитых семенных канальцах определяется постепенное увеличение количества слоев и клеток сперматогенного эпителия с максимально выраженным эффектом на 60 сутки. Количество клеток сперматогенного слоя достоверно увеличивается по сравнению с контрольными показателями: сперматогоний – на 18%, сперматоцитов – на 47%, сперматид – на 29%. Также наблюдается статистически значимое увеличение высоты сперматогенного эпителия на 60 сутки до 67,84±2,80 мкм по сравнению с контрольным значением (55,83±1,27 мкм). Постепенно, начиная с 14 до 60 суток эксперимента, нарастает функциональная активность клеток Сертоли. После 120 суток исследования происходит постепенное угнетение активности клеток сперматогенного слоя и интерстиция, количество которых постепенно снижается до уровня контрольных величин к 360 суткам эксперимента. При анализе показателей диаметра извитых канальцев при асептическом воспалении и при коррекции его подкожной трансплантацией криоконсервиро-ванной плаценты на различных сроках исследования обнаруживается досто-верное постепенное нарастание параметра при асептическом воспалении до 7 суток, а при коррекции его – до 5 суток, что сменяется достоверным снижением уже к 21 суткам при коррекции асептического воспаления и на 30 сутки при экспериментальной модели острого орхита. Высота сперматогенного эпителия достоверно нарастает начиная с 2 суток при асептическом воспалении, а при коррекции смоделированного острого асептического орхита – уже через 24 часа после начала эксперимента. После полного или частичного отторжения клеток сперматогенного слоя от базальной мембраны извитых канальцев постепенно восстанавливается высота сперматогенного эпителия за счет внутриканальцевой пролиферации клеток герминативного слоя, что при асептическом воспалении начинается с 7 су-ток, а при коррекции острого асептического орхита трансплантацией криоконсервированной плаценты – с 5 суток эксперимента. Количество клеток Сертоли существенным образом не различается на протяжении всех сроков, за исключением 5, 7 и 10 суток, что является характерным как для асептического воспаления, так и для экспериментов по его коррекции. Объем ядер клеток Сертоли постепенно увеличивается по сравнению с контролем, но статистически досто-верным это является лишь со 2 по 14 сутки экспериментального асептического воспаления, а при коррекции асептического орхита – по 10 сутки исследования. Количественные показатели клеток сперматогенного слоя равномерно уменьшаются при асептическом орхите в период с 1 до 7 суток, а при коррекции его – с 6 часов до 5 суток асептического воспаления. После изучения статистически достоверных изменений показателей нами исследована корреляционная связь между ними при остром асептическом воспалении и при коррекции его трансплантацией криоконсервированной плаценты. При моделировании острого асептического орхита между диаметром извитых семенных канальцев и высотой сперматогенного эпителия выявляется обратная корреляционная связь (r=-0,344; р<0,05). При коррекции асептического орхита трансплантацией криоконсервированной плаценты между этими пока-зателями коэффициент корреляции составил -0,297 (р<0,05). Между высотой сперматогенного эпителия и клетками эпителиосперматогенного слоя (при асептическом орхите) формируется такая структура корреляционных связей: с показателями сперматогоний – r=+0,35, со сперматоцитами І и ІІ порядков – r=+0,269, со сперматидами – r=+0,023. При коррекции асептического воспаления корреляционные связи составляли в отношении сперматогоний – r=+0,084, сперматоцитов І и ІІ порядков – r=-0,69, со сперматидами – r=+0,041. Коэффициенты корреляции между объемом ядер клеток Сертоли и коли-чеством клеток эпителио-сперматогенного слоя при асептическом воспалении составили: со сперматогониями – r=-0,980, со сперматоцитами І и ІІ порядков – r=-0,903, со сперматидами – r=-0,862; при коррекции асептического воспаления: со сперматогониями – r=-0,767, со сперматоцитами І и ІІ порядков – r=-0,646, со сперматидами – r=-0,764 при уровне значимости р<0,01 для всех указанных коэффициентов корреляции. Итак, между объемом ядер клеток Сертоли и ко-личеством клеток сперматогенного слоя как при асептическом воспалении, так и при его коррекции существует высокая степень обратной корреляционной связи. На основе проведенного исследования показано, что подкожная транс-плантация криоконсервированной плаценты изменяет течение острого токсич-ного асептического воспаления путем сокращения альтеративных и экссудативных проявлений в структуре семенников по сравнению с показателями смо-делированного асептического воспаления и активирует процессы внутриканальцевой репарации и пролиферации. .Документ Структурна організація великих слинних залоз за умов стимуляції симпатичного та парасимпа-тичного відділів вегетативної нервової системи(2010) Єрошенко, Галина Анатоліївна; Ерошенко, Галина Анатольевна; Yeroshenko, G. A.Осуществлен системный анализ структурных изменений секреторных и протоковых гландулоцитов разных по специфике секреции больших слюнных желез в условиях действия стимуляторов симпатической и парасимпатической систем, одна из которых приводит к стимуляции биосинтетической активности секреторных клеток, а другая вызывает интенсификацию фильтрационных процессов. Установлено, что состав секреторних продуктов слюнных желез выражается в тинкториальном характере гранул ацинарних гландулоцитов и имеет тенденцию к изменению при разной функциональной активности слюнных желез. Действие адреналина приводит к выраженной активизации процессов экструзии секреторных гранул, увеличению высоты гландулоцитов концевых отделов на 27,8% и цистерноподобному расширению межклеточных щелей. Расширение капилляров вокруг концевых отделов и токов сопровождается сужением венул, которые окружают внутридольковые протоков, что свидетельствует об усилении секретообразования и секретовыведения в концевых отделах под воздействием адреналина. Фильтрация жидкости через железистый эпителий внутридольковых выводных протоков, осуществлялась преимущественно трансцеллюлярным путем. После введения ацетилхолина в цитоплазме гландулоцитов концевых отделов накапливались секреторные гранулы вдоль расширенных межклеточных щелей. Установлено уменьшение диаметра просвета исчерченных и внутридольковых коллекторных протоков в 3 раза, расширение складок базальной плазмолеммы исчерченных протоков. В концевых отделах поднижнечелюстной и подъязычной желез крыс после введения адреналина наблюдалось увеличение внешних диаметров концевых отделов, что сопровождалось уменьшением диаметров просветов на 40 %, межклеточные щели между соседними гландулоцитами значительно расширились в поднижнечелюстной железе. Реакция со стороны протоков проявлялась увеличением внешних диаметров на 27% и сужением просветов на 24% в поднижнечелюстной железе. В исчерченных протоках складки базальной плазмолеммы сужались. В эпителиоцитах гранулярных протоков наблюдалась экструзия секреторных гранул, цистерны гранулярной энодоплазматической сети были расширенными. Определено значительное расширение межклеточных щелей между протоковыми эпителиоцитами, иногда до 2/3 высоты клеток. Изменения диаметров микрососудов в поднижнечелюстной железе были аналогичными в околоушной, а в подъязычной – имели противоположный характер, что свидетельствовало об усилении секреторной активности концевых отделов и гранулярных протоков поднижнечелюстных желез, значительном увеличении юкстацеллюлярного перемещения жидкости через протоковый эпителий в подъязычной железе. Введение ацетилхолина в поднижнечелюстной и подъязычных железах вызывало уменьшение абсолютных размеров гранул в мукоцитах. В клетках серозных полумесяцев подъязычной железы наблюдалась экструзия секреторных гранул, внутриклеточные канальцы были расширенными. В протоковой системе наблюдалось увеличение значений внешнего диаметра и просветов. Межклеточные щели были значительно расширены. Со стороны исчерченных протоков наблюдалось значительное расширение складок базальной плазмолеммы, в цитоплазме определялись крупные вакуоли. В микроциркуляторном русле поднижнечелюстной железы наблюдалось значительное расщирение всех звеньев, в подъязычной – были аналогичными предыдущей экспериментальной группе, что свидетельствует об активизации секретообразоания и секретовыведения клетками серозных полумесяцев в подъязычных слюнных железах. Повышение перфузии крови и развитие рабочей гиперемии в поднижнечелюстной железе позволяет увеличить количество жидкости, которая поступает в просветы протоковой системы. Стимуляция адреналином приводила к увеличению количества макрофагов и тканевых базофилов, появлению лимфоцитов и плазмоцитов в перипротоковой соединительной ткани только поднижнечелюстной железы. Стимуляция ацетилхолином вызывала увеличение количества плазмоцитов и макрофагов в периацинарном интерстиции околоушной и подъязычной желез, тканевых базофилов в стадии дегрануляции в перипротоковой строме, появление лимфоцитов в составе эпителия протоков околоушной железы, что свидетельствовало о перестройке местного защитного барьера. При стимуляции адреналином значимые коррелятивные связи наблюдались только для метрических показателей протоков и сосудов гемомикроциркуляторного русла подъязычной железы, что свидетельствует о ее ведущей роли в стимулируемом адреномиметиком формировании жидкой части окончательной слюны. На введение ацетилхолина, учитывая значимость коэффициєнтов корреляции в концевых отделах околоушной железы, происходит усиление секретообразоания, а в поднижнечелюстной – выведение продуктов секреции. В исчерченных протоках всех желез определены сильные значимые положительные связи между внешними диаметрами и диаметрами просветов, что свидетельствует об активном транспорте жидкости из кровеносного русла в просветы протоков при стимуляции.Документ Структурна організація червоного кісткового мозку щурів в нормі та при введенні кріоконсервованої плаценти на тлі гострого асептичного запалення(2018) Борута, Наталія Володимирівна; Борута, Наталия Владимировна; Boruta, N. V.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального наукового завдання, яке полягає у встановленні особливостей анатомічних, гістологічних, лектиногістохімічних, морфометричних змін структурних компонентів червоного кісткового мозку при введенні кріоконсервованої плаценти, при гострому експериментальному асептичному запаленні, при введенні кріоконсервованої плаценти на тлі гострого експериментального асептичного запалення. Комплексне морфологічне дослідження показало, що при гострому асептичному запаленні відбуваються значні зміни судинного русла червоного кісткового мозку та клітин еритробластного ряду. Встановлено, що застосування кріоконсервованої плаценти за умов експериментального асептичного запалення позитивно вливає на морфофункціональний стан компонентів червоного кісткового мозку та еритробластних острівців у динаміці дослідження; В диссертационной работе приведено теоретическое обобщение и новое решение актуальной научной задачи, которая заключается в установлении особенностей анатомических, гистологических, лектиногистохимических, морфометрических изменений структурных компонентов красного костного мозга при введении криоконсервированной плаценты, при остром асептическом воспалении, при введенни криоконсервованной плаценты на фоне острого асептического воспаления. Комплексное морфологическое исследование показало, что при остром ассептическом воспалении происходят существенные изменения сосудистого русла красного костного мозга и клеток эритробластного ряда. Установлено, что применение криоконсервированной плаценты при экспериментальном асептическом воспалении положительно влияет на морфофункциональное состояние компонентов красного костного мозга и эритробластных островков; The results of the dissertation research were aimed at detailed analysis and evaluation of structural components on the histological and ultramicroscopic levels that occurred during the administration of the cryopreserved placenta when modeling acute aseptic inflammation, and in the correction of acute aseptic inflammation by the introduction of cryopreserved placenta. It was established that the stroma of the red bone marrow of the intact group of animals, represented by bone beams and reticular tissue with a large number of blood vessels, and parenchyma, by erythroblastic islets, where differons of hematopoietic cells were revealed at different stages of differentiation. In the 1 experimental group of animals (when administering cryopreserved placenta), changes in the reactive units of the hemomicrocirculatory bed of the red bone marrow in rats were studied in the indicated terms of the experiment. When comparing the average diameters of the blood vessels in the hemomicrocirculatory bed with the corresponding indices of the intact group of animals, some dynamic changes were established which were manifested in the form of spasm, with subsequent expansion of the lumen of the vessels in different terms of the experiment. It was found that a single administration of a placental tissue affects the red bone marrow by dynamic changes, namely, by an enhanced erythropoiesis, resulting in an increase in the number of cells of the erythroblast islet at 2, 7 and 14 days of the study. The action of the cryopreserved placenta caused the active formation of basophilic, polychromatophilic, and orthochromic erythroblast in the specified period of the experiment. After analyzing the results of 3 experimental groups of animals (when modeling the acute aseptic inflammation), quantitative changes were observed that were phase-specific, namely, at 2, 7 and 14 days of the experiment, which is related to the activation of the erythropoiesis and the release of cells into peripheral blood. It was found that in the 3 group of animals, the inflammatory process extends not only to the parenchyma of the red bone marrow, but also to the elements of the hemomicrocirculatory bed. Thus, ultramicroscopic changes, which are manifested by decompensation processes in selective permeability and barrier function of the wall of the microvessels, were determined. On the part of the endothelial cells, their swelling was determined, which leads to the formation of folds, lacunas, and protrusions, and consequently the size of the vascular lumen significantly changed, and its shape changed from the right round or oval to irregular. Along with this, in the endothelial cells there was a loss of ordering and uniformity of microfilaments and myofilaments in myocytes, as well as the difference in endothelial contacts with the formation of cracks, through which the fluid from the blood plasma gets an excess into the parenchyma of a red bone marrow. As a result of these pathomorphological changes, on the ultramicroscopic level, it was noted that in the areas of folds and protrusions of the cytoplasm of the endothelial cell, a fusion of pinocytic vesicle with the formation of a vacuoles occurred, which leads to their further separation into the vascular lumen and subsequent necrotic and apoptotic changes. Changes in the diameter of the lumen of arterioles, capillaries and venules, in the 3 experimental group, were characterized by spasm with subsequent dilation of arterioles, accompanied by an enlargement of the lumen of capillaries and venules. It is established that the condition of arterioles, capillaries and venules is directly related to the period of acute experimental inflammation. In the 4 experimental group of animals (introduction of cryopreserved placenta during an acute aseptic inflammation), an increase in the number of all cells of the erythroblast islet was detected at 2, 7 and 14 days of observation. At the expense of biologically active substances containing placental tissue, the recovery of these cellular elements occurs at the late stages of the experiment, namely at 21 and 30 days of observation. The results of morphological and morphometric studies indicate that the dynamics of the inflammatory process at the administration of the placenta is significantly different from the course of the inflammatory process without correction. The action of placental tissue stimulates reparative processes, hormones and the biologically active substances cause dilatation and full blood vessels of the hemomicrocirculatory bedof the red bone marrow, thereby reducing the damaging factors caused by the introduction of λ-carrageenan, thereby confirming its antinflammatory effect. It has been experimentally proved that the restoration of the morphofunctional state of all parts of the hemomicrocirculatory bed of the red bone marrow occurs at the late stages of the experiment, and the recovery of the parameters to those in the intact group of animals is observed from 21 to 30 days of the study.Документ Просторова організація епітеліальних комплексів та судин гемомікроциркуляторного русла в межах дольок підшлункової залози людини(МОЗ України, Харківський державний медичний університет, 1998) Пелипенко, Лариса Борисівна; Пелипенко, Лариса Борисовна; Pelipenko, L. B.Захищаються основні положення, одержані в результаті стереоморфологічного аналізу підшлункової залози новонародженої та дорослої людини. За допомогою методів багатошарової реконструкції по серіям напівтонких зрізів, а також трансмісійної електронної мікроскопії вивчені особливості форми епітеліальних структур та просторових взаємовідношень між кінцевими відділами та функціональними ланками гемомікроциркуляторного русла в топологічному просторі окремої дольки підшлункової залози новонародженої та дорослої людини. Встановлено, що секреторна функція екзокринної частини підшлункової залози зв’язана з тісним взаємовідношенням між внутрішньодольковими протоками та ємнісними кровоносними мікросудинами, стінка яких утворена, на відміну від міжацинарних капілярів, фенестрованим ендотелієм; Защищаются основные положения, полученные в реэуттате стереоморфологического анализа поджелудочной железы новорожденного и взрослого человека. С помощью методов многослойной пластической реконструкции по сериям полугонких срезов, а также трансмиссионной электронной микроскопии изучены особенности формы эпителиальных структур и пространственных взаимоотношений между концевыми отделами и функциональными звеньями гемомикроциркуляторного русла в топологическом пространстве отдельной дольки поджелудочной железы новорожденного и взрослого человека. Установлено, что секреторная функция экзокринной части поджелудочной железы связана с тесным взаимоотношением между внутридольковыми протоками и емкоостными кровеносными микрососудами стенка которых образована, в отличие от межацинарных капилляров, фенестрированным эндотелием; The main theses, obtained in the result of stereomorphnlogical analysis of the pancreas of a newborn and an adult are under defense. With the use of methods of nuiltycnatcd plastic reconstruction on series semithin sections as well as transmissions! electron microscopy there were stadied the peculiarities of the form of epiteiial structures and extensive interrelations between final departments and functional links of hemomicrocircular channel in topological area of a separate lobules of the pancreas of a newborn and an adult It was determined that secretory function of exocrine part of the pancreas is connected with tight interrelation between innerlobuiar ducts and capacital microvessels the wall of which is formed by fenestrated endothelium unlike interacinar capillaries.