Авторефетати та дисертації. Кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Прогнозування тяжкого перебігу коронавірусної хвороби COVID-19 у пацієнтів середнього та похилого віку(Полтавський державний медичний університет, 2024-04-17) Ваценко, Анастасія ІгорівнаДисертаційна робота присвячена прогнозуванню тяжкого перебігу коронавірусної хвороби COVID-19 у госпіталізованих пацієнтів різного віку. Мета наукового дослідження: удосконалити діагностику та прогнозування перебігу коронавірусної хвороби COVID-19 на підставі вивчення вікових, клініко-лабораторних, генетичних факторів та виявлення предикторів тяжкого перебігу захворювання. Завдання дослідження: 1. Оцінити клініко-лабораторні характеристики перебігу коронавірусної хвороби COVID-19 залежно від віку пацієнтів. 2. З’ясувати поширеність поліморфізму А1166С (rs5186) гена AT1R у пацієнтів із коронавірусною хворобою COVID-19 та порівняти із групою популяційного контролю. 3. Дослідити особливості клінічного перебігу коронавірусної хвороби COVID-19 у пацієнтів з урахуванням генотипу поліморфного варіанту гена AT1R (rs5186). 4. Визначити тяжкість перебігу, потребу в кисневій підтримці та частоту ускладнень коронавірусної хвороби COVID-19 у пацієнтів залежно від віку та генотипу поліморфного варіанту гена AT1R (rs5186). 5. Ідентифікувати клініко-генетичні предиктори та створити прогностичну модель тяжкого перебігу коронавірусної хвороби COVID-19. Відповідно до мети та поставлених у роботі завдань було проведено проспективне когортне дослідження, а також дослідження з використанням методу "випадок-контроль". Проаналізовані дані карт стаціонарних хворих та проведено поглиблене комплексне обстеження 151 пацієнта. Усі хворі проходили лікування у КП "Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради" (КП "ПОКІЛ ПОР") та Комунальному підприємстві "3-я міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" (КП "3-я міська клінічна лікарня ПМР") за період з квітня 2020 року по березень 2021 року. Комплексне клініко-лабораторне обстеження пацієнтів проводилось на базі КП "ПОКІЛ ПОР", КП "3-я міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" та науково-дослідного інституту генетичних та імунологічних основ розвитку патології та фармакогенетики (НДІ ГІОРПФ). Діагноз верифікували шляхом проведення полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), а саме виявленням у матеріалі назофарингельного зішкрібу РНК вірусу SARS-CoV-2. Супутня патологія була встановлена на підставі детального збору анамнезу життя пацієнта, аналізу амбулаторних карт та допоміжної медичної документації наданої пацієнтом, а також на підставі проведених додаткових лабораторноінструментальних методів обстежень і консультацій суміжними спеціалістами під час знаходження у стаціонарі. Група популяційного контролю складалась із 82 практично здорових осіб Полтавської області. Дані обстеження осіб контрольної групи використовувались із бази даних Науково-дослідного інституту генетичних та імунологічних основ розвитку патології та фармакогенетики (НДІ ГІОРПФ). У ході дисертаційного дослідження усі пацієнти (n=151) були розподілені на групи за віком, генотипом поліморфного варіанту гена AT1R та тяжкістю перебігу коронавірусної хвороби COVID-19. Розподіл хворих за віком виглядав наступним чином: • Група 1 - пацієнти середнього віку (від 45 до 59 років) (n=68), • Група 2 - пацієнти похилого віку (від 60 до 75 років) (n=83). Надалі, так як у якості можливого предиктора тяжкого перебігу коронавірусної хвороби COVID-19 вивчався поліморфізм A1166C (rs5186) гена рецептора ангіотензину ІІ типу 1 (AT1R), усі відібрані для участі пацієнти були розподілені на групи в залежності від генотипів: • пацієнти з генотипом АА (n=58), • пацієнти з комбінованим генотипом АС+СС (n= 93). Для визначення прогностичних маркерів прогресування COVID-19 до тяжкого перебігу, усі хворі були розподілені на дві групи: • пацієнти із перебігом захворювання середньої тяжкості (n=91); • пацієнти із тяжким та критичним перебігом COVID-19 (n=60). Проаналізовано особливості клінічного перебігу коронавірусної хвороби COVID-19, коморбідні стани та лабораторні показники у пацієнтів залежно від віку. Встановлено, що у пацієнтів похилого віку коронавірусна хвороба COVID19 супроводжувалась збільшенням частоти окремих симптомів, таких як задишка (р=0,000) і нудота (р=0,023) та коморбідної патології (серцево-судинні захворювання (р=0,000), ішемічна хвороба серця (p=0,000), гіпертонічна хвороба (p=0,000), хронічна серцева недостатність (р=0,000)); довшою тривалістю загальної слабкості (р=0,001) і аносмії (р=0,043); зростанням частоти порушень лабораторних показників: лейкоцитозу (р=0,011), підвищенням рівня сечовини (р = 0,000), підвищенням рівня АСТ (р=0,031)); переважанням тяжкого (у 2,3 рази, р=0,001) та критичного (у 7,2 рази, р=0,023) перебігу захворювання порівняно із особами середнього віку. У пацієнтів середнього віку перебіг коронавірусної хвороби COVID-19 супроводжувався збільшенням частоти реєстрації головного болю (р=0,049); довшою тривалістю діареї (р=0,045) та агевзії (р=0,022); переважанням перебігу середньої тяжкості COVID-19 у 1,8 рази (р=0,000) порівняно із особами похилого віку. Пацієнти похилого віку у 2,0 рази частіше потребували кисневої підтримки (р=0,000), зокрема лицевої маски з потоком кисню <5 л/хв (р=0,031) та інвазивної ШВЛ (9,6% проти 1,5%, р=0,042) порівняно із особами середнього віку; З’ясовано поширеність поліморфізму А1166С (rs5186) гена AT1R у пацієнтів із коронавірусною хворобою COVID-19 та проведено порівняння із групою популяційного контролю. У пацієнтів із COVID-19 генотипи гена AT1R (rs5186) розподілились наступним чином: 38,4% гомозиготний генотип AA, 46,4% генотип АС, і 15,2% гомозиготний генотип СС, що не мало відмінностей від групи популяційного контролю Полтавської області (р=0,803). Вперше встановлено обтяжуючий вплив поліморфізму А1166С гена AT1R (rs5186) на клінічний перебіг коронавірусної хвороби COVID-19. Клінічний перебіг COVID-19 у осіб з поліморфізмом А1166С гена AT1R (rs5186) був типовим за винятком деяких особливостей: у осіб із комбінованим генотипом АС+СС спостерігалась довша тривалість задишки (р=0,010), кашлю (р=0,017), виділення мокроти з домішками крові (р=0,018); збільшення частоти реєстрації тяжкого +критичного перебігу COVID-19 (47,3% проти 27,6%, р=0,016) порівняно із пацієнтами з генотипом АА. Пацієнти з комбінованим генотипом АС+СС гена AT1R (rs5186) частіше потребували оксигенотерапії і мали ознаки гострої дихальної недостатності (67,7% проти 44,8%, р=0,005), зокрема у 1,7 разів частіше з використанням лицевої маски (р=0,009) порівняно із особами з генотипом АА. Доповнено наукові дані щодо клініко-генетичних предикторів прогресування COVID-19. Бінарний логістичний регресійний аналіз 51 змінної, які включали в себе медико-біологічні показники (такі як вік, стать, ІМТ), клініко-лабораторні данні, наявність підтвердженої супутньої патології (анамнестично, інструментально та на підставі консультацій суміжних спеціалістів) та генетичні маркери (поліморфізм А1166С гена AT1R (rs5186)) показав, що незалежними факторами прогресування коронавірусної хвороби COVID-19 виявились: носійство алелі 1166С (rs5186) гена AT1R (p=0,016), похилий вік (р=0,000), ішемічна хвороба серця (р=0,005), хронічна серцева недостатність (р=0,001), цукровий діабет ІІ типу (р=0,012), підвищення рівня фібриногену вище 4 г/л (р=0,046), лейкоцитоз на момент госпіталізації (р=0,000), лімфоцитопенія на момент госпіталізації (р=0,008), підвищення рівня креатиніну на момент госпіталізації вище норми (р=0,019), ІМТ вище 30 кг/м2 (р=0,046), підвищення рівня сечовини на момент госпіталізації (р=0,013). Серед симптомів на момент госпіталізації достовірно значимою стала задишка на момент госпіталізації (р=0,000). Встановлено, що клініко-генетичними предикторами тяжкого перебігу коронавірусної хвороби COVID-19 у пацієнтів виявились: похилий вік, поліморфізм А1166С гена AT1R (носійство алелі 1166С), лейкоцитоз та лімфоцитопенія на момент госпіталізації, цукровий діабет ІІ типу в анамнезі захворювання та хронічна серцева недостатність. На підставі даних факторів створено прогностичну модель розвитку тяжкого перебігу COVID-19, що продемонструвала статистичну значимість (χ² = 51,85, р <0,000) із такими операційними характеристиками: чутливість - 75,0 %, специфічність - 80,2%, AUC ROC - кривої - 0,8298, що відповідає критеріям "дуже гарної" якості моделі. Рекомендовано у лікувально-профілактичних закладах різних рівнів надання медичної допомоги, які займаються профілактикою респіраторних інфекцій серед населення, а також лікуванням пацієнтів з коронавірусною хворобою COVID-19 враховувати, що особи з носійством алелі 1166С гена AT1R мають вищий ризик розвитку тяжкого та/або критичного перебігу захворювання, тому потребують індивідуального підходу (своєчасне призначення противірусної терапії та термінова госпіталізація у разі погіршення стану). Сімейним лікарям, лікарям терапевтичного профілю та лікарямінфекціоністам, а також усім медичним працівникам, що залучені до боротьби з COVID-19 у своїй клінічній практиці необхідно враховувати, що прогностично несприятливими чинниками перебігу коронавірусної хвороби є носійство алелі 1166С гена AT1R (rs5186), похилий вік, лейкоцитоз > 9,0 •109 /л на момент госпіталізації, лімфоцитопенія (<17%) на момент госпіталізації, наявність хронічної серцевої недостатності в анамнезі та цукровий діабет ІІ типу. На підставі зазначених предикторів формувати серед хворих групи підвищеного ризику для більш ретельного нагляду за ними. Отримані результати значно покращили розуміння особливостей клінічного перебігу коронавірусної хвороби у пацієнтів різних вікових груп, допомогли визначити нові фактори, що сприяють прогресуванню COVID-19 до тяжкого та/або критичного стану.Документ Прогнозування перебігу ВІЛ-інфекції у пацієнтів на фоні антиретровірусної терапії із урахуванням клініко-імунологічних характеристик(Харківська медична академія післядипломної освіти, 2021) Марченко, Олена Геннадіївна; Коваль, Тетяна ІгорівнаДисертація присвячена оптимізації діагностичної тактики на підставі вивчення динаміки клініко-імунологічних характеристик і виявлення предикторів прогресування ВІЛ-інфекції у пацієнтів, які отримують антиретровірусну терапію. З’ясовані клініко-імунологічні характеристики перебігу ВІЛ-інфекції та проведений аналіз опортуністичних інфекцій до призначення і на фоні АРТ. Досліджена поширеність носійства алелей 299Gly гена TLR4 та 11Leu гена TLR7 серед ВІЛ-інфікованих пацієнтів. Оцінені особливості перебігу ВІЛ- інфекції та частота розвитку опортуністичних інфекцій до призначення і на фоні АРТ з урахуванням рівнів CD4-лімфоцитів і носійства алелей 299Gly гена TLR4 та 11Leu гена TLR7. Визначені основні фактори ризику прогресування ВІЛ-інфекції до 4 клінічної стадії у пацієнтів до призначення АРТ. Ідентифіковані клініко- генетичні предиктори та створена прогностична модель розвитку СНІД- індикаторних опортуністичних інфекцій у ВІЛ-інфікованих пацієнтів на фоні АРТ. Виявлені клініко-генетичні предиктори та створена прогностична модель розвитку туберкульозу у ВІЛ-інфікованих пацієнтів на фоні АРТ.Документ Энергетический метаболизм миокарда при острой кровопотере в условиях фтористой интоксикации и лечебного применения гипербарической оксигенации(Подразделение оперативной полиграфии Статистического управления Полтавской области, 1987) Лимаренко, Нина Петровна; Лимаренко, Ніна ПетрівнаДокумент Роль реакцій перекисного окислення ліпідів у патогенезі дифтерійного міокардиту(Українська медична стоматологічна академія, 1998) Ізюмська, Олена Михайлівна; Изюмская, Елена Михайловна; Izyumskaya, E. M.Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14,01.13 - інфекційні хвороби.- Київський науково-дослідний інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім.Л.В.Громашевського, Київ, 1997. Дисертація присвячена вивченню ролі реакцій ПОЛ у патогенезі диф терійного міокардиту. На підставі експериментальних досліджень з викори станням біохімічних, біофізичних і морфологічних методів показано, що при дифтерійному міокардиті має місце посилення реакцій ПОЛ у міокарді та з’ясований морфогенез дифтерійного міокардиту. Клініко-лабораторним об стеженням виявлено, що у хворих на дифтерію закономірно знижується ак тивність АО ферментів, а розвиток дифтерійного міокардиту супроводжуєть ся на цьому фоні посиленням реакцій ПОЛ. З урахуванням сучасних кри теріїв уточнені ознаки ранньої діагностики дифтерійного міокардиту за по казниками ПОЛ та активності АО ферментів;Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.13 - инфекционные болезни.-Киевский научно- исследовательский институт эпидемиологии и инфекционных болезней нм.Л.В.Громашевского, Киев, 1997. Диссертация посвящена изучению роли реакций ПОЛ в патогенезе дифтерийного миокардита. На основании экспериментальных исследований с использованием биохимических, биофизических и морфологических методов показано, что при дифтерийном миокардите имеет место активация реакций ПОЛ в миокарде и уточнен морфогенез дифтерийного миокардита. Клинихо- лабораторным обследованием выявлено, что у больных дифтерией законо мерно снижается активность АО ферментов, а развитие дифтерийного мио кардита сопровождается на этом фоне активацией реакций ПОЛ. С учетом современных критериев уточнены признаки ранней диагностики дифтерийно го миокардита по показателям ПОЛ и активности АО ферментов; A thesis in search of a degree of a Candidate of medical sciences on the speciality 14.01.13 - infection diseases. - Kiev research institute of epidemiology and infection diseases., Kiev, 1997. The thesis is devoted to the role of lipid peroxide oxidation reactions (POL) in pathogenesis of diphteria myocarditis. On the basis of experimental, clinical, biochemical and biophysical methods as well as morphological investigation it was shown that in case of diphtheria myocarditis the activation of POL reaction in myocardium takes of myocarditis was refined. It was revealed that in patients wih diphtheria regularly reduces the activity of antioxidant enzymes but the development of diphtheria myocarditis is accompanied on this background with the activation of POL reactions. Taking into acount the modem criteria,the sings of early diagnostics of diphtheria myocarditis according to POL indexes and enzymes antioxidant activity were refined.Документ Клініко-патогенетичні особливості хронічного гепатиту С в осіб з реплікативною формою Епштейна-Барр вірусної інфекції(ТОВ «Фірма «Техсервіс», 2009) Боднар, Вадим Анатолійович; Боднарь, Вадим Анатольевич; Bodnar, V. A.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби. – ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України», Київ, 2009. На підставі результатів клініко-епідеміологічного обстеження, визначення біохімічних показників, морфологічних змін у печінці та оцінки ефективності противірусної терапії з’ясовані клініко-патогенетичні особливості ХГС у осіб з реплікативною формою Епштейна-Барр вірусної інфекції, розроблені критерії прогнозування перебігу, обґрунтована необхідність індивідуального підходу до діагностики та лікування. Встановлена реальна частота інфікування донорів ВГС, ЕБВ, досліджена поширеність ЕБВ-інфекції серед хворих на ХГС. Зіставлений клінічний перебіг та комплексно оцінені патогенетично вагомі біохімічні показники та морфологічні зміни печінки у хворих на ХГС в поєднанні та без ХЕБВІ. Встановлено, що при поєднаних реплікативних формах ХГС та ХЕБВІ має місце клінічно-маніфестний перебіг, який характеризується проявами як гепатиту С, так і ЕБВ-інфекції з більш вираженими біохімічними ознаками цитолітичного, холестатичного, диспротеїнемічного синдромів, морфофункціональними змінами в печінці, низькою ефективністю противірусної терапії та прогностично – швидким розвитком цирозу;Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.13 – инфекционные болезни. – ГУ «Институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В.Громашевского АМН Украины», Киев, 2009. На основании результатов клинико-эпидемиологического обследования, определения биохимических показателей, морфологических изменений в печени и оценки эффективности противовирусной терапии выяснены клинико-патогенетические особенности хронического гепатита С (ХГС) у лиц с репликативной формой Эпштейна-Барр вирусной инфекции (ЭБВ-инфекции), разработаны критерии прогнозирования течения, обоснована необходимость индивидуального подхода к диагностике и лечению. Показан высокий уровень истинной инфицированности доноров вирусом гепатита С, который превышает данные официальной статистики в 6 раз. Проведены исследования распространенности ЭБВ-инфекции среди доноров и больных ХГС. Установлено, что инфицированность ЭБВ взрослого населения составляет 97,8 %. Распространенность ЭБВ-инфекции среди больных ХГС практически такая же, как и среди населения в целом - 92,6 % с частотой репликативних хронических форм - 22,8 %. Сопоставлены данные клинического обследования и комплексно оценены патогенетически значимые биохимические показатели у больных ХГС в сочетании и без хронической репликативной ЭБВ-инфекции. Установлено, что при сочетанных репликативных формах ХГС и ЭБВ-инфекции имеет место клинически-манифестное течение, которое характеризуется проявлениями как гепатита С, так и ЭБВ-инфекции с астеновегетативным (92,5 %), диспептическим (70,0 %), абдоминально-болевым (75,0 %) синдромами, гепатомегалией (100,0 %), спленомегалией (50,0 %), высокой частотой внепеченочных проявлений (45,0 %), лихорадкой (70,0 %), тонзиллофарингитом (75,0 %), генерализованной лимфаденопатией (80,0 %) и более выраженными биохимическими признаками цитолитического, холестатического, диспротеинемического синдромов, морфофункциональными изменениями в печени, низкой эффективностью противовирусной терапии и прогностически - быстрым развитием цирроза;The thesis for the degree of Candidate of Medical Sciences in specialty 14.01.13 - Infection disease. - SE «Institute of Epidemiology and Infectious Diseases named after L. Gromashevsky AMS of Ukraine», Kyiv, 2009. On the basis of clinical and epidemiological examinations, determining of biochemical indicators, morphological changes in liver and assessmеnt of the effectiveness of antiviral therapy there were established clinico-pathogenetic peculiaritіes of chronic hepatitis C in persons with replication form of Epstein-Barr virus infection, developed criteria for predicting course, proved the necessity of individual approach to diagnosis and treatment. The real frequency of hepatitis C virus infected donors and the prevalence of Epstein-Barr virus infection among patients with chronic hepatitis C were established. Тhe comparative analysis of clinical course and pathogenetically important biochemical indicators in patients with chronic hepatitis C in combination and without chronic Epstein-Barr virus infection has been fulfilled. The mixed replication chronic forms of hepatitis C and Epstein-Barr virus infection have clinically-manifestation course with signs of hepatitis C and Epstein-Barr virus infection, high biochemical characteristics of cytolysis, cholestasis, dysproteinemia, profound morphofunctional changes in the liver, low efficiency of antiviral therapy and predictive rapid development of cirrhosis.Документ ВІЛ-інфекція і хронічний гепатит С у коінфікованих пацієнтів: клініко-епідеміологічна характеристика та оптимізація лікувально-діагностичної тактики(ТОВ «Фірма «Техсервіс», 2018) Коваль, Тетяна Ігорівна; Коваль, Татьяна Игоревна; Koval, T. I.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.13 «Інфекційні хвороби» (222 - Медицина). – Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», Полтава. – Харківська медична академія післядипломної освіти, Харків, 2018. Дисертація присвячена пошуку можливостей підвищення ефективності діагностики та лікування ХГС і ВІЛ-інфекції у коінфікованих пацієнтів з урахуванням ступеня імуносупресії, поліморфізму Asp299Gly гена TLR4 і Gln11Leu гена TLR7, генотипу ВГС на підставі комплексної оцінки клініко- лабораторного перебігу, виявлення предикторів прогресування фіброзу печінки і ВІЛ-інфекції, ефективності терапії та вдосконаленню системи епідеміологічного нагляду при ВІЛ/ВГС коінфекції. Розроблений прогноз епідемій ВІЛ-інфекції та ХГС у Полтавській області до 2020 року та запропоновані підходи до вдосконалення системи епідеміологічного нагляду за ВІЛ/ВГС коінфекцією. Досліджено поширеність носійства поліморфних алелів 299Gly гена TLR4 і 11Leu гена TLR7 серед ВІЛ- інфікованих із ХГС та їхній уплив на перебіг коінфекції. Проведене комплексне вивчення клініко-лабораторних характеристик і швидкості прогресування фіброзу печінки при ХГС у ВІЛ-інфікованих з урахуванням ступеня імуносупресії, поліморфізму Asp299Gly гена TLR4 і Gln11Leu гена TLR7, генотипу ВГС. Ідентифіковані клініко-генетичні фактори ризику швидко прогресуючого фіброзу печінки при ХГС у ВІЛ-інфікованих. Оцінена ефективність противірусної терапії ХГС у ВІЛ-інфікованих інтерфероновмісними схемами та визначені клініко-генетичні предиктори її 42 низької ефективності. Проаналізовані клініко-лабораторні характеристики ВІЛ-інфекції залежно від наявності ВГС-коінфекції та поліморфізму Asp299Gly гена TLR4 і Gln11Leu гена TLR7. З’ясовані клініко-генетичні предиктори стрімкого прогресування ВІЛ-інфекції до IV клінічної стадії та ефективності АРТ; Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.13 «Инфекционные болезни» (222 - Медицина). – Высшее государственное учебное заведение Украины «Украинская медицинская стоматологическая академия», Полтава. – Харьковская медицинская академия последипломного образования, Харьков, 2018. Диссертация посвящена поиску возможностей повышения эффективности диагностики и лечения ХГС и ВИЧ-инфекции у коинфицированных пациентов с учетом степени иммуносупрессии, полиморфизма Asp299Gly гена TLR4 и Gln11Leu гена TLR7, генотипа ВГС на основании комплексной оценки клинико-лабораторного течения, выявления предикторов прогрессирования фиброза печени и ВИЧ-инфекции, усовершенствования системы эпидемиологичесого надзора за ВИЧ/ВГС- коинфекцией. Разработан прогноз эпидемий ВИЧ-инфекции и ХГС в Полтавской области до 2020 г. и предложены подходы к усовершенствованию эпидемиологического надзора за ВИЧ/ВГС-коинфекцией. Оценена распространенность носительства аллеля 299Gly гена TLR4 среди ВИЧ-инфицированных с ХГС − 23,1 %, что соответствовало пациентам с ВИЧ-инфекцией и ХГС и превышало показатель популяционного контроля в (3,3 %) в 7,1 раза. Частота носительства аллеля 11Leu гена TLR7 среди ВИЧ- инфицированных с ХГС − 26,0 %, что соответствует уровню ВИЧ- инфицированных, больных с ХГС и здоровых. При сопоставлении клинико-лабораторных характеристик ХГС у ВИЧ- инфицированных и при ХГС-моноинфекции виявлено, что при сохранении типичности клинической картины у коинфицированных чаще регистрируются проявления отдельных синдромов (диспептического, артралгического и лихорадки), изменения лабораторных показателей (эритропения, лимфоцитоз, ускорение СОЭ), степень фиброза печени F2, реже – повышение АЛТ за верхнюю границу нормы и степень фиброза печени F4. 43 Дополнены научные данные о клинико-генетических предикторах быстрого темпа прогрессирования фиброза печени у ВИЧ-инфицированных с ХГС, которыми выявлены: начальный уровень СD4+ лимфоцитов <350 кл/мкл, уровни общего билирубина, АСТ и лимфоцитов выше верхней границы нормы, наличие нормального генотипа (Gln11Gln; 11Gln/-) гена TLR7. Определены клинико-генетические предикторы отсутствия стойкого вирусологического ответа противовирусной терапии ХГС: для двойной (PEGIFNα+ RBV) при 1 генотипе ВГС – отсутствие быстрого вирусологического ответа (БВО), фиброз печени F4 и носительство аллеля 299Gly гена TLR4; при 3 генотипе – отсутствие БВО, снижение дозы PEG-IFNα в процессе лечения и носительство аллеля 299Gly гена TLR4; для тройной ПВТ ХГС (SOF+PEGIFNα+ RBV) при 1 генотипе ВГС – отсутствие БВО, злоупотребление алкоголем, тромбоцитопения и фиброз F4. Уточнены данные о клинико-лабораторных характеристиках ВИЧ- инфекции у пациентов с ВГС-коинфекцией и выявлено, что у них на первичном обращении чаще регистрируются ІІІ и ІV клинические стадии ВИЧ-инфекции, низкие уровни CD4+ лимфоцитов и оппортунистические инфекции (легочной туберкулез, герпесвирусные инфекции, орофарингеальный кандидоз, бактериальные пневмонии). Уточнены предикторы быстрого прогрессирования ВИЧ-инфекции до IV клинической стадии: мужской пол, длительность инфицирования >3 лет, парентеральный путь передачи ВИЧ-инфекции, начальный уровень СD4+ лимфоцитов <350 кл/мкл, ВГС-коинфекция. Анализ эффективности АРТ у ВИЧ-инфицированных с ХГС в зависимости от носительства полиморфного аллеля 299Gly гена TLR4 и иммунного статуса показал, что у носителей 299Gly гена TLR4 при назначении АРТ пациентам с уровнем CD4+ лимфоцитов < 350 кл/мкл вирусологическая эффективность ниже, а при CD4+ > 350 кл/мкл − на уровне пациентов с генотипом Asp299Asp. Определены предикторы развития оппортунистических инфекций на фоне АРТ у пациентов с уровнем СD4+лимфоцитов выше 500 кл/мкл на ее начало: возраст старше 40 лет, лейкопения, парентеральный путь передачи ВИЧ и носительство аллеля 299Gly TLR4;Doctoral thesis in Medicine on the Specialty 14.01.13 “Infectious Diseases” (222 - Medicine). – Higher State Educational Establishment of Ukraine “Ukrainian 44 Medical Stomatological Academy”, Poltava. – Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, 2018. The dissertation considers the search for potentialities to increase the efficacy of the diagnosis and treatment of chronic hepatitis C and HIV-infection in coinfected patients considering the degree of immune suppression, TLR4 gene Asp299Gly and TLR7 gene Gln11Leu polymorphism, HCV genotype on the basis of comprehensive assessment of clinical-laboratory course, detection of the predictors of the HIV-infection and liver fibrosis progression, as well as improving the system of epidemiological surveillance in HIV/HCV coinfection. The prognosis of the of HIV-infection and chronic hepatitis C epidemy in the Poltava region up to 2020 has been developed and approaches to the improvement of the system of epidemiological surveillance for HIV/HCV coinfection have been suggested. The prevalence of the carriage of the TLR4 gene 299Gly and TLR7 gene 11Leu polymorphic alleles among HIV-infected people with chronic hepatitis C and their impact on the progress of coinfection has been studied. The comprehensive study of the clinical and laboratory characteristics and the rate of HCV-related fibrosis progression in HIV-infected individuals with regard of the degree of immune suppression, TLR4 gene Asp299Gly and TLR7 gene Gln11Leu polymorphism, HCV genotype have been performed. Clinical-genetic risk factors of rapidly progressive HCV-related liver fibrosis in HIV-infected people have been identified. The efficacy of antiviral therapy of chronic hepatitis C in HIV patients with interferon schemes has been evaluated and clinical-genetic predictors of its low effectiveness have been defined. The clinical and laboratory characteristics of HIV infection depending on the presence of HCV-coinfection and TLR4 gene Asp299Gly and TLR7 gene Gln11Leu polymorphism have been analyzed. The clinical-genetic predictors of rapid progression of HIV infection to clinical stage IV and the efficacy of ART have been elucidated.Документ Протимікробна активність та фармакологічна дія гетероциклічних похідних хінолінію, що вміщують фрагменти аміноцукрів(Типографія "Стильиздат", 2009) Руденко, Станіслав Станіславович; Руденко, Станислав Станиславович; Rudenko, S. S.Дисертацію присв’ячено скринінгу та дослідженню перспективних протимікробних гетероциклічних похідних хінолінію, вміщуючих активні фрагменти аміноцукрів. Означено і всебічно охарактеризовано патогени біотопу бронхолегеневої системи у хворих на обструктивний бронхіт. Досліджено рівні протимікробної активності та спектр впливу щодо музейних і клінічних щтамів мікроорганізмів 4, 5, 17 – 20 груп похідних аміноцукрохінолінію. Доведено наявність впливу деяких досліджених сполук на базові фактори хвороботворності клінічно значущих патогенів, вегетуючих в біотопі дихальних шляхів. Означено їх протиадгезивну, антилізоцимну та протиімуноглобулінову активність, здатність елімінувати плазміди ентеропатогенності та антибіотикорезистентності, а також попереджувати міжмікробну передачу R-плазмід в процесі кон’югації. Вивчено гостру і хронічну токсичність, кумулятивні ефекти і алергизуючі/десенсибілізуючі властивості хінолінієвих сполук; Микробиологически охарактеризован биотоп бронхо-легочной системы, выделены, идентифицированы и всесторонне изучены бактерии, клинически значимые при обструктивном бронхите в стадии хронизации процесса. Определены уровни противомикробной активности 39 производных сахароаминохинолиния в отношении референтных штаммов и клинических изолятов, выделенных у больных обструктивным бронхитом. Доказано их более выраженное влияние на грамположительные бактерии. В суббактериостатических концентрациях производные аминосахарохинолиния и четвертичного аммония статистически достоверно препятствовали адгезии патогенов, ограничивали их противолизоцимную и противоиммуноглобулиновую активность, способствовали элиминации плазмид энтеропатогенности и антибиотикорезистентности, предупреждали активную передачу Ent-, Hly- и R-плазмид между клинически значимыми возбудителями гнойно-воспалительных заболеваний в процессе конъюгации. Изучено острую и хроническую токсичность аминосахарохинолинов, проявляющих высокую противомикробную активность, а также их кумулятивные свойства, раздражающее действие на слизистые, аллергизирующие / десенсибилизирующие свойства. Весьма перспективным для токсикологов определен облигатный аллерген – 6 – нафтилпентагидроксихинолиния. Обоснована возможность и перспективность создания на основе гетероциклических производных хинолина, включающих фрагменты аминосахаров, эффективных противомикробных средств;The thesis deals scrining and study of a perspective antimicrobial quinoline heterocyclic salts with amyno suger fragments. A biotop pathogenes of the bronchopneumonic system was determined and char in patients with an obstructive bronchitis. The levels of antimicrobial activity and influence spectrum of museum and clinical microorganisms cultures of 4, 5, 17, 20 groups derived from aminosaccharoquinoline were analyzed. The presence of some analyzed compounds influence to the basic factors of disease-productivity of the pathogens that have clinical significance and vegetate in the respiratory tract biotope was proved. Their anti-adhesive, anti-lysozyme and anti-immunoglobulin activity was defined. As well as their ability to eliminate plasmids of enteropathogenicity and antibiotic resistance and also to prevent intermicrobe transmission of R-plasmids in the conjugation process was denoted. Acute and chronical toxicity, coagulate effects and allergenic/desensitizing states of quinoline compounds were explored.Документ Оптимізація лікувально-профілактичних заходів при грипі у хворих із поліморфізмом генів Arg753Gln TLR-2, Leu412Phe TLR-3, Asp299Gly TLR-4(ТОВ "Фірма Техсервіс", 2015) Прийменко, Наталія Олегівна; Прийменко, Наталья Олеговна; Pryimenko, N.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби. – ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л. В. Громашевського НАМН України», Київ, 2015. У дисертаційній роботі представлені результати клініко-лабораторного обстеження 112 хворих на грип (63 з неускладненим перебігом і 49 з грип-асоційованою пневмонією) та 170 здорових. Установлено, що серед хворих на грип і грип-асоційовану пневмонію достовірно частіше виявляються мутантний алель 299Gly TLR-4 та комбінації поліморфізмів Arg753Gln TLR-2, Leu412Phe TLR-3, Asp299Gly TLR-4. Частота мутантної алелі 412Phe TLR-3 вища серед хворих на грип-асоційовану пневмонію. Доведено, що особи із поліморфнозміненими генотипами TLR-2, TLR-3, TLR-4 мають підвищену схильність до запальних захворювань верхніх і нижніх дихальних шляхів, частих (більше 4 разів на рік) ГРВІ, при яких ризик розвитку ураження НДШ достовірно вищий, у порівнянні з носіями нормального розподілу алелей. Установлено, що грип у пацієнтів із поліморфізмом генів Arg573Gln TLR-2, Leu412Phe TLR-3, Asp299Gly TLR-4 при типовій клінічній картині відрізняється більшою тривалістю основних клінічних симптомів, переважанням середньотяжкого та тяжкого перебігу, високою частотою розвитку грип-асоційованої пневмонії. Доведено, що в хворих із поліморфізмом генів TLR-2, TLR-3, TLR-4 при відсутності загальновизнаних факторів ризику розвитку ускладнень первинна вірусна пневмонія розвивається винятково у носіїв поліморфнозмінених генотипів TLR-3 та їхніх комбінацій з Asp/Gly TLR-4 та Arg/Gln TLR-2 і характеризується: раннім розвитком (на 1-3 добу), переважанням двобічного, багаточасткового ураження легень, тяжким перебігом із тривалою кисневою залежністю, розвитком гострого респіраторного дистрес-синдрому та поліорганної недостатності, більшою летальністю. Установлено, що вторинна вірусно-бактеріальна грип-асоційована пневмонія в осіб із генотипом Leu/Phe TLR-3 та комбінаціями поліморфнозмінених генотипів TLR-2, TLR-3, TLR-4 характеризується переважно тяжким перебігом із двобічним ураженням легень. Вивчена ефективність вакцинації проти грипу в осіб із поліморфізмом генів Arg573Gln TLR-2, Leu412Phe TLR-3, Asp299Gly TLR-4 і доведено, що за імунними та клініко-епідеміологічними показниками вона визначається на рівні вакцинованих із нормальним розподілом алелей TLR-2, TLR-3, TLR-4; Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.13 – инфекционные болезни. – ГУ «Институт эпидемиологии и инфекционных болезней имени Л. В. Громашевского НАМН Украины», Киев, 2015. В диссертационной работе представлены результаты клинического и лабораторного обследования 112 больных с неосложненным течением гриппа и грипп-ассоциированной пневмонией. Группу популяционного контроля составили 170 здоровых лиц аналогичного возраста. Углубленное клинико-анамнестическое обследование для изучения связи полиморфизма генов Arg573Gln TLR-2, Leu412Phe TLR-3, Asp299Gly TLR-4 с воспалительными заболеваниями верхних и нижних дыхательных путей проведено 98 лицам. Эффективность специфической профилактики гриппа исследовали у 66 вакцинированных. Установлено, что среди больных гриппом и грипп-ассоциированной пневмонией достоверно чаще выявляется мутантная аллель 299Gly TLR-4 и комбинации полиморфизмов Arg753Gln TLR-2, Leu412Phe TLR-3, Asp299Gly TLR-4. Частота аллеля 412Phe TLR-3 выше среди больных грипп-ассоциированной пневмонией. Выявлена связь между носительством полиморфноизмененных генотипов TLR-2, TLR-3, TLR-4 и повышенной склонностью к воспалительным заболеваниям верхних и нижних дыхательных путей, ОРВИ с частотой эпизодов 4 и более в течение года. Установлено, что риск развития бронхита и пневмонии при ОРВИ выше у лиц с генотипом Leu/Phe TLR-3 ‒ в 2,9, Phe/Phe TLR-3 – в 20,0, комбинациями полиморфноизмененных генотипов TLR-2, TLR-3, TLR-4 – в 12,8 раза, по сравнению с носителями нормального распределения аллелей генов TLR-2, TLR-3, TLR-4. Доказано, что грипп у лиц с мутантными генотипами TLR-3 и комбинациями мутаций в генах TLR-2, TLR-3, TLR-4 имеет особенности клинического течения: дольше продолжаются основные клинические симптомы (температура, головная боль, ломота в теле, боль в горле, общая слабость), преобладает среднетяжелое и тяжелое течение с высокой частотой развития грипп-ассоциированной пневмонии (54,2 % и 50,0 % соответственно). Установлено, что у лиц без общепризнанных факторов риска осложненного течения гриппа первичная вирусная пневмония развивалась исключительно у носителей полиморфноизмененных генотипов TLR-3 (Leu/Phe – 44,4 %, Phe/Phe – 100,0 %) и их комбинациями с Asp/Gly TLR-4 и Arg/Gln TLR-2 (42,8 %) и характеризовалась: ранним развитием (на 1-3 сутки), преобладанием двустороннего, мультилобарного поражения легких, тяжелым течением с длительной кислородной зависимостью, развитием острого респираторного дистресс-синдрома и полиорганной недостаточности, высокой летальностью. Вторичная вирусно-бактериальная грипп-ассоциированная пневмония у лиц с генотипом Leu/Phe TLR-3 и комбинациями полиморфноизмененных генотипов TLR-2, TLR-3, TLR-4 характеризовалась преимущественно тяжелым течением с двусторонним поражением легких. Доказано, что вакцинация против гриппа у лиц с полиморфизмом генов Arg573Gln TLR-2, Leu412Phe TLR-3, Asp299Gly TLR-4 является эффективной с иммунным ответом на уровне вакцинированных с нормальным распределением аллелей TLR-2, TLR-3, TLR-4, о чем свидетельствует динамика нарастания среднегеометрических титров антител к вакцинным штаммам, уровень серопротекции, сероконверсии и подтверждается клинико-эпидемиологическими данными (уменьшением случаев ОРВИ в поствакцинальном периоде в 2,0-3,0 раза; предотвращением осложнений пневмонией у всех вакцинированных и уменьшением частоты развития бронхита в 2,5-3,8 раза; Thesis for the scientific degree of a candidate of medical sciences, specialty 14.01.13 - infectious diseases. – SI “Institute of Epidemiology and Infectious Diseases named after L.V. Gromashevsky of NAMS Ukraine”, Kiev, 2015. The results of clinical and laboratory examination including 112 patients with grippe (63patients with uncomplicated course and 49 patients with grippe-associated pneumonia) and 170 healthy people have been presented in the thesis. It has been established that mutant allele 299Gly TLR-4 and combinations of polymorphisms Arg753Gln TLR-2, Leu412Phe TLR-3, Asp299Gly TLR-4 are revealed significantly more frequent among patients with grippe and grippe-associated pneumonia. The frequency of mutant allele 412Phe TLR-3 is higher among patients with grippe-associated pneumonia. It has been proved that individuals with modified polymorphic genotypes TLR-2, TLR-3, TLR-4 possess increased susceptibility to inflammatory diseases of upper and lower respiratory tract, frequent acute respiratory viral infections (more than 4 times a year) with significantly higher risk of lower respiratory tract destruction compared with the carries of normal distribution of alleles. It has been established that grippe in patients with Arg573Gln TLR-2, Leu412Phe TLR-3, Asp299Gly TLR-4 genes polymorphisms in case of typical clinical picture is notable for prolonged major clinical symptoms as well as the prevalence of moderate and severe course, high incidence of grippe-associated pneumonia. It has been proved that among patients with TLR-2, TLR-3, TLR-4 genes polymorphisms without common risk factors for complications development the primary viral pneumonia develops solely in carriers of modified polymorphic genotypes TLR-3 and their combinations with Asp/Gly TLR-4 and Arg/Gln TLR-2; it is characterized by the following: early onset (on the1st – 3rd day), prevalence of bilateral, multiple lungs lesion, severe course with prolonged oxygen dependence, development of acute respiratory distress syndrome and multiple organ failure, greater lethality. It has been established that secondary viral and bacterial grippe-associated pneumonia in patients with Leu/Phe TLR-3 genotype and combinations of modified polymorphic genotypes TLR-2, TLR-3, TLR-4 is mainly characterized by the severe course with bilateral lungs lesion. The effectiveness of grippe vaccination in patients with Arg573Gln TLR-2, Leu412Phe TLR-3, Asp299Gly TLR-4 genes polymorphisms has been studied; it has been proved that according to the immune and clinical-epidemiological parameters the effectiveness is determined at a rate of the vaccinated patients with normal distribution of TLR-2, TLR- 3, TLR-4 alleles.Документ Оптимізація лікувально-діагностичної тактики при хронічному гепатиті С у хворих з поліморфізмом Asp299Gly гену TLR4 та Gln11Leu гену TLR7(ТОВ "Фірма Техсервіс", 2017) Сизова, Людмила Михайлівна; Сизова, Людмила Михайловна; Sіzova, L. M.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України. – Харків, 2017. Дисертація присвячена пошуку можливостей оптимізації лікувально-діагностичної тактики при хронічному гепатиті С (ХГС) у хворих з поліморфізмом Asp299Gly гену TLR4 та Gln11Leu гену TLR7. Досліджена поширеність поліморфізму Asp299Gly гену TLR4 та Gln11Leu гену TLR7 серед хворих на ХГС, визначені фактори ризику розвитку даного захворювання. Проведене комплексне вивчення клініко-лабораторних характеристик у та швидкості прогресування фіброзу у хворих на ХГС в залежності від наявності зазначених поліморфізмів. Встановлена протекторна роль «мутантних» генотипів Gln11Leu+Leu11Leu та алелі 11Leu гену TLR7 щодо швидкості прогресування фіброзу. Ідентифіковані клініко-генетичні фактори ризику швидко прогресуючого фіброзу печінки при ХГС та створена прогностична модель із 6 незалежних предикторів, яка дозволяє розрахувати вірогідність віднесення пацієнта до групи ризику. Оцінена ефективність противірусної терапії ХГС пегильованим інтерфероном і рибавірином у пацієнтів із поліморфізмом Asp299Gly гену TLR4 та Gln11Leu гену TLR7 та визначені клініко-генетичні предиктори її низької ефективності; Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.13 – инфекционные болезни. Харьковская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины. – Харьков, 2017. Диссертация посвящена поиску возможностей оптимизации лечебно-диагностической тактики при хроническом гепатите С (ХГС) у больных с полиморфизмом Asp299Gly гена TLR4 и Gln11Leu гена TLR7. Оценена распространенность полиморфизма Asp299Gly гена TLR4 у больных ХГС, которая составляет 15,2% и превышает данные популяционного контроля в 4,5 раза (р<0,05), что дает основания рассматривать его наличие в качестве фактора риска (ФР) развития ХГС при инфицировании вирусом гепатита С. Установлено, что частота «мутантных» генотипов Gln11Leu+Leu11Leu гена TLR7 среди больных ХГС составляет 18,4% и статистически не отличается от популяционного контроля, однако преобладает у женщин как с ХГС, так и здоровых (р<0,05). Комплексно сопоставлены клинико-лабораторные характеристики ХГС у больных с «дикими» и «мутантными» генотипами TLR4 и TLR7 и выяснено, что при сохранении типичности течения заболевания, у больных с полиморфизмами имеют место некоторые особенности: среди носителей генотипа Asp299Gly гена TLR4 реже регистрируются проявления астено-невротического синдрома, показатели γ-глутамилтранспептидазы (ГГТП) – выше; среди носителей генотипов Gln11Leu+Leu11Leu гена TLR7 реже регистрируются проявления астено-невротического синдрома, чаще – эритропения, скорость прогрессирования фиброза (СПФ) – ниже (р<0,05). Доказано, что «мутантные» генотипы Gln11Leu+Leu11Leu и аллель 11Leu гена TLR7 в 3,4-3,7 раза чаще регистрируются у больных с медленно прогрессирующим фиброзом печени (ФП), что позволяет рассматривать их как протекторные факторы относительно СПФ (р<0,05). Дополнены научные данные о клинико-генетических ФР быстро прогрессирующего ФП при ХГС, которыми являются: мужской пол, возраст >40 лет, употребление алкоголя >40 г/сутки, наличие хронического холецистита и/или панкреатита, уровень аланин-аминотрансферазы выше 3 верхних границ нормы (ВГН), уровни аспартат-аминотрансферазы (АСТ), ГГТП, общего билирубина и щелочной фосфатазы (ЩФ) превышающие ВГН, генотип Gln11Gln гена TLR7 (р<0,05). Создана и внедрена прогностическая модель быстро прогрессирующего ФП при ХГС из 6 независимых предикторов (мужской пол, хронический холецистит и/или панкреатит, уровни ГГТП, общего билирубина и АСТ превышающие ВГН, генотип Gln11Gln гена TLR7), которая позволяет рассчитать вероятность отнесения пациента в группу риска быстро прогрессирующего ФП. Проведён анализ эффективности противовирусной терапии (ПВТ) ХГС пегилированным интерфероном (PEG-IFN) и рибавирином (RBV) у больных с полиморфизмом Asp299Gly гена TLR4 и Gln11Leu гена TLR7 и определено, что у носителей «мутантного» генотипа Asp299Gly гена TLR4 частота достижения устойчивого вирусологического ответа в 1,8 раз ниже, чем у пациентов с нормальным генотипом этого гена (р<0,05), а наличие полиморфизма Gln11Leu гена TLR7 не влияет на этот признак. Дополнены научные данные о клинико-генетических предикторах низкой эффективности ПВТ ХГС PEG-IFN и RBV: подтверждены общепризнанные – 1 генотип ВГС, возраст >40 лет и стадия ФП F3-F4 по шкале METAVIR, определены дополнительные – лейкопения, уровни ГГТП и ЩФ превышающие ВГН, быстро прогрессирующий ФП, «мутантный» генотип Asp299Gly гена TLR4 (р<0,05); The dissertation for the scientific degree of Candidate of Medical Sciences on speciality 14.01.13 – infectious diseases. – Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Ministry of Health of Ukraine. – Kharkiv, 2017. The dissertation investigates ways of an optimization of treatment and diagnostic tactic of chronic hepatitis C (CHC) in patients with polymorphism Asp299Gly of the TLR4 gene and Gln11Leu of the TLR7 gene. Was investigated the prevalence of polymorphism Asp299Gly of the TLR4 gene and Gln11Leu of the TLR7 gene in patients with CHC, were defined risk factors for the development of the disease. Was conducted complex research of clinical and laboratory features and of the rate of fibrosis progression in patients with СНC depending on the presence of the mentioned polymorphisms. Was established a protecting role of «mutant» genotypes Gln11Leu+Leu11Leu and allele 11Leu of the TLR7 gene in the rate of fibrosis progression. Were identified clinical and genetic risk factors for rapidly progressive liver fibrosis in CHC and was created a prognostic model of 6 independent factors that allows calculating the probability of the reference of the patient to the risk group. Was estimated an efficiency of the antiviral therapy of CHC by the pegylated interferon and ribavirin in patients with polymorphism Asp299Gly of the TLR4 gene and Gln11Leu of the TLR7 gene and were defined clinical and genetic predictors of its low efficiency.