Авторефетати та дисертації. Кафедра оториноларингології з офтальмологією
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Особливості патології сльозовідвідних шляхів у хворих на цукровий діабет 2 типу та клінічна оцінка ефективності їх лікування(Полтавський державний медичний університет, 2024) Безега, Ніна Михайлівна; Bezega, N. M.Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності діагностики та лікування патології сльозовідвідних шляхів у хворих на цукровий діабет 2 типу (ЦД2) на основі вивчення клінічних особливостей захворювання. Це обумовило актуальність наукового напряму та вибір теми дисертаційного дослідження, визначили його мету і завдання. The dissertation work is devoted to increase the efficiency of diagnostics and treatment of pathology of nasolacrimal ducts in patients with diabetes mellitus of type 2 (DM2) on the basis of studying the clinical features of the disease. This determined the relevance of the scientific direction and the choice of the topic of the dissertation research, as well as its purpose and objectives.Документ Прогнозування та попередження стенозування лобовоносового співустя при хірургічному лікуванні пацієнтів з хронічним фронтитом(ТОВ “Фірма “Техсервіс”, 2018) Лобурець, Андрій ВалерійовичПідвищення якості діагностики синуситів, впровадження в повсякденну практику отоларинголога функціональних ендоназальних хірургічних операцій, широке розмаїття медикаментозних препаратів, не привело до зменшення числа хворих на хронічний фронтит. В даний час, у зв'язку з використанням в клінічній практиці методів ендоскопічної риносинусохірургії, з’явилась необхідність переглянути деякі традиційні положення, що використовувались при виконанні хірургічних втручань на фронтальному синусі. Мета дослідження: підвищити ефективність хірургічного лікування пацієнтів з хронічним фронтитом шляхом застосування модифікованої ендоназальної фронтотомії та оптимізації післяопераційного ведення. Було проведено комплексне клініко-інструментальне та лабораторне обстеження і лікування 137 хворих на хронічний фронтит, яких в залежності від типу обраного хірургічного лікування та особливостей ведення післяопераційного періоду розділено на 4 групи, що давало можливість порівняти клінічну ефективність застосування в післяопераційному періоді препаратів гіалуронату натрію (2А, 2Б) з ізотонічним розчином натрію хлориду в якості рідини для промивання лобової пазухи та порожнини носу (1А, 1Б), та модифіковану фронтотомію з пластикою лобово-носового каналу (1Б, 2Б) з традиційною ендоназальною фронтотомією (1А, 2А). За даними комп’ютерної томографії та задньої активної риноманометрії досліджено зміни локальних аеродинамічних опорів носової порожнини, що дало змогу оцінити результати лікування за принципами доказової медицини. Клінічно обґрунтовано комп'ютерне планування та прогнозування функціональних ринохірургічних втручань при хронічному запаленні фронтального синусу та різних порушеннях внутрішньоносових структур. Удосконалено методику хірургічного лікування пацієнтів з хронічним фронтитом шляхом розробки та впровадження способу хірургічного лікування хронічного фронтиту з пластикою лобово-носового співустя, який зменшує дефект слизової оболонки порожнини носу від хірургічної травми в області лобово-носового співустя, що тим самим сприяє більш швидкому відновленню функціонування, зменшує вірогідність рубцевої облітерації пазухи і рецидивування запального процесу лобової пазухи. Базуючись на даних, отриманих при біохімічних дослідженнях змиву з лобової пазухи, обґрунтовано ефективність місцевого використання препаратів на основі гіалуронату натрію в комплексному лікуванні пацієнтів з хронічним фронтитом. Використання препаратів гіалуронату натрію при хірургічному лікуванні хворих на хронічний фронтит, сприяє зростанню загальної антитриптичної активності, зменшенню загальної протеолітичної активності, пригніченню оксидативного стресу у хворих на хронічний фронтит, про що свідчить достовірне зменшення вмісту ТБК-реактантів, вмісту ОМБ та МСМ у змивах з лобової пазухи на тлі зростання активності каталази у порівнянні з інтраопераційними показниками та показниками, отриманими при лікуванні у хворих із застосуванням традиційної медикаментозної терапії. Базуючись на отриманих результатах доведено, що ефективність функціональної корекції внутрішньоносових структур може бути оцінена за принципами доказової медицини, шляхом проведення риноманометрії в до- і післяопераційному періоді, а спосіб комп'ютерного планування дозволяє підвищити ефективність функціональної риносинусохірургії. Позитивний ефект впровадженого способу лікування пацієнтів з хронічним фронтитом полягає у поліпшенні функціональних результатів, зменшенню терміну післяопераційної реабілітації пацієнтів та зниженню ймовірності рубцевої обструкції сформованого лобово-носового каналу, що підтверджується даними об’єктивного та суб’єктивного дослідження пацієнтів з хронічним фронтитом. При динамічному спостереженні пацієнтів протягом 1,5 років рецидив фронтиту у 1А групі складав 19,35 %, в групі 2Б – 7,14 % (р≤0,05). Наукова новизна полягає у науковому обґрунтуванні з позицій доказової медицини способу планування функціонального хірургічного лікування та способу хірургічного лікування хворих з хронічним фронтитом. Вперше базуючись на даних, отриманих при біохімічних дослідженнях змиву з лобової пазухи, обґрунтовано ефективність місцевого використання препаратів на основі гіалуронату натрію в комплексному лікуванні пацієнтів з хронічним фронтитом. Практичне значення роботи полягає у тому, що спосіб хірургічного лікування може бути впроваджений в практику ЛОР-хірурга при виконанні ендоназальної фронтотомії, а спосіб планування ринохірургічного втручання може застосовуватись при проведенні доопераційного планування фронтотомії.Документ Прогнозування та попередження стенозування лобово-носового співустя при хірургічному лікуванні пацієнтів з хронічним фронтитом(ТОВ “Фірма “Техсервіс”, 2018) Лобурець, Андрій ВалерійовичДисертаційна роб ота присвячена актуальнійпроблемі – підвищенню ефективності хірургічного лікування пацієнтів з хронічним фронтитом шляхом застосування модифікованої ендоназальної фронтотомії та оптимізації післяопераційного ведення. Було проведено комплексне клініко-інструментальне та лабораторне обстеження і лікування 137 хворих на хронічний фронтит, яких в залежності від типу обраного хірургічного лікування та особливостей ведення післяопераційного періоду розділено на 4 групи. За даними комп’ютерної томографії та задньої активної риноманометрії досліджено зміни локальних аеродинамічних опорів носової порожнини в ділянці співусть лобових синусів, що дало змогу оцінити результати лікування за принципами доказової медицини. Клінічно обґрунтовано комп'ютерне планування та прогнозування функціональних ринохірургічних втручань при хронічному запаленні фронтального синусу та різних порушеннях внутрішньоносових структур. Удосконалено методику хірургічного лікування пацієнтів з хронічним фронтитом шляхом розробки та впровадження способу хірургічного лікування хронічного фронтиту з пластикою лобово-носового співустя, який зменшує дефект слизової оболонки порожнини носу від хірургічної травми в області лобової кишені та лобово-носового співустя, що тим самим сприяє більш швидкому відновленню функціонування, зменшує вірогідність рубцевої облітерації пазухи і рецидивування запального процесу лобової пазухи.Документ Методы комплексной терапии диабетических ангиоретинопатий(ДУ "Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України", 1996) Ряднова, Вікторія Вікторівна; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Тарасенко, В. В.; Чирва, О. А.В последние годы сахарный диабет стал медико-социальной проблемой, что связано не только с его частотой, но и с тяжестью проявлений, приводящих к возрастанию удельного веса инвалид-ности от диабетических поражении органа зрения. Исследования последних лет показали, что в развитии измене-ний в сосудистой стенке важную роль играют продукты свободно-радикального окисления липидов. В связи с этим изменились взгляды на патогенез и развитие диабетических ангиоретинопатнй. Нами проанализированы результаты исследований у 150 боль¬ных, страдающих диабетической ангиоретинопатией (у 60 боль¬ных наблюдалась пролиферативная форма ретинопатий). План обследования включал: определение остроты зрения, поля зрения, тонометрию, офтальмоскопию, реоофтальмографию, биохимиче-ские исследования крови и перекисиого окисления липидов. Про-веденное обследование показало, что наряду с гемореологически¬ми и метаболическими нарушениями в организме больных проис¬ходит усиление перекисиого окисления липидов. В план лечения 80 больных (35 из которых страдали пролифе-ративной формой диабетической ангиоретинопатии), составивших контрольную группу, были включены препараты спазмолитиче-ского, антикоагулянтного, сосудорасширяющего и ангиопротектор- ного действия, а 70 больным (у 15 пролиферативная форма) был введен препарат антиоксидантного действия пробукол в суточной дозе 2 гр и производилась панретинальная лазерная коагуляция сетчатки. Анализ полученных результатов показал, что применение у больных панретинальной лазерной коагуляции сетчатки и препа-ратов антиоксидантного действия позволило улучшить показатели перекисиого окисления липидов в сыворотке крови: уменьшилось содержание Г1РЭ (до лечения — 168,036 %, после лечения — 152,112%); каталазы: до лечения — 5,83 уел. ед., после лече- ния — 3,98 уел. ед.; церулоплазмина: до лечения — 53,47 мг/л, после лечения — 28,03 мг/л; р-прер-лиионротеидов: до лечения — 6,43 г/л, после лечения — 4,78 г/л; диены: до лечения — 47,2 ммоль/л, после лечения — 38,8 ммоль/л; хемилюминисцен- ция: ІБ 6102 — до лечения, ІБ 5204 — после лечения; ІБ 70059 — до лечения, 15 49163 — после лечения. Удалось также продлить состояние ремиссии у больных диабетической ретинопатией, из-бежать грозных осложнений (гемофтальм и др.), стабилизировать зрительные функции, а в ряде случаев и повысить остроту зрения на 0,1—0,2, улучшить общее состояние больных, в то время как у лиц контрольной группы таких изменений не наблюдалось.