Особливості нейрогуморальної регуляції у дітей з синдромом подразненого кишечнику

Abstract

Проведена оцінка вегетативного тонусу, характеру симпатико-парасимпатичних співвідношень і стану серотонінової системи у 61 дитини віком 5 - 14 років з синдром подразненого кишечника. Проаналізовано фактори, що обумовлюють формування патології. У хворих із закрепами переважає симпатикотонія з гіперсимпатикотонічною вегетативною реактивністю, у дітей із діареєю – ваготонія з нормальною вегетативною реактивністю, серед хворих з больовим синдромом і метеоризмом майже у рівній мірі спостерігаються парасимпатичний вихідний вегетативний тонус і амфотонія з нормальною вегетативною реактивністю. Відповідно до клінічних форм патології, найвищий вміст нейротрансмітеру серотоніну в слині визначався в групі пацієнтів із больовим синдромом та метеоризмом, порівняно менший – у дітей із закрепами - ступінь підвищення серотоніну має залежність від клінічних особливостей перебігу патології; Проведена оценка вегетативного тонуса, характера симпатико-парасимпатических взаимотношений и состояния серотониновой системы у 61 ребенка в возрасте 5 - 14 лет с синдром раздраженного кишечника. Проанализированы факторы, которые обуславливают формирование патологии. У больных с запорами преобладает симпатикотония с гиперсимпатикотонической вегетативной реактивностю, у детей с диареей – ваготония с нормальной вегетативной реактивностью, среди больных с болевым синдромом и метеоризмом в равной степени наблюдаются парасимпатический исходный вегетативный тонус и амфотония с нормальной вегетативной реактивностью. Соответственно клиническим формам патологии, наибольшая концентрация нейротрансмитера серотонина в слюне определялась в группе пациентов с болевым синдромом и метеоризмом, сравнительно меньший – у детей с запорами - степень повышения серотонина зависит от клиничних особенностей течения патологии; The vegetative status, character of sympathetic-parasympathetic balanse and states of the serotonin system at 61 children 5 - 14 years old with syndrome of irrittated intestine were investigated. Factors which characterized forming of pathology are analysed. Patients with constipations have most often sympathonic with hypersympathonic vegetative reactivity, children with diarrea have most often vagothoniae with normal vegetative reactivity. Children with a pain syndrome and flatulence have parasympathonic vegetative tone and аmphothonia with normal vegetative reactivity in an equal degree According to the clinical forms of pathology, the most concentration of serotonin in saliva was determined in the group of patients with a pain syndrome and flatulence, comparatively less – for children with constipations - the degree of increase of serotonin depends on the clinical features of pathology.