Характеристика ендокриноцитів тонкої кишки при введенні кріо консервованої плаценти на тлі гострого асептичного запалення очеревини в щурів

Abstract

Метою дослідження було вивчення змін ендокриноцитів стінки тонкої кишки (дванадцятипала, порожниста, клубова) у інтактних щурів, при трансплантації кріоконсервованої плаценти та трансплантації кріоконсервованої плаценти на тлі гострого асептичного запалення очеревини у щурів. При введенні кріоконсервованої плаце- нти встановлено збільшення середньої кількості ЕС- та ЕСL-клітин, що сприяло біль- шій проникності судинної стінки та сполучної тканини власної пластинки на 3-7-у добу. Зменшувалась кількість Р-, D1-клітин. При одноразовому підшкірному введенні кріоконсервованої плаценти на тлі гострого асептичного запалення очеревини кількість ЕС- та ЕСL-клітин збільшувалась, що прискорювало судинну реакцію у відповідь на запалення. Активна поява малодиференційованих клітин, у яких наявні «фігури мітозу», свідчить про відновлення структурних компонентів слизової оболонки тонкої кишки вже на 14 добу. Проведено экспериментальное исследование тонкой кишки 140 половозрелых крыс самцов. Были применены гистологические методы исследования. При введении криоконсервированной плаценты происходило увеличение среднего количества EС- и EСL-клеток, что способствовало увеличению проницаемости сосудистой стенки и основного вещества соединительной ткани собственной пластинки на ранних стадиях. Уменьшение количества Р-клеток предупреждало развитие гиперацидгастрии. Снижение среднего числа D1-клеток предотвращало чрезмерную вазодилатацию и способствовало выведению лишней жидкости из очагов воспаления. При моделировании острого асептического воспаления увеличилось количество EС-EСL-клеток, максимально на 14 сутки. Восстановление представительства эндокриноцитов происходило наиболее медленно по всем определенным показателям и наблюдалось на 21 сутки наблюдения. При одноразовом подкожном введении криоконсервированной плаценты на фоне острого асептического воспаления брюшины количество ЕС- и ЕСL-клеток увеличивалось, ускоряя при этом сосудистую реакцию в ответ на воспаление. Активное появление малодифференцированных клеток, в которых присутствуют «фигуры митоза», свидетельствует о восстановлении структурных компонентов слизистой оболочки тонкой кишки, а также процессов всасывания и пристеночного пищеварения уже на 14 сутки. Modern conceptions about mechanisms of inflammation of the small intestine could not be formed without an understanding of intercellular relationships that are realized by biologically active signaling molecules produced by endocrine cells. Methods. The experimental study has been carried out on the small intestine extracted from 140 adult male rats. Electron and light microscopy methods were used. Acute aseptic inflammation was modeled by intraperito- neal carrageenan injection; influence of subcutaneously cryopreserved placenta injection was analyzed. Results. After mod- eling of the acute aseptic peritoneal inflammation the maximal increase of ECL-cells was noted on the 21st day. The slowest restoration of endocrine cells number occurred on all measured parameters and was observed on day 30th of the observation. In case of administration of cryopreserved placenta at the early stages (days 3rd – 7th) the increase of average number of EC- and ECL-cells promoted the enhanced permeability of vessels in the lamina propria. The decrease in number of P-cells pre- vented the development of hyperacid gastritis. Reduction in the average number of D1- cells prevented the excessive vasodi- latation and facilitated the excretion of excess fluid from the foci of inflammation. In simultaneous subcutaneous administra- tion of cryopreserved placenta and modeling of acute aseptic peritoneal inflammation the number of ЕС- and ЕСL-cells in creased, accelerating the vascular response to inflammation. Conclusion. Active appearance of lowdifferentiated cells in cluding those with “shapes of mitosis” on the day 14th indicates restoration of structural components of the small intestine mucosa and processes of absorption and parietal digestion after placenta administration during acute aseptic inflammation.