Динаміка системного запалення та інсулінорезистентності у хворих на цукровий діабет 2 типу та ішемічну хворобу серця

Abstract

У статті представлені результати власних досліджень про динаміку зміни системного запалення та інсулінорезистентності у хворих на цукровий діабет 2 типу та ішемічну хворобу серця при комбінованому лікуванні метформіном та піоглітазоном. Нами було проліковано 95 хворих з цукровим діабетом 2 типу та ішемічною хворобою серця. Усі пацієнти, включені у дослідження, були рандомізовані на 2 групи: група порівняння (37 пацієнтів), які отримували метформін та препарати сульфонілсечовини та група спостереження (58 пацієнтів), яким до метформіну в терапію був включений піоглітазон. Запропонований курс терапії тривав протягом 6 місяців. До, через 3 та 6 місяців лікування проводили контроль стану запальної відповіді шляхом визначення С-реактивного білку, фактору некрозу пухлин-альфа, інтерлейкіну 6. Також проводили визначення С-пептиду та розраховували індекс інсулінорезистентності. Отримані нами дані підтверджують статистично значиме зниження під дією комбінованого лікування метформіном та піоглітазоном маркерів та рівня хронічного системного запалення та інсулінорезистентності, характерного для цукрового діабету 2 типу та ішемічної хвороби серця, що має позитивний вплив на розвиток та перебіг ішемічної хвороби серця у хворих з цукровим діабетом 2 типу, добре переноситься хворими і може розглядатися як патогенетичний чинник в терапії ішемічної хвороби серця; В статье представлены результаты собственных исследований о динамике из-менений системного воспаления и инсулинорезистентности у больных с сахар-ным диабетом 2 типа и ишемической болезнью сердца при комбинированом лечении метформином и пиоглитазоном. Нами было пролечено 95 больных с сахарным диабетом 2 типа и ишемической болезнью сердца. Все пациенты были рандомизированы на 2 групи: группа сравнения (37 пациентов), которые получали метформин и препараты сульфонилмочевины и группа наблюдения (58 пациентов), которым к метформину в терапию был включен пиоглитазон. Предложенный курс терапии длился 6 месяцев. До, через 3 и 6 месяцев лечения проводили контроль состояния воспалительного ответа путем определения С-реактивного белка, фактора некроза опухоли-альфа, интерлейкина 6. Также проводили определение С-пептида и рассчитывали индекс инсулинорезистентности. Полученные нами данные подтверждают статистически значимое снижение под действием комбинированного лечения метформином и пиоглитазоном маркеров и уровня хронического системного воспаления и инсулинорезистентности, характерного для сахарного диабета 2 типа и ишемической болезни сердца, что имеет положительное влияние на развития и ход ишемической болезни сердца у больных с сахарным диабетом 2 типа, хорошо переносится больными и может рассматриваться как патогенетический фактор в терапии ишемической болезни сердца; This article presents the results of the research of the dynamics of changes in systemic inflammation and insulin resistance in patients with type 2 diabetes and coronary heart disease treated with metformin and pioglitazone. We have treated 95 patients with coronary heart disease and type 2 diabetes. All patients were randomized into 2 groups: control group (37 patients) which received metformin and sulfonylureas and observational group (58 patients), which received pioglitazone in addition to metformin therapy. The proposed course of therapy lasted 6 months. Before and after 3 and 6 months of treatment, all patients were monitored on status of the inflammatory response by detecting C-reactive protein, tumor necrosis factor-alpha, and interleukin 6. Also, C-peptide was determined and insulin resistance index was calculated. Our data confirmed a statistically significant reduction in the level and markers of chronic systemic inflammation and insulin resistance, which are characteristics of coronary heart disease and type 2 diabetes, under the influence of combined treatment with metformin and pioglitazone. The combined treatment with metformin and pioglitazone had a positive impact on the development and course of coronary heart disease in patients with type 2 diabetes. It is well tolerated and can be regarded as a pathogenetic factor in the treatment of coronary heart disease.