Роль психосоціальних стресових факторів у розвитку серцево-судинної патології: можливості фазаграфії у попередженні їх негативного впливу
Ескіз недоступний
Дата
2017
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія»
Анотація
Резюме У роботі представлений огляд літературних даних, присвячених зв’язку між психосоціальними стресовими факторами і ризиком розвитку серцево-судинної захворюваності та смертності. Доведена значимість психосоціальних стресових факторів як незалежних чинників кардіоваскулярного ризику і розвитку серцево-судинних захворювань. Аргументується доцільність проведення фазаграфії з метою оцінки несприятливого впливу психосоціальних факторів та проведення заходів немедикаментозної та медикаментозної профілактики несприятливого впливу психосоціальних стресових факторів.; Резюме В работе представлен обзор литературных данных, посвященных связи между психосоциальными стрессовыми факторами и риском развития сердечно-сосудистой заболеваемости и смертности. Доведена значимость психосоциальных стрессовых факторов как независимых факторов кардиоваскулярного риска и развития сердечно-сосудистых заболеваний. Аргументируется целесообразность проведения фазаграфии с целью оценки нежелательных влияний психосоциальных факторов и проведения мероприятий немедикаментозной и медикаментозной профилактики нежелательных влияний психосоциальных стрессовых факторов.; Abstract. The paper presents a literature overview of psychosocial stress factors and their influence on cardiovascular morbidity and mortality risks. Nowadays, psychosocial distress (in association with anxiety and/or depression) is well-recognized independent risk factor for cardiovascular diseases. Psychosocial factors that are a consequence of unhealthy lifestyle (regular alcohol abuse, smoking, low physical activity, unbalanced nutrition) can directly cause acute pathophysiological reactions of the cardiovascular system that further resulting in increasing the risks of coronary arteries disease occurrence and progression. Psychosocial distress can be a trigger of transient myocardial ischemia, ventricular arrhythmias and sudden coronary death. Those undesirable effects are realized through mechanisms of increasing the amount of cardiac contractions (heart rate) and arterial pressure (AT) elevation due to the sympathetic nervous system activation and parasympathetic nervous system activity declining. So its lead to increased needs of oxygen consumption by myocardium, transient endothelial dysfunction, pro-thrombotic coagulation state and dyslipidemia. Sympathetic hyper-reactivity manifests as rapid blood pressure elevation and increased heart rate as response to mental stress-factors. The method of phazagraphy expands the possibilities of standard ECG method and can be recommended as screening tool for evaluation of the cardiovascular system functional capabilities in some populations. It’s a useful method for obtaining objective information by family doctors as well as cardiologists for long-time management on out-of-hospital level of medical service. Phazagraphy can be recommended for assessing the state of the cardiovascular system adaptation in workers of certain occupations (pilots, locomotive drivers, bus drivers, etc.), whose work is associated with the risk to the lives of many people. The use of the phasagraphy method can also be useful for assessing patient tolerance to physical activity and for controlling the effectiveness of prescribed treatment regime, in particular, even assuming the action of target drugs.
Опис
Ключові слова
психосоціальні стресові фактори, серцево-судинна патологія, фазаграфія, психосоциальные стрессовые факторы, сердечно-сосудистая патология, фазаграфия, psychosocial stress factors, cardiovascular pathology, phazagraphy
Бібліографічний опис
Роль психосоціальних стресових факторів у розвитку серцево-судинної патології: можливості фазаграфії у попередженні їх негативного впливу / І. П. Катеренчук, Л. С. Файнзільберг, О. І. Катеренчук, К. Є. Вакуленко // Вісник проблем біології і медицини. – 2017. – Вип. 4, т. 1 (139). – С. 42–46.