Клінічна ефективність тіотриазоліну у комплексному лікуванні генералізованного пародонтиту

Abstract

Проблема підвищення ефективності фармакотерапії захворювань тканин пародонту являється актуальною і на теперішній час, так як останні відносять до найбільш поширених стоматологічних захворювань. Відомим фактором, про що свідчать також наші дослідження, у патогенезі захворювань тканин пародонту відіграють процеси вільнорадикального перекисного окиснення ліпідів. Враховуючи цей факт, певного значення у комплексній терапії набуває застосування лікарських засобів з антиоксидантною дією. Тому, в схему комплексного лікування генералізованного пародонтиту ми запропонували ввести вітчизняний препарат з політропними властивостями - тіотриазолін. Антиоксидантні властивості препарат виявляє завдяки наявності в структурні молекули тіолу сірки, який зв’язує надлишок іонів водню. Тіотриазолін реагує з активними формами кисню та ліпідними радикалами за рахунок потужних відновлювальних властивостей тіольної групи та попереджає ініціацію активних форм кисню шляхом ре активації антирадикальних ферментів – супероксиддисмутази, каталази та глутатіонпероксидази.