Патоморфологічні особливості плаценти та оболонок при передчасному вилитті навколоплідних вод

Abstract

Метою роботи було вивчення морфологічних змін плаценти і оболонок з використанням макро- та мікроскопічного методів дослідження. Для виявлення змін в оболонках при передчасному відходженні навколоплідних вод. Виявлені зміни в амніоні і хоріоні, при мінімальному безводному періоді, що характеризуються: в де- струкції епітеліальних клітин, дегенеративних змінах, відсутності чіткої межі між амніоном і хоріоном, зміні міжклітинного простору, набуханням і потовщенням стінок кровоносних судин дозволяє припускати, що при передчасному розриві оболонок найбільш характерні дегенеративно-дистрофічні зміни оболонок. На- явність цих змін у жінок з ПВНВ при мінімальному безводному періоді і відсутність їх у жінок зі своєчасним розривом оболонок дозволяє стверджувати, що ці зміни виникли в системі мати-плацента-плід задовго до їх розриву. Вирішальним фактором є порушення скорочувальної активності матки, що виявляється в гіпе- рактивності нижнього сегмента, призводить до передчасного розриву інтимно зрощених, малоеластичних змінених оболонок.; Целью работы было изучение морфологических изменений плаценты и оболочек с использо- ванием макро- и микроскопического методов исследования. Для выявления изменений в оболочках при преждевременном отхождении околоплодных вод. Выявленные изменения в амнионе и хорионе, при минимальном безводном периоде характеризуются: в деструкции эпителиальных клеток, дегенеративных изменениях, отсутствии четкой границы между амни- оном и хорионом, изменении межклеточного пространства, набуханием и утолщением стенок кровеносных сосудов позволяет предполагать, что при преждевременном разрыве оболочек наиболее характерные де- Вісник проблем біології і медицини – 2016 – Вип. 2, Том 2 (129) 81 МОРФОЛОГІЯ генеративно-дистрофические изменения оболочек. Наличие этих изменений у женщин с ПИОВ при минимальном безводном периоде и отсутствие их у женщин со своевременным разрывом оболочек позволяет утверждать, что эти изменения возникли в системе мать-плацента-плод задолго до их разрыва. Решающим фактором является нарушение сократительной активности матки, оказывается в гиперактивности нижнего сегмента, приводит к преждевременному разрыву интимно сросшихся, малоеластичних измененных оболочек. ; Study of the peculiarities of placenta functional morphology is the topical issue in clinical and theoretical medicine. As it is well known, during the gestation period the biological system “mother-placenta-fetus” is being formed. Normal functioning of all components of this system, fetus adaptation, peculiarities of placenta morphological reactions, compensatory mechanisms in the system “mother-placenta-fetus” during the early discharge of amniotic fluid characterize the state of fetus and newborn. Objective of this paper was to study the morphological changes of placenta and membranes using the macroand microscopic research methods in order to detect the changes in membranes in case of early discharge of amniotic fluid. Pathomorphological synchronous study of extra-placental membranes and placentae was carried out in 90 women. 69 afterbirths were analyzed in cases of full-term pregnancy and early discharge of amniotic fluid. 21 placentae with extra-placental membranes were used as the control upon timely discharge of amniotic fluid in pregnant women after birth in time with physiological course. Carried out clinical and morphological studies with regards to the cases of early discharge of amniotic fluid (EDAF) taking into account the changes in afterbirth depending on the duration of the period without amniotic fluid allowed detecting the changes of morphological structure of birth membranes in case of EDAF. Changes in amnion and chorion upon minimum period without amniotic fluid were established, and they have the following characteristics: destruction of epithelial cells, degenerative changes, absence of the clear boundary between amnion and chorion, change of intercellular space, swelling and thickening of blood vessel walls; these changes allow assuming that during early discharge of membranes the degenerative and dystrophic changes of membranes are the most typical indicators. The presence of these changes in women with EDAF upon minimum period without amniotic fluid and absence of these changes in women with timely rupture of membranes allow asserting that these changes occurred in the system “mother-placenta-fetus” long before their rupture. Determinative factor includes the disturbance of uterine contraction activity which is expressed in hyperactivity of lower segment and causes the early rupture of intimately-adherent, poorly-elastic changed membranes.